24. Фільтраційні властивості ґрунтів.

Важливо також відзначити, коефіцієнт фільтрації. Ця властивість не тільки грунту, але і протікаючої в грунті рідини, так як закон Дарсі можна застосувати не тільки до води, але і до інших рідин. Якщо увесь поровий простір заповнений водою, то процес руху вологи в такій двофазній

(тільки тверда і рідка фази) системі називають фільтрацією. При описі цього  процесу вважають, що по всіх порах вода рухається з однаковою швидкістю зростання, формуючи фільтраційний фронт в насиченому водою ґрунті.  Такі умови в грунті бувають не часто і в основному характерні для руху грунтових вод, верховодки, для умов весняного сніготанення. Саме фільтрація води в грунті є основою для розуміння процесів руху води в грунті.

25. Вплив водопроникності і фільтрації на ґенезу і властивості ґрунтів.

Водопроникністю називають здатність ґрунту пропускати за одиницю часу певну кількість води з верхніх у нижні горизонти. Процес водопроникності ділять на вбирання та фільтрацію. Вбирання проявляється за неповного насичення ґрунту вологою, тобто тоді, коли пори неповністю заповнені водою, а також включаються сорбційні та капілярні сили. Фільтрація виникає за максимального насичення ґрунту вологою. Вимірюють водопроникність висотою стовпа води, яка просочилась у ґрунт за певний час, і називається ця величина коефіцієнтом фільтрації.

Водопроникність ґрунту залежить від механічного складу і структури ґрунту. Піщані та структурні ґрунти швидше пропускають воду, ніж глинисті і безструктурні. На водопроникність впливає також кількість органічної речовини та колоїдів, які затримують велику кількість вологи.

Вода у ґрунті піднімається тим вище, чим тонші капіляри, але швидкість руху води зменшується. Так, у глинистих ґрунтах вода в капілярах піднімається повільно, але на більшу висоту, в піщаних - швидше, але на меншу висоту.

Інфільтрація – заповнення водою вільних пор грунту під впливом сорбційних, меніскових, гравітаційних сил і градієнта напору.

Фільтрація – безперервний рух води в насиченому грунті під впливом градієнта.

26. Методи визначення і оцінки водопроникності та фільтрації води в ґрунті.

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОПРОНИКНОСТІ Водопроникність в основному слід вивчати в природних умовах. Лабораторні дослідження повинні доповнювати і поглиблювати польові, але не заміняти їх. Для польових визначень водопроникності грунтів найбільш відомі: метод заливки площ, метод трубок і лізиметричний. Коефіцієнт фільтрації визначається методом відкачування, методом заповнення свердловин, здопомогою індикаторів. МЕТОД ЗАЛИВКИ ПЛОЩ Рами різної величини і форми (круглої,квадратної, прямокутної) врізають в грунт, в них заливають воду і враховують інтенсивність вбирання при постійному або змінному напорі за певні інтервали часу. Облік водопроникності. У кожному квадраті встановлюють водомірну лінійку, за якою відзначають рівень води, і термометри для обліку температури води. Метод поливу досліджуваних ділянок дає найкращі результати, але трудомісткий, тому має обмежене застосування. Воду подають тим же способом, що і при поливі: суцільним шаром (Тобто напуском), по борознах або дощуванням. Цей метод порівняно з іншими менш трудомісткий, не вимагає великої кількості води, дозволяє вивчати варіювання водопроникності грунту з поверхні і по генетичних горизонтах. Необхідно велике число повторностей визначення (не менше 10 трубок) по всіх генетичних горизонтах. Метод ізольованих колон. Висота, а також площа поперечного перерізу грунтової колони з природного або насипного грунту можуть бути різні в залежності від поставленої мети. ВИЗНАЧЕННЯ ФІЛЬТРАЦІЇ водонасичених горизонтів. Для визначення фільтрації водоносних горизонтів грунтів розроблено кілька методів: безперервної відкачки води з свердловин, заповнення свердловини водою, метод індикаторів. Метод безперервної відкачки використовують при сталому режимі фільтрації. Зміна депресійної кривої визначається за зміною рівня води в досліджуваних свердловинах або в шурфах. Визначення коефіцієнта фільтрації методом заповнення свердловини водою. Цим методом визначається коефіцієнт горизонтальної фільтрації. Заснований він на швидкості відновлення в свердловині природного рівня води після її відкачування в залежності від водопроникності грунтопороди..