
- •А.) Загальна характеристика правового та нормативного регулювання в сфері містобудування, архітектури, будівництва, що діє в Україні.
- •А) Головні напрямки мб діяльності згідно Закону «Про основи мб»
- •А.) Система державного регулювання у сфері мб (зміст державного регулювання, органи, що здійснюють державне регулювання)
- •А.) Компетенція центральних та місцевих органів влади в сфері мб
- •А.) Планування територій на загальнодержавному рівні.
- •А.) Планування територій на місцевому рівні
- •7. А.) Значення розробки спільних з іншими країнами транскордонних проектів територіального планування і розвитку.
- •9.А.) Детальний план території .План червоних ліній
- •10. А.) Призначення державної інвестиційної експертизи.
- •13.А. Характеристика сучасного стану розвитку населених пунктів
- •17.А. Порядок проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури
- •Розділ 4. Вихідні дані на проектування
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Завдання на проектування
- •4.3. Технічні умови
- •4.4. Архітектурно-планувальне завдання
- •Терміни
- •23БЗагальна характеристика міжнародної системи культурної та природної спадщини
- •25А. Генеральна схема планування території України - мета, завдання.
- •Б. Генеральна схема планування території України - передумови, наміри та потреби використання території
- •27Б. Генеральна схема планування території України-формування екологічної мережі см. Вопрос 25а
- •33. А. Посібники до нормативних документів – мета розробки, вимоги до них.
- •34. А. Порядок підготовки проектів регуляторних актів.
- •34Б. Особливості обґрунтування проектів регуляторних актів
- •35. А. Основні правові положення санітарно-епідеміологічного благополуччя
- •35Б. Основні положення про пожежну безпеку
- •36. А Основні положення екологічного права
- •36. Б. Склад та цільове призначення земель (класифікація, загальні положення)
- •37. А. Порядок розроблення та затвердження містобудівного обґрунтування
- •5.10 Експертиза містобудівного обґрунтування здійснюється за поданням замовника відповідно до порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України [4].
- •5.11 Громадське обговорення містобудівного обґрунтування проводиться в порядку, визначеному законодавством [2].
- •37. Б. Особливості містобудівного кадастру
- •38. А. Законодавче визначення понять «науково-технічної діяльності». Основні завдання наукової і науково-технічної діяльності.
- •38Б. Законодавче визначення поняття «наукової і науково-технічної експертизи». Об’єкти, форми і види наукової і науково-технічної експертизи.
- •Форми і види наукової і науково-технічної експертизи
36. Б. Склад та цільове призначення земель (класифікація, загальні положення)
Стаття 18. Склад земель
1. До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
2. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
3. Україна за межами її території може мати на праві державної власності земельні ділянки, правовий режим яких визначається законодавством відповідної країни.
Стаття 19. Категорії земель
1. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
2. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
{ Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV ( 3404-15 ) від 08.02.2006 }
Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земель
1. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
2. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
3. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
4. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.
{ Статтю 20 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 3404-IV ( 3404-15 ) від 08.02.2006 }
Стаття 21. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель
Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:
а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;
в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;
г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.