34. Метод проектів і його використання в процесі навчання інформатики.

Метод проектів - педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і набуття нових (часто шляхом самоосвіти). Активне включення учнів у зміст тих або інших проектів дає можливість засвоїти нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі. Нижче звернемо увагу читача на видах дослідницьких проектів та їх організацію.

Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:

планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;

використовувати багато джерел інформації;

самостійно збирати і накопичувати матеріал;

аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку;

приймати рішення;

установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним);

створювати "кінцевий продукт" - матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій);

підготувати цикл занять з тем, які зацікавили б учнів середніх класів;

представляти створене перед аудиторією;

оцінювати себе та інших.

35. Дистанційне навчання інформатики та цого організація

Це освітній процесс, в якому значна частина викладання здійснюється викладачевіддаленим у просторі або у часі від учнів.сучасне дистанційне навчання здійснюється восновному за допомогою технологій і ресурів мережі інтернет.

Організація дистанційного навчання в школах відбувається на базі телекомунікаційних Інтернет-центрів, що організовують і координують дистанційну діяльність учнів і вчителів.

Для організації ДН, перш за все, в навчальному закладі повинна 5ути створена та працювати високоорганізована комп'ютерна мережа з зіддаленим одним чи кількома серверами фОдин сервер призначений для обслуговування локальної (внутріш­ньої) комп'ютерної мережі: передбачається управління процесом передавання інформації внутрішніми інформаційними каналами (підтримка Інтранету). Другий сервер може використовуватися для підтримки організації Екстранету, коли підтримується спеціально організований інформаційний зв'язок з іншими освітніми закладами на базі загальнодоступних каналів. Для використання послуг глобальної мережі Інтернет в освітніх цілях (в тому числі для здійснення можливості інтерактивного спілкування) необхідний ще один сервер. Зрозуміло, що для забезпечення можливостей роботи учнів з навчально-методичними матеріалами, розташованими на таких сер­верах, школа повинна мати комп'ютерні класи, об'єднані в локальну мережу, та доступ до загальнодоступних каналів зв'язку. Для забезпечення можливостей створення мільтимедійних фрагментів дистанційних навчальних курсів та організації інтерактивного спілкування викладачів і учнів за допомогою відеоконференцій навчальний заклад може обладнати спеціальну аудиторію, в якій може бути достатньо потужний мультимедійний комп'ютер, під'єднаний до Інтернету або до локального сервера. Додатково до нього повинні бути під'єднанні пристрої виведення інформації на зовнішній екран та зву­ку в аудиторію.

Організація навчання може здійснюватися як в рамках існуючої системи управління навчанням, так і окремо, але з обов'язковим роз­ташуванням на веб-сервері відповідного навчального матеріалу на базі використання описаного комплексу програмно-технічного забезпечен­ня. Це дає змогу будувати інтерактивні зв'язки між учителями, учнями, учителями і учнями.

Для того щоб шкільний телекомунікаційний центр реально позитив­но впливав на навчальний процес, недостатньо вирішити технічні, кадрові й організаційно-правові питання.

Головним є зміст і технологія роботи шкільного телекомуніка­ційного центра, його науково-методичний супровід і організаційно-педагогічне забезпечення.

Перерахуємо основні напрями діяльності шкільного телекомуніка­ційного центра.

1. Розробка і постановка цілей використання телекомунікацій, що враховують сучасні тенденції інформатизації суспільства, загальну шкільну навчальну програму і наявні умови.

2. Організація практики використання освітніх Інтернет-ресурсів в очному навчальному процесі. Розв'язування завдань очного навчання за допомогою інформаційних і телекомунікаційних засобів.

Розробка і розвиток шкільного освітнього сайта, що відображаг шкільну і позашкільну навчально-виховну діяльність. Внутрішкільнл діяльність забезпечує комунікації між учнями, їх батьками, вчителями, адміністрацією, а також використання внутрішкільних інформаційних даних. Позашкільна діяльність має інтерактивний характер і відби­вається на сайті у формах телекомунікацій із зовнішнім світом — гіпертекстових електронних виданнях, дистанційних заходах, веб-квес-тів з навчальних предметів та ін.

4. Організація участі школярів у дистанційних проектах, олімпіадах, телеконференціях, які проводяться у мережі Інтернет. Надбання досвіду проведення власних ініціативних заходів із залученням віддалених шкіл.

5. Організація дистанційного підвищення кваліфікації і перепідго­товки вчителів школи як відносно їх очної педагогічної роботи, так і поступового оволодіння телекомунікаційними засобами і техноло­гіями. Участь у дистанційних педагогічних курсах, семінарах, науково-і фактичних конференціях, дистанційних педрадах та ін.

Самостійно розробляти і вирішувати зазначені завдання можуть окремі шкільні телекомунікаційні центри. Однак необхідна система пауково-методичної підтримки їх діяльності. Цю підтримку можуть здійснювати спеціалізовані міжрегіональні центри дистанційної освіти, науково-дослідні і адміністративно-управлінські організації, а також підприємства, що займаються розробкою і впровадженням інформа­ційних технологій у сферу освіти.

23. Методика навчання комп’ютерних мереж.

На останньому уроці теми “Інформаційна система” доцільно пояснити поняття комп'ютерної мережі- оскільки багато сучасних інформаційно-комунікаційних техно­логій грунтується на використанні комп 'ютерних мереж. Учні повинні засвоїти, що першопричиною створення комп'ютерних мереж стало праг­нення до економії ресурсів. Економія досягається кількома шляхами:

• мережа забезпечує швидкий доступ до різних джерел інформації;

• мережа зменшує надмірність ресурсів.

Доцільно дати таке описове означення цього поняття: комп'ютерна мережа — це сукупність комп'ютерів, що з'єднані лініями зв'язку і оснащені комунікаційним обладнанням і комунікаційним програмним забезпеченням.

Існують різні класифікації комп'ютерних мереж, які доцільно показати у вигляді таблиці.

Слід пояснити учням, що комп'ютери, об'єднані в мережу, мають значно ширші можливості, ніж комп'ютери, які працюють окремо. Можна також розглянути детальніше кожну складову мережі та запро­понувати такі описові означення.

К

Комп. мережа

Програмне забезпечення

омунікаційне або мережеве обладнання — це периферійні при­строї, що здійснюють перетвор. сигналів, використовуваних у комп'ютері, на сигнали, що перед. через лінії зв'язку, і навпаки.

Такими пристроями с модеми та мережеві адаптери. Модемі застосовуються при використанні телефонних ліній зв'язку, мережею адаптери — при використанні інших ліній зв'язку.

Лінія зв'язку — це обладнання, за допомогою якого здійснюється об'єднання комп'ютерів у мережу.

Комунікаційне або мережеве програмне забезпечення — це набір програм, що забезпечують роботу мережевого обладнання і обмін інформацією між комп'ютерами в мережі. Усі комп'ютерні мережі поділяються на три групи — локальні, кор­поративні і глобальні мережі. Ресурс мережі — це пристрої, що входять до апаратної частини деяких із комп'ютерів мережі, доступні і можуть використовуватися будь- яким користувачем мережі. Ресурсами мережі можуть бути принтери сканери, модеми ін..

Комп., ресурси якого призначені для спільного використання, назив. сервером.Компютери, що використовують ресурси мережі, назив. робочими станціями. Призначення робочої станції — виконувати програми, одержані з мережі, а призначення сервера — доставляти ці програми до робочих станцій.

Глобальна мережа — це з'єднання локальних мереж і окремих комп'ютерів, розташованих далеко один від одного.

32. Використання інформаційних ресурсів мережі Інтернет у процесі навчання інформатики Інтернет – це глобальна мережа, до якої під’єднано локальні мережі та окремі комп’ютери.

Комп’ютерна мережа забезпечує:

• колективне опрацювання даних користувачами, комп’ютери яких під’єднанні до мережі комп’ютерів, та обмін даними між цими користувачами;

• спільне використання програм;

• спільне використання принтерів, модемів та інших периферійних пристроїв.

Глобальна мережа Інтернет дозволяє організовувати пошук потрібної інформації. Забезпечується швидкість одержання потрібної інформації і така функція інформації, як актуальність. Глобальна мережа Інтернет є досить корисною для учнів (студентів), які займаються науковою роботою, а саме: для спілкування з “колегами” інших міст, країн; для отримання інформації про проведення Наукових конференцій, семінарів.

Учбове значення електронної пошти полягає в тому, що вона:

• стимулює і полегшує обмін досвідом викладачів з різних предметів;

• підвищує інтерес учнів до учбового курсу, в якому використовується.

Багато сучасних ІКТ грунт. на використ. ком-пютерних мереж.

Комп-на мережа-сукупність ПК, що зєднані лініями звязку і оснащені комунікаційним обладнанням і комунікаційним програмним забезпеченням.

В навч. процесі використов.:

-в методі телекомунікаційних проектів;

-підчас дистанцій-ного навчання.

метод телекомунік. проектів-спільна навчально-пізнавальна творча робота або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі компютерних телекомунікацій, яка має спільну мету-дослідження деякої проблеми, узгоджені методи, способи діяльності, спрямовані на досягнення спільного результату діяльності.

В основі лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самост. конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

Телекомунікації-передавання інф-ії на відстань за допомогою ел.засобів. Компютерні телекомуні-кації дозволяють учням і вчителям з різних країн світу спілкуватися між собою.Використовуючи ресурси Int. учні збирають і використовують вже існуючі матеріали з досліджуваної теми, можуть обмінюватися матеріалами по інтернету і брати участь в конференціях з даної теми.

Дистанційне навчання(ДН)-освітній процес, у якому значна частина викладання здійснюється викладачем( або групою викладачів), віддаленим у просторі і/або часі від учня (або групи учнів).

Сучасне дистанційне навчання здійснюється в основному за допомогою технологій і ресурсів мережі Int. ДН спроможне задовольнити додаткові освітні потреби учнів, особливо з навчальних дисциплін, змістовна частина яких дуже швидко змінюється, до яких слід віднести інформатику.За допомогою ел. мереж учень з будь-якого міста чи села має доступ до світових культурних і наукових скарбів, вчиться в

престижних університетах світу.

Електроннні таблиці. Призначенння і основні ф-ї ТП. Ділова графіка.

Електронна таблиця – сховище (частина запам’ятовуючого простору) для зберігання відповідним чином структурованої сукупності даних різних типів. ЕТ – це також «запам’ятовуюичй простір, спеціальним чином структурований для опрацювання даних, які там зберігаються , за допомогою програм табличних процесорів. »

Табличні процесори – це універсальні програмні засоби для автоматизації роботи з табличними даними та розрахунків над ними.

Електронна таблиця створюється в пам’яті комп’ютера, потім її можна продивлятися, змінювати, записувати на магнітний або оптичний диск для зберігання, друкувати на принтері. На екран дисплею ЕТ подається у вигляді матриці, яка складається із стовпців і стрічок, на перетині яких утв комірки. Кожен стовпець і рядок наділені ідентифікатором так, що кожна комірка може бути визначена єдиним способом. У комірках розміщуються числа, текст і математичні формули. ТП не тільки автоматизують розрахунки, а також є ефективним засобом для аналізу можливих варіантів розрахунків. Змінюючи значення одних параметрів можна спостерігати за змінами інших, залежних від них даних. Такі розрахунки здійснюються швидко і без помилок, надаючи користувачу в лічені хвилини велику к-ть варіантів розв задач.

Серед найбільш відомих табличних процесорів слід відзначити SuperCalc (Операційна система DOS), Lotus1-2-3 (DOS, Windows), QuattroPro та Exel.

Розглянемо основні ф-ї ТП Exel:

• Введення і редагування даних, автоматизація введення (автозаповненняя, автозаміна тощо); форматування табличних даних із використанням стандартинх засобів, стилів, шаблонів;

• Виконання обчислень за формулами (тут може використовуватись великий набір вбудованих ф-й);

• Аналіз табличних даних (виведення проміжних і загальних підсумків, створення зведених таблиць, добір параметрів, прогнозування розв’язків);

• Графічне зображення даних (побудова графіків діаграм; уведення малюнків, відеоматеріалів, географічних карт);

• Робота зі списками (упорядкування й фільтрація записів, пошук даних);

• Колективна робота з таблицями (обмін файлами в локальній мережі, спільне використання і захист даних, обмін інформацією черех Інтернет);

• Розробка програмних додатків, заснованих на вбудованій мові програмуванння VBA (Visual Basic for Applications).

Приклад 1. Розглядається електрона таблиця, на основі даних якої

побудовано діаграми та графіки. Учням слід запропону-

вати провести аналіз даних, які відображаються на діа-

грамах. Також доцільно звернути увагу на динамічність таблиць, яка дозволяє при зміні значень в клітинках таблиці автоматично змінювати відповідні елементи

діаграми та навпаки — зміна деяких вихідних елемен­тів діаграм веде до відповідної зміни даних в таблиці. Наприклад, при демонстрації можливостей ділової графіки можна скористатися таблицею з деякими даними соціологічних опитувань (табл. 5.8, мал. 5.48). Будь-яка з таблиць, яка будується при проведенні різного типу соціологічних опитувань, окрім виконання навчальних завдань, допоможе вчителю на основі демонстрації практично значу­щого для учнів матеріалу розв'язувати виховні завдання уроку.

Приклад 2. На базі таблиці, яка демонструє, наприклад, зміну значене ня деякого параметра в часі (курс зміни валюти з чаеоіц*

продуктивність, приріст населення) можна будувати інД

повідний графік (лінію тренду) та разом з учнями сирт* бувати дати прогноз на майбутнє чи проаналізун.'ііЯ — - попередні етапи, які не вимірювались раніше і не мідій'

бражено в таблиці. Наприклад, для даних таблиці 5М п| малюнку 5.49 зображено діаграму та графіки, що дозволяють зробиЩ припущення про конкретні зміни населення в 2002 році для денний країн. На малюнках 5.50, 5.51 до даних таблиці 5.10 зображено графі для визначення курсу долара для наступного періоду.

149

1. Інформатика як наука і як навчальний предмет в школі. Комп’ютерна грамотність та інформаційна культура. Педагогічні функції шкільного курсу інформатики (ШКІ). Особливості ШКІ. Цілі навчання інформатики в школі. Задачі навчання інформатики – в школі. Структура ШКІ.

2. Стандарти шкільної освіти з інформатики. Основні змістові лінії шкільного курсу інформатики. Вимоги до знань і вмінь учнів з інформатики.

3. Програми курсу інформатики в школі. Зміст навчання інформатики. Планування навчального процесу з курсу інформатики. Профільне навчання інформатики.

4. Специфіка навчання інформатики в навчальних закладах різного типу. Училища та технікуми. Гімназії, ліцеї та коледжі різних профілів.

5. Методична система навчання інформатики в середній загальноосвітній школі. Цілі навчання інформатики. Зміст навчання інформатики. Методи навчання інформатики. Засоби навчання інформатики. Організаційні форми навчання інформатики.

6. Підручника та посібники з інформатики. Аналіз існуючих шкільних підручників з інформатики. Метод роботи з підручником.

7. Загальні питання методики навчання інформатики. Принципи дидактики і навчання інформатики. Формування пізнавального інтересу в процесі навчання інформатики. Роль загальних розумових дій і прийомів розумової діяльності у навчання інформатики. Диференціація навчання інформатики.

8. Шкільний кабінет інформатики. Комплект навчальної комп’ютерної техніки і вимоги до нього. Санітарно-гігієнічні норми роботи на комп’ютері. Правила техніки безпеки при роботі в комп’ютерному класі. Програмне забезпечення з курсу інформатики.

9. Урок з інформатики. Специфіка уроку інформатики. Підготовка вчителя до уроку інформатики. Організація і проведення різних типів уроків. Методика проведення практичних робіт з інформатики.

10. Формування понять, вмінь та навичок. Формування понять інформатики. Особливості методики введення нових понять інформатики. Формування вмінь і навичок на уроках інформатики.

11. Задачі з інформатики. Методичний аналіз задач, які розв’язують на уроках інформатики. Методика навчання технології розв’язування задач на комп’ютері. Методика навчання технології розв’язування задач на комп’ютері. Методика навчання учнів загальних методів розв’язування задач інформатики.

12. Контроль навчальних досягнень учнів на уроках інформатики. Мета і роль контролю навчальних досягнень учнів. Види контролю. Форми, методи і засоби контролю. Перевірка і оцінка результатів навчання інформатики. Методика проведення тематичного контролю з інформатики. Державна підсумкова атестація та її організація.

13. Інформаційні технології навчання. Поняття інформаційно-комунікаційних технологій та їх використання в навчальному процесі. Педагогічні програмні засоби з різних предметів та їх класифікація. Приклади використання ППЗ в навчальному процесі.

14. Методика ознайомлення учнів з мультимедіа технологіями.

15. Позакласна робот з інформатики. Позакласні форми навчання інформатики. Олімпіада з інформатики. Технологія підготовки учнів до участі в олімпіаді з інформатики.

16. Методики навчання понять «інформація» ті «інформаційні процеси».

17. Методика навчання пристроїв комп’ютера.

18. Методика навчання операційної системи.

19. Методика навчання технології опрацювання текстових даних.

20. Методика навчання технології опрацювання графічних даних.

21. Методика навчання технології опрацювання числових даних.

22. Методика навчання систем управління базами даних.

23. Методика ознайомлення учнів з експертними системами.

24. Методика навчання комп’ютерних мереж.

25. Методика навчання алгоритмізації.

26. Методика навчання процедурного програмування.

27. Методика навчання об’єктно-орієнтованого програмування.

30. Використання систем штучного інтелекту в навчальному процесі.

31. Використання мультимедіа технологій в навчальному процесі.

32. Використання експертних систем в навчальному процесі.

32. Використання експертних систем в навчальному процесі.

33. Використання комп’ютерних мереж в навчальному процесі.

34. Реалізація між предметних та внутріпредметних зв’язків у процесі навчання інформатики.

35. Використання інформаційних ресурсів мережі Інтернет у процесі навчання інформатики.

36. Інноваційні технології навчання інформатики.

37. Метод проектів і його використання в процесі навчання інформатики.

38. Дистанційне навчання інформатики та цого організація

Методична система навчання інформатики

в середній загальноосвітній школі

Системою називається будь-яка сукупність елементів довільної природи, між якими існують певні внутрісистемні зв'язки. Системний підхід вважається одним із провідних методологічних принципів до­слідження в кожній галузі знань.

Методична система навчання інформатики у середніх навчальних закладах визначається як система, функціонування якої обумовлюється багатьма чинниками. Головними з них є: характер соціального замов­лення на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства, цілі навчання та виховання, принципи і зміст навчання інформатики тощо. Методична система навчання будь-якого предмета являє собою су­купність п'яти компонентів: цілі, зміст, методи, засоби й організаційні форми навчання.

Аналіз методичної системи навчання

Створення та розвиток методичної системи навчання інформатики відіграє ключову роль у становленні шкільного курсу інформатики. Тому актуальним є аналіз компонентів методичної системи, виявлення найвужчих місць і проблем, без розв'язання яких неможливий її подальший розвиток. Сьогодні можна виділити другий етап у розвитку методичної системи навчання інформатики і порівняти зміну її основ­них компонентів.

Місце і зміст шкільного предмета «Інформатика» значною мірою залежить від рівня інформатизації навчального процесу, розробки інформаційно-комунікаційних технологій навчання (ІКТН) та їх ви­користання при вивченні різних навчальних предметів.

Основні компоненти методичної системи	Другий етап розвитку методичної системи навчання інформатики
Мета курсу	формування основ інформаційної культури школярів, тобто формування сукупності знань, умінь, навичок, які забезпечують учням можливість застосовувати комп’ютерну техніку в навчальній, а згодом у професійній діяльності. Основною метою предмета «Інформатика» є: 1) сформувати знання, уміння і навички, необхідні для раціонально-використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних техно­логій при розв'язуванні задач, пов'язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням, передаванням; 2) ознайомити учнів із роллю нових інформаційно-комунікаційних технологій у сучасному виробництві, науці, повсякденній практиці, з перспективами розвитку комп'ютерної техніки; 3) започаткувати основи інформаційної культури учнів.
Зміст	Зміст курсу інформатики включає сукупність двох взаємопов'я­заних компонентів: теоретичного і практичного. Теоретична частина курсу спрямована на формування в учнів основ інформаційної культу­ри, навичок аналізу і формалізації предметних задач, ознайомлення з такими поняттями як інформація, повідомлення, властивості інформа­ції, інформаційні процеси, алгоритм, виконавець алгоритму, структура алгоритму, величина, типи величин. Практичний аспект пов'язаний з виробленням навичок роботи з готовим програмним забезпеченням, написанням програм однією з конкретних мов програмування, викори­станням глобальної мережі Інтернет для обміну інформацією та пові­домленнями, її пошуку.
Методи	Метод проектів, самостійна робота учнів з ППЗ, тренажерами. Пошук інформації в глобальній мережі Інтернет. Проблемний. Частково-пошуковий. Дослідницький.
Засоби	Навчально-методичний комплекс, ППЗ для комп'ютерної підтримки навчально-пізнавальної діяльності при вивченні основних розділів інформатики, ППЗ для контролю знань, умінь і навичок, компютер, засоби телекомунікацій, відетехніка, підручники і навчальні посібники
Форми	Групові: семінари, навчальні дискусії, колективно-розподільчі форми роботи з навчальним матеріалом, індивідуальні-підсумкові і тематичні заліки.