
- •1. Предмет і метод адміністративного права
- •4. Принципи адміністративного права України
- •5. Європейські принципи адміністративного права
- •6. Поняття і зміст державного управління
- •7. Державне управління і виконавча влада: співвідношення понять
- •8. Адміністративне право як галузь права, як галузь законодавства і як наука
- •9. Адміністративно-правові норми: поняття, структура, особливості
- •10. Дія адміністративно-правових норм у часі, просторі і по колу осіб
- •11. Форми реалізації адміністративно-правових норм
- •12. Джерела адміністративного прав
- •13. Поняття, структура і види адміністративно-правових відносин
- •14. Система адміністративного права
- •15. Систематизація адміністративного законодавства: поняття і види
- •16. Адміністративна правосуб’єктність: поняття та складові елементи
- •17. Фізичні особи як суб’єкти адміністративного права
- •18. Юридичні особи як суб’єкти адміністративного права
- •19. Адміністративно-правовий статус громадян України
- •20. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •21. Поняття і види органів виконавчої влади
- •22. Система органів виконавчої влади
- •23. Характеристика взаємозв’язків у системі органів виконавчої влади
- •24. Склад і порядок формування Кабінету Міністрів України як вищого органу виконавчої влади.
- •25. Правові засади діяльності органів виконавчої влади
- •26. Форми діяльності та акти Кабінету Міністрів України
- •27. Міністерства як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики.
- •28. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади
- •29. Правове регулювання діяльності інших центральних органів виконавчої влади (державних служб, державних агентств, державних інспекцій, центральних органів із спеціальним статусом).
- •30. Центральні органи виконавчої влади із спеціальним статусом
- •31. Принципи діяльності центральних органів виконавчої влади
- •32. Місцеві органи виконавчої влади: правові засади діяльності і загальна характеристика
- •34. Обєднання громадян як суб’єкти адміністративного права
- •35. Поняття і види адміністративно-правових режимів
- •36. Адміністративний розсуд у діяльності органів виконавчої влади
- •37. Форми державного управління: поняття, види і загальна характеристика
- •38. Правові форми державного управління
- •39. Загальна характеристика не правових форм державного управління
- •45. Правовий статус державного службовця
- •46. Право на державну службу та обмеження щодо вступу на державну службу.
45. Правовий статус державного службовця
Організація і діяльність державних органів здійснюється державними службовцями. Загальні положення діяльності і статус державного службовця передбачені Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 р. Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті для практичного виконання1 завдань і функцій держави. Ці особи є державними службовцями, мають відповідні службові повноваження, займають певні посади і одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. . Відповідно до ст. 1 Закону України „Про державну службу", державний службовець - це особа, яка: 1) здійснює професійну діяльність на посаді в державному органі та його апараті і виконує завдання і функції держави; 2) здійснює організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції, які покладені на цю особу законами або іншими нормативними актами; 3) одержує заробітну плату за рахунок державних коштів. Правовий статус державного службовця - це зміст (суть) державно-службових правовідносин. Він розкривається через встановлення обов'язків, прав, обмежень та відповідальності. Обов'язки характеризують суть його службової діяльності, оскільки держава приймає громадянина на службу головним чином з метою покладення на нього відповідних посадових обов'язків. До загальних обов'язків державних службовців належить: дотримання Конституції України, реалізації законів та підзаконних нормативно-право-вих актів, забезпечення ефективної роботи та сумлінне виконання завдань і функцій державних органів, своєчасне і точне виконання рішень державних органів та посадових осіб. До правового статусу державного службовця також входять норми, які встановлюють певні обмеження, що пов'язані з прийняттям на державну службу та проходженням державної служби. Адміністративна відповідальність державних службовців, зокрема посадових осіб, настає за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків. Отже, вони несуть адміністративну відповідальність не тільки за невиконання цих вимог і правил ними особисто, але й за невиконання цих вимог і правил їх підлеглими. Державні службовці також виступають спеціальними суб'єктами адміністративних правопорушень, передбачених Законом України „Про боротьбу з корупцією".
46. Право на державну службу та обмеження щодо вступу на державну службу.
Право на державну службу Право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України. Державний службовець повинен: - сумлінно виконувати свої службові обов'язки; - шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця. Обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які: визнані у встановленому порядку недієздатними; мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади; у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками; в інших випадках, встановлених законами України. Обмеження, пов'язані з проходженням державної служби Державний службовець не має права вчиняти дії, передбачені статтями 1 і 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією". Державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу. Інші обмеження, пов'язані з проходженням державної служби окремими категоріями державних службовців, встановлюються виключно законодавчими актами України.