9. Організація баз даних

9. Організація баз даних 1

1. Файлові системи. Особливості та недоліки використання традиційних файлових систем. 2

2. Системи керування баз даних. Основні компоненти і функції сучасних СКДБ. 3

3. Концептуальна модель даних. Сутність, атрибут, в’язок. Діаграма «сутність-зв’язок». 4

4. Реляційна модель даних та її аспекти. Поняття відношення. 5

5. Основні поняття реляційної моделі даних. Тип даних, домен, кортеж, атрибут, кардинальність, степінь відношення. Схема відношення та бази даних. 6

6. Властивості відношень. 7

7. Цілісність бази даних. Первинний та зовнішній ключ. 7

8. SQL – мова структурованих запитів сучасних СКБД. 8

9. Створення запиту. Поняття вибірки. Оператор SELECT та приклади його використання. 9

10. Реляційна алгебра і реляційне числення. Основні операції реляційної алгебри. 10

11. Агрегатні функції. 11

12. Операції з’єднання відношень. 12

13. Створення базових відношень за допомогою оператора CREATE TABLE. 13

14. Обмеження відношень. 14

15. Групування даних таблиці за допомогою директив ORDER BY і GROUP BY. 15

1. Файлові системи. Особливості та недоліки використання традиційних файлових систем.

Файлові системи – це набір програм, які виконують для користувачів деякі операції, наприклад створення звітів. Кожна програма визначає свої власні дані і керує ними.

Файлові системи були першою спробою компютиризувати відомі всім ручні картки. Подібна картка (або підшивка документів) в деякій організації могла містити всю зовнішню і внутрішню документацію, повязану з деяким продуктом, завданням, клієнтом або співробітником. Зазвичай таких папок дуже багато, їх нумерують і зберігають у шафах. З метою безпеки шафи можуть навіть закривати на ключ або зберігати у приміщеннях, що знаходяться під охороною. У більшості людей вдома є власні карототеки, що містять підшивки документів, такі як рахунки, гарантійні талони, чеки про сплату за комунальні послуги, стархові та банківські папери, звіти з лабораторних робіт, конспекти лекцій тощо. Якщо нам потрібна будь-яка інформація, потрібно вручну переглянути картотеку від початку до кінця, щоб знайти те, що нас цікавить. Цей процес можна вдосконалити, ввівши у такій системі процес індексування, який дозволить прискорити процес пошуку потрібних відомостей. Наприклад, можна використати спеціальні розділювачі або окремі папки для різноманітних логічно повязаних типів обєктів.

Ручні картки дозволяють успішно справитися з поставленими задачами, якщо кількість обєктів, що зберігаються, невелике. Також вони цілковито підходять для роботи з великою кількістю обєктів, які потрібно лише зберігати, або вилучати. Проте вони виявляються цілковито не придатними для випадків, коли потрібно встановити перехресні зв’язки чи виконати обробку відомостей.

В наш час клієнтам, менеджерам та іншим співробітникам з кожним днем потрібно все більше і більше інформації. Зрозуміло, що картотека зовсім не підходить для виконання роботи подібного типу. Файлові системи були розроблені для забезпечення більш ефективних способів доступу до даних. Проте, замість організації централізованого сховища всіх даних підприємства, використовувався децентралізований підхід, за яким співробітники кожного відділу за допомоггою спеціалістів по обробці даних (програмістів) працюють зі своїми власними даними і зберігають їх у своєму відділі у окремих файлах. Файл являє собою простий набір записів , які містять логічно зв’язані данію кожен запис містить логічно зв’язаний набір з одного чи декількох полів, кожне з яких представляє деяку характеристику об’єкту, що моделюється. Кожен співробітник звертається до даних за допомогою спеціалізованої прикладної програми. Набір прикладних програм кожного відділу дозволяє вводити дані, працювати з файлани і генерувати деякий фіксований набір спеціалізованих звітів. Найважливішим є те, що фізична структура і методи зберігання записів файлів з даними жорстко визначаються в коді прикладної програми.

Обмеження, притаманні файловим системам

• Відокремлення та ізоляція даних.

• Дублювання даних.

• Залежність від даних.

• Несумісність файлів.

• Фіксовані запити/ швидке збільшення кількості додатків.