- •2.Первісна культура на території України: періодизація, головні пам’ятки, головні досягнення первісного мистецтва.
- •4. Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблема витоків української культури.
- •6Культура античних міст Північного Причорномор’я: умови розвитку, писемність, наука, література, театр, спорт.
- •7Культура античних міст Північного Причорномор’я: мистецтво, побут, релігія
- •8 Культура стародавніх слов’ян. Давньослов’янське язичництво
- •9 Християнство
- •11 Письменність кр
- •12.Мистецтво Київської Русі: архітектура, живопис, прикладне мистецтво.
- •14. Своєрідність культури Галицько-Волинської держави.
- •15. Архітектура й образотворче мистецтво українських земель у хiii-XV ст.
- •16Розвиток книжкової справи і літератури українських земель у хiii-XV ст.
- •17.Передумови
- •18. Розвиток освіти і наукових знань у XVI – перша половина XVII ст. Братські школи.
- •19Полемычна лытература
- •20Архітектура та живопис в українських землях Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- •21. Виникнення і розвиток книгодрукування в Україні (хvі – перша половина хvіі ст.)
- •22. Козацтво як культурно-історичний феномен.
- •23. Особливості релігійної ситуації в Україні XVI – XVII ст.
- •24. Освіта і наука в Україні в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •25. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
- •26. Література і мистецтво України в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •27. Українське (“козацьке”) бароко. Архітектура та живопис хvіі – хvііі ст.
- •28. І. Мазепа як меценат і культурний діяч.
- •29. Виникнення театру в Україні у хvііі ст.
- •30. Розвиток філософської думки в Україні у XVIII ст. Г. С. Сковорода.
- •31 Відродження
- •32. Кирило-Мефодіївське братство, “Руська трійця”, громади в контексті української культури.
- •34. ІванКотляревський – засновникновоїукраїнськоїлітература.
- •35. Тарас Шевченко: семантика символіввпоезії та живописі.
- •36Українська література другої пол. Хіх – поч. Хх ст.
- •37 Театр
- •38…….Драгоманов
- •39Франко
- •42 Модернізм
- •43 Укр культура в рки першої світової
- •44 Культура в 1917-1920
- •45.Політика українізації та її вплив на культуру. Культурне піднесення 1920х рр.
- •46.Освіта та наука в Україні. 1920 – 1930-ті рр.
- •47 Українська література 1920-х – поч. 1930-х рр. Літературна дискусія: пошуки мистецьких орієнтирів.
- •48 Укр мистецтво
- •49 Тоталітаризм
- •50.Українська культура у роки Великої Вітчизняної війни.
- •51.Культурне життя в Україні у другій половині 40-х – на початку 50-х рр. Хх ст. Культурно-ідеологічні процеси.
- •52.Культура і духовне життя в Україні за часів хрущовської “відлиги”: основні тенденції та характерні ознаки
- •53. Українська культура в 70-80-х рр. Ідеологічний диктат.
- •55. Українська культура в роки “перебудови”. Діяльність неформальних громадських об’єднань.
- •56. Тенденції сучасного національно-культурного відродження.
- •57. Стан освіти та науки в Україні за доби незалежності .Субкультури.
- •58. Характерні ознаки релігійного життя в Україні за доби незалежності.
- •59.Українське мистецтво доби незалежності (література, кіно, музика, театр).
- •60Діаспора
30. Розвиток філософської думки в Україні у XVIII ст. Г. С. Сковорода.
Становлення в Україні професійної філософії, як самостійної складової частини культури українського народу, відноситься к XVII віку і невідривно пов'язано з діяльністю Києво-Могилянського колегіуму мислителі києво-російского періоду трактували філософію як пізнання істини, здійснюване через життя в істині, то в Києво-Могилянській академії обґрунтовується погляд на філософію як на спосіб інтелектуального пізнання людини і природи. Григорія Саввовіча Сковороди (1722-1794)
Вже в ранній період своєї творчої діяльності Сковорода починає створювати свою філософію, яка, на його думку, повинна слугувати теоретичною основою для вирішення поставленої ним проблеми щастя. З точки зору мислителя, філософія повинна бути тісно пов'язана з життям і розв'язанням суспільно-практичних завдань. Для створення філософії Сковорода використав ідейну спадщину минулого і спирався на досягнення сучасної йому науково-філософської думки.
Сковорода вважав, що предметом філософії повинна стати жива людина з її земними справами, її думками і почуттями.
Не втративши авторитету проповідника та вчителя, Сковорода, прагнучи навчити як власним прикладом, так і словом, закликав почати філософське освоєння світу з простого: пізнати віру та любов у всій їхній повноті, бо це і є пізнання людини. Поділяючи світ надвоє — на істинне та тлінне, віддаючи перевагу Вічності, Богу, Сковорода по суті пропонує подвійне співвідношення духовного та тілесного. Людину Сковорода поділяв на дві частини: на внутрішню та зовнішню. Всі характеристики зовнішньої людини визначаються формою її існування — земним буттям. Саме це земне буття і є головним іспитом людини на її життєвому шляху та в пізнанні істини. Найчастіше зовнішня людина, її буття заслоняє невидимий світ (внутрішню людину). Люди віддають перевагу видимому над невидимим.
31 Відродження
Кінець ХVІІІ – початок ХХ ст. є періодом національно-культурного відродження на українських землях. Головним його моментом було формування і пробудження національної самосвідомості, активного політичного життя і модерної української культури. Розуміння цих загальнотеоретичних проблем, зокрема передумов, наслідків та значення національноговідродження в західноукраїнських землях є одним з основних напрямків дослідження.
Питання історії національного відродження має безумовно важливез начення для цілісного розуміння історичногорозвиткуУкраїни в ХІХ – початку ХХ ст., культурної свідомості та на історії національних традицій. Сьогодні українські землі, які на протязі багатьох століть знаходились в різних соціо культурних системах, об’єднані спільною державою і національними кордонами. Це ставить перед нами потребу більш ґрунтовного вивчення особливостей культурно-політичного розвитку кожного з регіонів, передусім для запобігання регіонального розколу україни, культурного нігілізму, денаціоналізації та ігнорування національних традицій. Потрібно розуміти, що національне відродження ХІХстоліття стало міцним імпульсом для державного відродження 1917-1920 рр., сформувавши платформу українського руху.