22. Поняття про умовно постійні і умовно змінні витрати.

Розподіл витрат п-ва на постійні і змінні витрати здій з метою визначення точки беззбитковості та розробки заходів щодо управління витратами п-ва. Постійні витрати - це витрати, загальна сума яких не залежить від к-ті виготовленої продукції, тобто вони є ф-єю часу а не обсягу продукції. За певних умов (зміна виробничої і організац структури –п-ва ) величина постійних витрат може змінюватись стрибкоподібно. До постійних витрат належать : 1) витрати на утримання будівель і споруд ( амортиз відрах) ; 2) управлінські видатки ( зарплата управлінського персоналу, витрати на відрядження, витрати на канц товари, на банківські обслуговуванн) 3) витрати на організ в-ва (пускові). При зростанні обсягу в-ва величина постійних витрат у с/в продукції буде зменшуватись і навпаки. Змінні витрати – витрати, загальна величина яких за певний період залежить від обсягу виготовленої продукції . змінні витрати поділяються: 1) пропорційні – змінюються прямо пропорційно обсягу в-ва (в\итрати на сировину, осн матеріали, комплектуючі вироби; відрядна запрлата робітників.) ; 2) непропорційна – поділ на : прогресуючі і дегресуючі. Прогресуючі витрати зростають у більшій мірі, ніж обсяг в-ва. Наприклад витрати на відрядно прогресивну оплату праці; дод рекламні та торгівельні витрати. Вони мають місце, тоді коли збільш обсягу в-ва потребує дод витрат на од продукції. Дегресуючі витрати збільшуються повільніше, ніж зростає обсяг в-ва. До них належить широке коло витрат на експлуатацію машин і устаткування (амортизація машин, ремонт, витрати на паливо мастильні матерали, електроенергі, зарплата механізаторів, затрати на технолог інструмент, на ремонт) . управління витратами – це проце цілеспрямованого формування витрат за їх видами, місцем виникнення, нормування витрат, контроль та стимулювання їїх зниження.

Точка беззбитковості або критичний обсяг в-ва – це такий обсяг в-ва прод. При якому виручка від реаліз прод. (без ПДВ) = витратам на її в-во. При обсязі беззбитковості собівартість од. прод. = ціні реалізації (без ПДВ і акцизного збору ).Вркр= Nкр*Ц=Спв+Nкр*Сзв/од. Nкр=Спв(Ц- Сзв/од.) критич. Обсяг в-ва доцільно визнач в грошовому виразі викор коеф маржинального прибутку Nкр=Спв/Км, де Км - коеф маржинального прибутку який в свою чергу обчисл за залежністю Км=(Вр- Сзв)/Вр, де Сзв – загал сума змінних витрат. На підставі розподілу витрат на постійні і змінні можна визн. Коеф безпеки в-ва. Він харак ступінь перевищення Крит. Обсягу в-ва над фактичним(плановим ) і визн за залежністю Кб= (Nф(пл.)-Nкр)/NФ(пл).Подальше зменш обсягу в-ва призводить до збитків.

21. Показники оснащеності п-ва і робітників ОЗ. Для х-ки забезпеченості п-ва і працівників ОЗ викор такі показники: для оцінки забезпечення п-ва: Показники оснащеності п-ва і робітників ОЗ. Фондозабезпеченість: х-є потребу п-ва в ОЗ для в-ва од продукції або виконання робіт чи надання послуг: Фз = ̄̄̄ ̄̄̄ОФ/О_ВП ; ̄̄̄ОФ- сеоредньорічна вартість ОФ, О_{ВП –} обсяг виробленої продукції. Механозабезпеченість: показує потребу п-ва у засобах механізації для в-ва од продукці чи од робіт. Обчисл як відношення вартості засобів механізації до обсягів в–ва продукції: Мз = ̄̄̄ ̄̄̄ОФакт/О_ВП ; ̄̄̄ ̄̄̄ОФакт- ОФ активні; Енергозабезпеченість: х-є потребу п-ва у потужності двигунів певної марки устаткування чи інших засобів енергетики для виконання од роботи або продукції: Ез= N/ О_ВП; N – потужність. Забезпеченість працівників ОЗ х-ть такі показники:Фондоозброєність праці: х-є співвідношення між ОЗ та чисельністю працюючих і показує яка вартість ОФ припадає на одного працівника: Ф_ОЗ = ̄̄̄ ̄̄̄ОФ/ч; ч- чисельність працівників.Механоозброєність праці: визначає співвідношення між величиною засобів механізації та чисельністю працівників: М_ОЗ= ̄̄̄ОФакт/ч; Енергоозброєність праці: показує яка сумарна потужність засобів енергетики припадає на одного працівника: Е_ОЗ= N/ч ;

23. Ремонт і відтворення ОЗ. Ремонт ОЗ – це відновлення фізичного зношування окремих конструктивних елементів ОЗ (вузлів, деталей) і підтримання ОЗ в робочому стані протягом усього терміну їх використання.За екон змістом і обсягами виконаних робіт ремонти поділяються на: поточний, капітальний, відновний. Поточний ремонт має х-р дрібних налагоджувальних робіт і не відновлює ОФ, а лише підтримує їх у робочому стані, тому поточний ремонт не є формою відновлення ОФ. Капітальний ремонт супроводжується закономірним зношуванням ОФ і спрямований на відновлення їх початкових експлуатаційних х-к, тому кап. ремонт є однією із форм відтворення ОФ. Це складний вид ремонту, який здійснюється через певні проміжки часу і потребує значних коштів і затрат часу. Відновний ремонт – це особливий вид ремонту, який виникає внаслідок руйнації ОФ від стихійного лиха або тривалої бездіяльності. Витрати на проведення різних видів ремонтів по-різному відносяться на собівартість або на витрати в-ва: ◙ витрати на поточний ремонт є постійними і відносно рівномірними протягом всього періоду викор ОФ, їх включають у собівартість продукції повністю. ◙ витрати на кап ремонт є значно більшими і одноразовими, вони збільшують балансову вартість ОФ, визначаються заздалегідь і відносяться на собівартість продукції рівномірно протягом ремонтного циклу (тобто періоду між двома послідовними кап ремонтами). ◙ витрати на відновний ремонт фінансуються за рахунок дерд резервного фонду, і за х-ром виконуваних робіт відносяться до сфери капітального будівництва.