16. Системи управління базами даних. Етапи проектування бази даних. Приклади систем управління базами даних.

Електронна таблиця – сховище (частина запам’ятовуючого простору) для зберігання відповідним чином структурованої сукупності даних різних типів. ЕТ – це також «запам’ятовуюичй простір, спеціальним чином структурований для опрацювання даних, які там зберігаються , за допомогою програм табличних процесорів.

Табличні процесори – це універсальні програмні засоби для автоматизації роботи з табличними даними та розрахунків над ними.

Електронна таблиця створюється в пам’яті комп’ютера, потім її можна продивлятися, змінювати, записувати на магнітний або оптичний диск для зберігання, друкувати на принтері. На екран дисплею ЕТ подається у вигляді матриці, яка складається із стовпців і стрічок, на перетині яких утв комірки. Кожен стовпець і рядок наділені ідентифікатором так, що кожна комірка може бути визначена єдиним способом. У комірках розміщуються числа, текст і математичні формули. ТП не тільки автоматизують розрахунки, а також є ефективним засобом для аналізу можливих варіантів розрахунків. Змінюючи значення одних параметрів можна спостерігати за змінами інших, залежних від них даних. Такі розрахунки здійснюються швидко і без помилок, надаючи користувачу в лічені хвилини велику к-ть варіантів розв задач.

• Серед найбільш відомих табличних процесорів слід відзначити SuperCalc (Операційна система DOS), Lotus1-2-3 (DOS, Windows), QuattroPro та Exel.

• Основні сфери застосування електронних таблиць:

• розрахунок використання коштів у фінансових операціях;

• статистична обробка даних;

• інженерні розрахунки;

• математичне моделювання процесів.

Розглянемо основні ф-ї ТП Exel:

• Введення і редагування даних, автоматизація введення (автозаповненняя, автозаміна тощо); форматування табличних даних із використанням стандартинх засобів, стилів, шаблонів;

• Виконання обчислень за формулами (тут може використовуватись великий набір вбудованих ф-й);

• Аналіз табличних даних (виведення проміжних і загальних підсумків, створення зведених таблиць, добір параметрів, прогнозування розв’язків);

• Графічне зображення даних (побудова графіків діаграм; уведення малюнків, відеоматеріалів, географічних карт);

• Робота зі списками (упорядкування й фільтрація записів, пошук даних);

• Колективна робота з таблицями (обмін файлами в локальній мережі, спільне використання і захист даних, обмін інформацією черех Інтернет);

• Розробка програмних додатків, заснованих на вбудованій мові програмуванння VBA (Visual Basic for Applications).

Діаграма являє собою вставний об'єкт, упроваджений на один з аркушів робочої книги. Вона може розташовуватися на тім же листі, на якому знаходяться дані, чи на будь-якому іншому листі. Діаграма зберігає зв'язок з даними, на основі яких вона побудована, і при відновленні цих даних негайно змінює свій вид.

Майстер діаграм, що запускається щигликом на кнопці Майстер діаграм на стандартній панелі інструментів Часто зручно заздалегідь виділити область, що містить дані, що будуть відображатися на діаграмі, але задати цю інформацію можна й у ході роботи майстра

Тип діаграми. На першому етапі роботи майстра вибирають форму діаграми. Доступні форми перераховані в списку Тип на вкладці Стандартні. Для обраного типу діаграми праворуч указується кілька варіантів представлення даних (палітра Вид), з яких варто вибрати найбільш придатний. На вкладці Нестандартні відображається набір цілком сформованих типів діаграм з готовим форматуванням. Після завдання форми діаграми варто клацнути на кнопці Далі.

Вибір даних. Другий етап роботи майстра служить для вибору даних, по яких буде будуватися діаграма. Якщо діапазон даних був обраний заздалегідь, то в області попереднього перегляду у верхній частині вікна майстра з'явиться приблизне відображення майбутньої діаграми. Якщо дані утворять єдиний прямокутний діапазон, то їх зручно вибирати за допомогою вкладки Діапазон даних. Якщо дані не утворять єдиної групи, то інформацію для окреслення окремих рядів даних задають на вкладці Ряд. Попереднє представлення діаграми автоматично обновляється при зміні набору відображуваних даних.

Оформлення діаграми. Третій етап роботи майстра (після щиглика на кнопці Далі) складається у виборі оформлення діаграми. На вкладках вікна майстри задаються:

- назва діаграми, підпису осей (вкладка Заголовки);

- відображення і маркірування осей координат (вкладка Осі);

- відображення сітки ліній, рівнобіжних осям координат (вкладка Лінії сітки);

- опис побудованих графіків (вкладка Легенда);

- відображення написів, що відповідають окремим елементам даних на графіку (вкладка Підписи даних);

- представлення даних, використаних при побудові графіка, у виді таблиці (вкладка Таблиця даних).

У залежності від типу діаграми деякі з перерахованих вкладок можуть бути відсутні.

Розміщення діаграми. На останньому етапі роботи майстра (після щиглика на кнопці Далі) указується, чи варто використовувати для розміщення діаграми новий робочий чи лист один з наявних. Звичайно цей вибір важливий тільки для наступної печатки документа, що містить діаграму. Після щиглика на кнопці Готово діаграма будується автоматично і вставляється на зазначений робочий лист.

Редагування діаграми. Готову діаграму можна змінити. Вона складається з набору окремих елементів, таких, як самі графіки (ряди даних), осі координат, заголовок діаграми, область побудови та інше при щиглику на елементі діаграми він виділяється маркерами, а при наведенні на нього покажчика миші - описується спливаючою підказкою Відкрити діалогове вікно для форматування елемента діаграми можна через меню Формат (для виділеного елемента) чи через контекстне меню (команда Формат) Різні вкладки діалогового вікна, що відкрилося, дозволяють змінювати параметри відображення обраного елемента даних. Якщо потрібно внести в діаграму істотні зміни, варто знову скористатися майстром діаграм. Для цього варто відкрити робочий лист із чи діаграмою вибрати діаграму, впроваджену в робочий лист із даними. Запустивши майстер діаграм, можна змінити поточні параметри, що розглядаються у вікнах майстра, як задані за замовчуванням.

Діаграма - це засіб наочного графічного зображення інформації, призначений для порівняння не скількох чи величин декількох значень однієї величини, спостереження за зміною їхніх значень і т.п.

Розглянемо діаграми 5 різних типів. Насправді типів діаграм набагато більше, але ці - найпоширеніші .

І. Кругова діаграма служить для порівняння декількох величин в одній точці. Вона особливо корисна, якщо величини в сумі складають щось ціле (100%).

ІІ. Стовпчаста діаграма служить для порівняння декількох величин у декількох точках. Виходить, потрібний інший інструмент, діаграма іншого типу. Висота стовпчиків визначається значеннями порівнюваних величин.

ІІІ. Лінійна діаграма служить для того, щоб простежити за зміною декількох величин при переході від однієї крапки до іншої.

ІV. Ярусна діаграма дозволяє наочно порівняти суми декількох величин у декількох крапках, і при цьому показати внесок кожної величини в загальну суму.

Порядок побудови ярусної діаграми дуже нагадує порядок побудови діаграми стовпчастої. Різниця в тім, що стовпчики в ярусній діаграмі ставляться не поруч один з одним, а один на іншій. Відповідно міняються правила розрахунку вертикального і горизонтального розміру діаграми. Вертикальний розмір буде визначатися не найбільшою величиною, а найбільшою сумою величин. Зате кількість стовпчиків завжди буде дорівнювати кількості опорних крапок: у кожній опорній крапці завжди буде стояти рівно один багатоярусний стовпчик.

V. Обласна діаграма (діаграма площ) - гібрид ярусної діаграми з лінійної. Дозволяє одночасно простежити зміна кожної з декількох величин і зміна їхньої суми. У декількох крапках.

Окремі стовпчики тут зливаються, утворити безупинні області. Звідси і назва - діаграма чи областей Діаграма площ. Кожна область відповідає якійсь одній величині, для вказівки на який використовується особисте штрихування (розфарбування). Раніш ярусами розташовувалися стовпчики, тепер - лінії (і обкреслені ними площі).