2 Питання

Урок можна почати з причин утворення хмар, туману. Для пояснення цих явищ потрібно дослідити перехід рідини в газоподібний стан і навпаки. Для цього демонструють нагрівання води в колбі. На основі досліду дають означення пароутворення (перетворення рідини в пару) і пояснюють, що воно може відбуватися способом випаровування (пароутворення з поверхні рідини) або кипіння (пароутворення по всьому об’єму рідини). Одночасно треба дати означення конденсації (перетворення пари в рідину) так процесу, зворотному пароутворенню. Після цього на основі дослідів і прикладів встановлюють, від чого залежить швидкість випаровування( 1. від величини поверхні рідини; 2. від збільшення температури; від швидкості видалення утвореної пари). Під час пояснення ми користуємося термінами газ і пара. Треба пояснити, що парою ми називаємо газоподібний стан речовини при тій температурі, при якій речовина може бути як і в рідкому так і твердому. Вияснимо умови, при яких можливі перетворення газу в рідину і навпаки. Потрібно уважно прослідкувати за зміною тиску і об’єму реального газу при різних температурах. Розглянемо дослід на стиснення реального газу(пари), представляючи що газ стискається ізотермічно. Спочатку при великому об’ємі і малому тиску газ стискається за законом Бойля-Маріота. При подальшому стисненні, починаючи з деякої величини V1, об’єм зменшиться, а тиск буде незмінним. Пара при цьому починає конденсуватись, в циліндрі появляються краплі рідини. При подальшому зменшенні об’єму вся пара перетворюється в рідину. Постійний тиск, при якому рідина знаходиться в динамічній рівновазі, називають тиском насиченої пари, а сама пара при цьому називається насиченою парою.

3 Питання

25 білет

1 Питання Кристалічні тіла

Багато тіл, з якими людина стикається на землі – тверді тіла. На перший погляд основна відмінність таких тіл – їх досить стійка форма. В залежності від структури розрізняють кристалічні і аморфні кристалічні тіла.

Кристалічні тіла мають певну температуру плавлення, незмінну при сталому тиску; в’язкість аморфних речовин під час нагрівання зменшується; вони переходять у рідкий стан, розм’якшуючись поступово.

Кристали характеризуються наявністю значних сил міжмолекулярної взаємодії і зберігають сталим не лише свій об’єм, а й форму. Правильна геометрична форма є істотною зовнішньою ознакою будь-якого кристала в природних умовах. Розглядаючи окремі кристали, можна переконатися, що вони обмежені плоскими, ніби шліфованими гранями у вигляді правильних багатокутників.

Кристалічну будову мають всі метали у твердому стані. Тіло, яке складається з безлічі невпорядковано розміщених дрібних кристалів називають полікристалічним, або полікристалом.

Полікристалічні тіла є ізотропними, тобто їх фізичні властивості, як і аморфних тіл, у всіх напрямках однакові.

Класифікація кристалів за типом зв’язків.

Іонні кристали. У вузлах решітки іонних кристалів знаходяться позитивно і негативно заряджені іони. Сили взаємодії між ними в основному електростатичні.

Атомні кристали. Їхні кристалічні решітки утворюються внаслідок щільної упаковки атомів, найчастіше однакових (під час взаємодії однакових атомів іони не утворюються. Атоми, що знаходяться у вузлах, зв’язані із своїми найближчими сусідами ковалентним зв’язком. За умови ковалентного зв’язку електрони не переходять від одного атома до іншого (іони не утворюються), а виникає одна чи кілька спільних електронних пар.

Молекулярні кристали. У вузлах їх кристалічної решітки знаходяться молекули речовини, зв’язок між якими забезпечується силами молекулярної взаємодії.

Металічні кристали. У всіх вузлах гратки металічних кристалів розміщені позитивні іони металу. Між ними хаотично, подібно до молекул газу, рухаються електрони, які відокремилися від атомів під час кристалізації металу. Разом з тим і електрони утримуються іонами в її межах. Наявність вільних електронів у металі забезпечує добру електропровідність і теплопровідність цих речовин.