- •3 Охорона праці жінок, підлітків та осіб зі зниженою працездатністю.
- •4 Вимоги охорони праці і пожежної безпеки до улаштування і утримання підприємств і цехів.
- •5 Трудовий договір. Гарантії при укладанні трудового договору і під час роботи. Строк дії трудового договору.
- •6 Фізико – хімічні основи процесу горіння і пожежна небезпека речовин та матеріалів
- •7 Пожежі, причини виникнення і шляхи їх розповсюдження.
- •8 Аналіз умов праці. Травми і професійні захворювання.
- •9 Добровільна пожежна охорона та протипожежні об’єднання громадян.
- •10 Дія електричного струму на організм людини і види уражень.
- •11 Іонізуюче випромінювання, дія його на організм.
- •12 Електромагнітні поля, дія на організм, нормування і методи захисту.
- •Защита от электромагнитных полей
- •Воздействие электромагнитных полей на организм человека
- •Методы защиты от электромагнитных полей
- •13 Заходи і засоби захисту від виробничого шуму.
- •Зниження шуму акустичною обробкою приміщенні.
- •14 Шум, дія на організм працюючих. Нормування виробничого шуму.
- •15 Державний пожежний нагляд і громадський контроль за додержанням законодавства з питань пожежної безпеки.
- •16 Заходи і засоби захисту від виробничих вібрацій.
- •17 Вібрація, дія на організм працюючих. Нормування виробничої вібрації.
- •18 Навчання працюючих з охорони праці. Види навчання. Інструктажі з питань охорони праці.
- •19 Класифікація причин виробничого травматизму і методи його аналізу.
- •20 Розслідування та облік хронічних професійних захворювань та отруєнь.
8 Аналіз умов праці. Травми і професійні захворювання.
Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або макимальне обмеження впливу несприятливих виробничих чинників.
Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:
1 клас - ОПТИМАЛЬНІ умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.
Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.
2 клас - ДОПУСТИМІ умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.
3 клас - ШКІДЛИВІ умови праці - характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:
1 ступінь (3.1) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров'я;
2 ступінь (3.2) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворюваності, появи окремих ознак або легких форм професійної
патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виникають після тривалої експозиції (10 років та більше);
3 ступінь (3.3) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-обумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності);
4 ступінь (3.4) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності);
4 клас - НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.
Производственная травма представляет собой внезапное повреждение организма человека и потерю им трудоспособности, вызванные несчастным случаем на производстве. Повторение несчастных случаев, связанных с производством, называется производственным травматизмом.
Несчастные случаи делятся:
- по количеству пострадавших – на одиночные (пострадал один человек) и групповые (пострадало одновременно два и более человека);
- по тяжести – легкие (уколы, царапины, ссадины), Тяжелые (переломы костей, сотрясение мозга), с летальным исходом (пострадавший умирает);
- в зависимости от обстоятельств – связанные с производством, не связанные с производством, но связанные с работой, и несчастные случаи в быту.
Несчастные случаи, не связанные с производством, могут быть отнесены к несчастным случаям, связанным с работой. Несчастный случай признается связанным с работой, если он произошел при выполнении каких-либо действий в интересах предприятия за его пределами (в пути на работу или с работы), при выполнении государственных или общественных обязанностей, при выполнении долга гражданина РФ по спасению человеческой жизни и т. п. Обстоятельства несчастных случаев, связанных с работой, а также бытовых травм выясняют страховые делегаты профгруппы и сообщают комиссии охраны труда профсоюзного комитета.
Несчастные случаи, происшедшие на территории предприятия и в местах, специально оговоренных в положении расследовании несчастных случаев на производстве, должны быть расследованы.
Руководитель участка, где произошел несчастный случай, обязан:
- организовать меры доврачебной помощи пострадавшему и госпитализировать его;
- принять меры по предупреждению повторного случая;
- срочно сообщить о несчастном случае руководителю предприятия и в профсоюзный комитет;
- в течение 3 суток расследовать несчастный случай совместно со старшим общественным инспектором по охране труда и инженером по технике безопасности;
- составить акт о несчастном случае по форме Н-1 в двух экземплярах и направить руководителю предприятия.
Акт утверждает руководитель предприятия и заверяет печатью организации. Один экземпляр акта выдают пострадавшему. Второй экземпляр хранится вместе с материалами расследования в течение 45 лет в организации по основному месту работы (учебы, службы) пострадавшего на момент несчастного случая.
О групповом, смертельном или тяжелом случае руководитель обязан немедленно сообщить техническому инспектору профсоюза, обслуживающему предприятие, вышестоящему хозяйственному органу, в прокуратуру по месту нахождения предприятия, Госгортехнадзору или Энергонадзору по подконтрольным им объектам.
Каждый такой случай подлежит специальному расследованию техническим инспектором профсоюза с участием представителей администрации, профсоюзного комитета, вышестоящего хозяйственного органа, а в необходимых случаях – Госгортехнадзора или Энергонадзора в срок не более семи дней. О последствиях несчастного случая с пострадавшим администрация посылает сообщение в адрес профсоюзного комитета, технического инспектора профсоюза и отдела инженера охраны труда.
Несчастный случай не признается связанным с производством, если он произошел с работником при изготовлении им каких-либо предметов в личных целях или хищении материалов; в результате опьянения, которое не является результатом воздействия применяемых на производстве вещей, и т.п.
Если администрация пришла к выводу об отсутствии связи несчастного случая с производством, то она обязана нести этот вопрос на рассмотрение профсоюзного комитета. При согласии профсоюзного органа с предложением администрации на акте формы Н-1 (в правом верхнем углу) делается надпись: «Несчастный случай не связан с производством», – и заверяется председателем профсоюзного комитета. Такие несчастные случаи в отчет не включают.
За несчастные случаи, связанные с производством, администрация несет ответственность, а пострадавшему выплачивается пособие по временной нетрудоспособности в размере среднего заработка за счет средств предприятия.
В случае инвалидности, возникшей в результате увечья, либо иного повреждения здоровья, потерпевшему назначают пенсию. Кроме того, ему возмещается материальный ущерб из-за потери трудоспособности в размере разницы между утраченным среднемесячным заработком и пенсией по инвалидности.
Одним из важнейших условий борьбы с производственным травматизмом является систематический анализ причин его возникновения, которые делятся на технические и организационные.
Технические причины в большинстве случаев проявляются как результат конструктивных недостатков оборудования, недостаточности освещения, неисправности защитных средств, оградительных устройств и т.п.
К организационным причинам относятся несоблюдение правил техники безопасности из-за неподготовленности работников, низкая трудовая и производственная дисциплина, неправильная организация работы, отсутствие надлежащего контроля за производственным процессом и др.
Результаты анализа травматизма зависят в значительной мере от достоверности и тщательности оформления актов о несчастных случаях на производстве. Очень внимательно следует заполнять п. 15 указанного акта, в котором четко и ясно сформулировать техническую (отсутствие предохранительных устройств, неисправность оборудования) или организационную (необученность пострадавшего, неправильный прием работы) причину несчастного случая.
На основании актов формы Н-1 администрация организации составляет отчет о пострадавших при несчастных случаях, связанных с производством, по форме 7-Н. В этот отчет включают только те несчастные случаи, которые вызвали утрату трудоспособности продолжительностью свыше трех рабочих дней (в том числе случаи со смертельным исходом и при переводе на другую работу с основной профессии по заключению лечащего врача).
