72. Водно–повітряні властивості і шляхи їхнього регулювання.

73. Фізичні властивості ґрунтів і осушувальні меліорації.

Меліорація земель сприяє збереженню і підвищенню родючості грунтів, зростання врожайності, стійкості землеробства, пом'якшення впливу коливань природно-кліматичних умов на результати виробництва Осушувальні меліорації є одним з основних напрямів розвитку водного господарства країни. Ними забезпечуються високі врожаї сільськогосподарської продукції на землях, до цього малопридатних для такого використання. Осушення широко поширене на територіях, де є заболочені і перезволожені землі. Осушувальні меліорації належать до факторів швидкої і глибокої трансформації просторової структури, ґрунтових режимів і процесів, які спричинюють зміни властивостей ґрунтів, у тому числі й гранулометричного складу.

74. Трансформація фізичних властивостей ґрунтів під впливом осушувальних меліорацій.

Гранулометричний склад – важлива генетична й агрономічна характеристика

ґрунту, тісно пов’язана з властивостями ґрунтотворних порід. Він

відображає їхню трансформацію в процесі ґрунтотворення, є одним з

індикаторів змін, що відбуваються у ґрунті внаслідок антропогенного

впливу (осушення, зрошення, рекультивація тощо) та різних умов

сільськогосподарського використання ґрунтів. Осушувальні меліорації належать до факторів швидкої і глибокої трансформації просторової структури, ґрунтових режимів і процесів, які спричинюють зміни властивостей ґрунтів, у тому числі й гранулометричного складу

Питання трансформації гранулометричного складу ґрунтів під впливом

антропогенези розглянуте у працях С.П. Позняка, Ф.Р. Зайдельмана і А.П.

Шварова, М.С. Сі-макової і В.Ю. Гельцер, В.Г. Гаськевича [3–6, 11, 12].

Дуже мало аналізують зміни гранулометричного складу ґрунтів у

контексті розвитку деградаційних процесів. Тому

вивчення змін гранулометричного складу ґрунтів під впливом осушувальних

меліорацій, деградаційних процесів, зумовлених цими змінами, є

актуальним.

75. Фізичні властивості ґрунтів і зрошувальні меліорації.

Зрошення змінює водний і сольовий режими  чорноземів південних  і  впливає на їх  фізичні, хімічні та фізико-хімічні  властивості. Динаміка таких змін має сезонний та багаторічний хід, а амплітуда визначається комплексом супутніх факторів. Іноді зміна властивостей ґрунтів під впливом зрошення може мати негативний характер внаслідок невластивого їх  природі збиткового надходження вологи,  використання для поливу  води підвищеної мінералізації, порушення режимів зрошення та технології вирощування сільськогосподарських культур. В результаті спостерігається активізація процесів осолонцювання та засолення. Це призводить до погіршення фізичного стану ґрунтів, який проявляється через злитність та ущільнення ґрунтового профілю. Довгострокове зрошення трансформує гранулометричний склад і  впливає на  фізичні властивості ґрунту. З гранулометричним складом  пов’язані його   повітряний і тепловий режими. Численні дослідження показують , що при зрошенні відбувається зростання кількості мулистих та глинистих компонентів ( вміст фракцій діаметром 0,05 - 0,01 мм  і  0,005 - 0,001 мм ) і їх міграція по ґрунтовому  профілю.Диспергування та деструкція ґрунтових часток призводить до збільшення питомої поверхні ґрунту, рухомості гумусу , зміни напрямку обмінних процесів.

76. Фізична деградація ґрунтів, критерії оцінки і шляхи регулювання. Дані різних досліджень показують, що деградація фізичних властивостей ґрунтів широко розповсюджена в Україні. Великий вплив на процес погіршення фізичних властивостей ґрунтів за зрошення справляють хімічні властивості зрошуваної води: наявність у ній навіть невеликих кількостей сполук колоїдного кремнезему, карбонатів натрію і магнію, хлористих і сірчанокислих солей спричиняє негативну післядію, наростання осолонцювання.

Важливими причинами розвитку несприятливих фізичних явищ і процесів у ґрунтах під час зрошення є недостатньо високий рівень культури землеробства, а також невеликі обсяги застосування хімічних меліорантів для ґрунтів і поливних вод, засолення, заболочування. Особливо несприятливі інтенсивні способи подачі поливної води.

Істотна особливість зрошуваного ґрунту в порівнянні з незрошуваним полягає у виразному виявленні пластичної деформації, яка є причиною підвищеної консолідації ґрунтової маси. Наростання пластичних деформацій покращує взаємну орієнтацію кристалічних доменів, одночасно підвищується щільність упаковки агрегатів у ґрунті, що спричиняє розвиток процесів злитоутворення на зрошуваних ґрунтах.

Отримані вченими Інституту агрохімії і ґрунтознавства УААН результати досліджень підтвердили, що тривале зрошення може істотно змінити фізичні і фізико-механічні властивості ґрунтів (у негативний бік). Очевидно, як зазначають вчені, основна причина цього — різні види деформації ґрунту під впливом сільськогосподарської техніки, які більшою мірою проявляються в умовах зрошення, ніж на незрошуваних землях. Механічна дія крапель поливної води під час дощування, затиснутого повітря за поливів по смугах, борознах і затоплення, очевидно, накладається на дію машин.

Щоб знизити негативний вплив тривалого зрошення на фізичні і фізико-механічні властивості, необхідно зменшити консолідацію ґрунту і зняти залишкову пластичну деформацію, застосувавши з цією метою інтенсивні заходи кришіння.

Підвищена ущільненість призводить до погіршення інших агрономічно та екологічно важливих властивостей ґрунту. Результати досліджень свідчать, що зі зростанням ущільнення погіршується структурний стан чорноземів, знижується їх водопроникність.

Отже, фізичну деградацію, й особливо ущільнення, треба враховувати в системі заходів щодо охорони ґрунтів і взагалі в концепції сталого землекористування. В Україні увагу до фізичної деградації обов'язково треба посилити, бо тут діє цілий ряд об’єктивних ґрунтово-кліматичних і господарських факторів, які сприяють розвитку ущільнення. Це переважно середній і важкий гранулометричний склад ґрунтів; досить висока (наближена до фізичної спілості) вологість під-посівного шару зораного восени поля у весняний період; значні величини питомого опору ґрунту, що обмежує можливості суміщення ґрунтообробних операцій, внесення добрив і сівби. На цьому, в цілому несприятливому фоні, в країні працює величезна кількість енергонасичених важких машин і знарядь, не знайшов широкого впровадження мінімальний механічний обробіток ґрунту, занижені дози гною (фактор, який сприяє підсиленню антидеградаційної здатності ґрунту).

Усунення деградації ґрунту — найважливіший етап, без реалізації якого не можна навіть вести мову про стале землекористування і сталий розвиток країни.