
- •1. Рідка фаза і її значення для ґрунту.
- •12. Капілярна вода, її види, властивості і значення.
- •13. Вода гравітаційна або вільна, її види, властивості і значення.
- •14. Вода тверда (полігідрол).
- •15. Вода пароподібна, її значення для ґрунту.
- •16. Внутрішньоклітинна вода.
- •17. Важка вода, її властивості і роль в ґрунті.
- •18. Методи визначення вологості ґрунту.
- •19. Абсолютна і відносна вологість ґрунту і способи її вираження.
- •20. Продуктивна і непродуктивна волога ґрунту. Вологість в’янення.
- •21. Енергетичний стан води в ґрунті.
- •22. Рух води в ґрунті. Механізм руху ґрунтової вологи.
- •23. Водопроникність ґрунтів.
- •24. Фільтраційні властивості ґрунтів.
- •25. Вплив водопроникності і фільтрації на ґенезу і властивості ґрунтів.
- •26. Методи визначення і оцінки водопроникності та фільтрації води в ґрунті.
- •27. Капілярний підйом ґрунтової вологи, його значення і оцінка.
- •28. Вологомісткість і водоутримуюча здатність ґрунту.
- •29. Номенклатура вологомісткості ґрунту.
- •30. Максимально–адсорбційна, максимально–молекулярна і капілярна вологомісткість ґрунтів.
- •31. Найменша (польова, загальна і гранично польова) волого місткість. Дефіцит вологи.
- •32. Повна вологомісткість ґрунту.
- •33. Грунтово–гідрологічні константи.
- •34. Методи визначення вологомісткості ґрунту.
- •35. Випаровування вологи, його типи і значення.
- •36. Випаровування (випаровуваність) з поверхні води.
- •37. Випаровування з поверхні оголеного ґрунту.
- •38. Транспірація вологи рослинами.
- •39. Сумарне (загальне) випаровування.
- •40. Водний баланс ґрунту і його складові.
- •41. Поняття про водний режим ґрунтів.
- •42. Типи водного режиму ґрунтів.
- •43. Фізико–механічні властивості ґрунтів,їхня сутність.
- •44. Значення фізико–механічних властивостей ґрунтів для сільського господарства.
- •45. Значення фізико–механічних властивостей ґрунтів для промисловості і будівництва.
- •46. Пластичність ґрунту, причини, прикладне значення і методи визначення.
- •47. Набухання ґрунту, прикладне значення і методи визначення.
- •48. Просідання ґрунтів, причини, наслідки і методи визначення.
- •49. Липкість ґрунтів.
- •50. Опір ґрунтів і порід зміщенню (зсуву).
- •51. Твердість ґрунту, прикладне значення і методи визначення.
- •52. Тертя (коефіцієнт тертя), його значення.
- •53. Повітря ґрунту і його роль в процесах ґрунтотворення.
- •54. Форми і склад ґрунтового повітря.
- •54. Повітромісткість ґрунтів.
- •55. Повітропроникність ґрунтів.
- •56. Повітряно–фізичні властивості ґрунтів і шляхи їхнього регулювання.
- •57. Теплофізика ґрунтів. Вплив тепла на ґрунтові процеси і властивості ґрунтів.
- •58. Джерела тепла в ґрунті. Трансформація сонячної енергії на поверхні ґрунту.
- •59. Радіаційний баланс і його складові.
- •60. Тепловий баланс ґрунту.
- •61. Тепломісткість або теплоємність ґрунтів.
- •62. Теплопровідність ґрунтів.
- •63. Температурний режим ґрунтів і шляхи його регулювання.
- •64. Електрофізичні особливості ґрунтів, причини і вплив на властивості ґрунтів.
- •65. Електропровідність ґрунтів, прикладне значення і способи визначення.
- •66. Магнетизм ґрунтів.
- •67. Радіоактивність ґрунтів. Її причини і значення.
- •68. Природна радіоактивність, її походження і значення.
- •69. Штучна радіоактивність ґрунтів.
- •70. Методи визначення радіоактивності ґрунтів.
- •71. Просторово–географічний аналіз радіоактивного забруднення ґрунтів України.
- •72. Водно–повітряні властивості і шляхи їхнього регулювання.
- •73. Фізичні властивості ґрунтів і осушувальні меліорації.
- •74. Трансформація фізичних властивостей ґрунтів під впливом осушувальних меліорацій.
- •75. Фізичні властивості ґрунтів і зрошувальні меліорації.
- •77. Агрофізична деградація ґрунтів.
- •78. Фізичні властивості і агроекологічний стан ґрунтів. Загальними фізичними властивостями ґрунту є щільність твердої фази, щільність непорушеного ґрунту і його пористість.
52. Тертя (коефіцієнт тертя), його значення.
Тертя метал – ґрунт можна визначити як силу опору повзанню металу по ґрунті. Величина коефіцієнта тертя залежить від сили взаємного молекулярного протягування частинок поверхні металу і ґрунту. Підтвердженням цьому є досліди, які показали зменшення тертя в процесі обробки ґрунту при пропусканні через відвали лемеха постійного струму, однойменного заряду ґрунту. Створювана при цьому завдяки електроосмосу водяна плівка на робочих частинах плуга зменшує притяжіння між поверхнями, що труться ( знижує тертя ). Шороховатість поверхні металу збільшує опір сповзанню. При цьому відбувається вклинювання виступів металевої поверхні в ґрунт і створюються додаткові сили опору ґрунту. В практиці визначають коефіцієнт тертя із рівняння Кулона:
Р = fQ,
де Р – тангенціальна сила, необхідна для переміщення металу по відношенню до ґрунту; Q – нормальне навантаження; f – коефіцієнт зовнішнього тертя. =>
f = P/Q.
Коефіцієнт тертя – важлива технологічна характеристика ґрунту. Величина коефіцієнта тертя збільшується із збільшенням вологи до появи липкості. Вона вища на глинистих і безструктурних ґрунтах, нижча на пісках.
53. Повітря ґрунту і його роль в процесах ґрунтотворення.
Повітря ґрунту – це суміш газів і летких органічних сполук, які заповнюють шпари ґрунту, вільні від води.
Головним джерелом газової фази є атмосферне повітря і гази, які утворюються базпосередньо у ґрунті. З атмосферним повітрям у ґрунт надходить кисень, який є необхідним для дихання кореневої системи рослин, аеробних організмів, ґрунтової фауни. В процесі дихання кисень витрачається, а виділяється вуглекислий газ. Ґрунтове повітря забезпечує живі організми киснем тільки за умови постійного обміну з атмосферним повітрям. При нестачі кисню і надлишку вуглекислого газу в ґрунтовому повітрі розвиток рослин пригнічується: уповільнюється ріст коріння, знижується вбирання води і поживних речовин. Відсутність кисню спричиняє відмирання кореневої системи і загибель рослин. В умовах інтенсивного землеробства у багатьох ґрунтах при їхньому забезпеченні водою і поживними речовинами головним лімітуючим чинником урожайності с/г культур є ґрунтове повітря.
54. Форми і склад ґрунтового повітря.
Ґрунтове повітря – один із факторів життя рослин. Кисень необхідний для проростання насіння, дихання коренів рослин і ґрунтових мікроорганізмів. Газоподібна фаза ґрунту включає ґрунтове повітря та пароподібну вологу. Основний компонент газоподібної фази – ґрунтове повітря. Воно займає пори ґрунту вільні від води. Чим вища загальна пористість і менша вологість ґрунту, тим більше міститься в ньому повітря. Повітря в ґрунті знаходиться у чотирьох фізичних станах:- вільне, защемлене, адсорбоване, розчинене. Вільне ґрунтове повітря – це суміш газів і летких органічних сполук, які вільно переміщуються системою ґрунтових пор і з'єднуються з повітрям атмосфери. Вільне ґрунтове повітря забезпечує аерацію ґрунтів і газообмін з атмосферою. Защемлене ґрунтове повітря знаходиться у порах, з усіх боків ізольоване водяними Тонкодисперсна ґрунтова маса й компактна її упаковка має найбільшу кількість защемленого повітря. Адсорбоване ґрунтове повітря – це гази й леткі органічні сполуки, адсорбовані ґрунтовими частинками на їх поверхні. Чим більш дисперсний ґрунт, тим більше містить він адсорбованих газів при даній температуру. Розчинене повітря – це гази, розчинені в ґрунтовій воді. Це повітря обмежено може брати участь в аерації ґрунту. Але розчинні гази відіграють велику роль у забезпеченні фізіологічних потреб рослин, мікроорганізмів, ґрунтової фауни, а також фізико-хімічних процесів, які протікають у ґрунті. За складом ґрунтове повітря суттєво відрізняється від атмосферного. Основні компоненти атмосферного повітря – азот (78,08%), кисень (20,98%), вуглекислий газ (0,03%), аргон (0,93%). На долю решти газів припадає лише 0,01% об'єму. Атмосферне повітря має досить постійний склад, і коливання у вмісті основних компонентів на різних висотах і в різних точках земної кулі незначні.У ґрунтовому повітрі порівняно з атмосферним менше кисню і більше вуглекислого газу.