10. Дія адміністративно-правових норм у часі, просторі і по колу осіб

Розрізняють дію адм.-пр норм:

-у часі

-просторі

-по колу осіб

А) У часі: дату вступу в силу і  межі її дії Закон набирає сили через 10 днів після офіційного опублікування, якщо інше не передбачено законом

Норми, які містяться в актах  президента набирають сили через 7 днів після опублікування, якщо інше не передбачено  в цих актах. («Вісник президента», «Урядовий кур’єр», «Голос країни»).

Нормативні акти міністерств, якщо вони зачіпають права, законні інтереси громадян або носять міжвідомчий  характер, підлягають обов’язковій держ реєстрації в міністерстві юстиції  і офіційно публікуються. Набирають  чинності з дати опублікування визначеної в акті. Акти інших органів виконавчої влади за заг. Правилом набирають  сили негайно, якщо інше не передбачено  в цих актах (розпорядження голів  держ. Адмін.., рішення уряду АРК)

Рішення: орг. місцевого самоврядування, які містять адм.-пр норми набирають чинності з моменту їх опублікування.

Адміністративно-правова норма не має зворотної дії в часі крім випадків, коли вони скасовують або пом’якшують відповідальність особи.

Б) Дія адм.-пр норм у просторі: передбачає територію на яку пошир їх юр. сила

В) Дія адм.-пр норм за колом осіб розрізняється залежно від їх поширення на всіх громадян або на окремі їх групи, тобто: біженців, неповнолітніх, емігрантів, військовослужбовців та ін..

 

11. Форми реалізації адміністративно-правових норм

Розрізняють наступні форми реалізації адміністративно-правових норм: дотримання, виконання, використання, застосування

-дотримання характеризуються добровільним  підпорядкуванням суб’єкта права вимогам адм-пр норм. Сутність даної форми проявляється дотриманням суб’єкта від здійснення дій заборонених нормами.

-виконання проявляється в активних  правомірних діях суб’єктів права  по виконанню вимог норм

-використання полягає в добровільному  здійсненні суб’єктами права  правомірних дій, які пов’язані  із здійсненням суб’єктами прав  правомірних дій, що пов’язані  зі здійсненням суб’єктивних  прав у сфері управління

-застосування – це діяльність  компетентних органів держави  у встановленому законодавством  процесуальному порядку, яка завершується  прийняттям індивідуальних актів  або актів застосування норм  права.

Основними вимогами правильного застосування норм адм. пр.. є:

1. Законність – вимагає дотримання  порядку застосування норм. Компетентні  органи можуть застосовувати  норми тільки в межах повноважень.

2. Обгрунтованість, яка означає,  що норму потрібно застосовувати  на основі достовірної інформації, як про саме явище так і  про зовнішні умови в яких  вони знаходяться

3. Доцільність – це оптимальне  досягнення мета сформульованої  норми в конкретній ситуації.

 

12. Джерела адміністративного прав

Джерела АП – це зовнішній прояв  адм.-пр норм.

Види джерел АП:

-Конституція

-звичайні закони

-постанови ВР

-укази президента (10 грудня 2010р.  про зміни в сист центр. Органів  виконачої влади).

-акти Кабміну

-накази міністерств як центральних  орг.. вик.вл.

-н-п акти ВРУ та Ради міністрів  АРК

Відповідно до Конст. актами АРК  рег. Лише певні кола питань:

-розпорядження голів місцевих  держ. Адміністрацій, які приймаються  в одноосібному порядку і є  обов’язковими для виконання  на певній тер, накази керівників  відділів управлінь м.д.а.

-рішення місцевих рад (органів  місцевого самоврядування)

-акти органів управління дер.підприємств, установ, організацій, а саме: накази їх керівників

-міжнародні угоди і  міжнародно-правові акти, що ратифіковані  ВР. Міжнародно-правові акти рег. Такі питання, які віднесені до адмін.. сфери:

*захист прав і свобод людини

*прав. статус іноземців

*порядок перетину дер. Кордону

*взаємодія прикордонних військ  і митних органів сусідніх  держав

*співробітництво у різних сферах  економіки на рівні органів  виконавчої влади

*боротьба зі злочинністю

Адмін. Законодавсто – це система  н-п актів, яка містить найбільш загальні і важливі адм.-пр норми.

Систематизація адм. законодавства  – це впорядкування, удосконалення  н-п актів шляхом їх опрацювання, перегляду і викладу за певними  критеріями у формі збірників  чи довідників або зведених кодифікацій  актів.

Інкорпорація – це впорядкування  нормативного матеріалу шляхом його викладу у вигляді хронологічно алфавітних та іншого роду збірників.

Кодифікація – це такий вид систематизації, який передбачає пере опрацювання, переосмисл існуючого законодавства.