- •1.Охорона праці – предмет, завдання, складові частини, основні терміни. Визначення і завдання предмета “Основи охорони праці”
- •2.Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •3.Нормативно-правові акти з охорони праці.
- •9.Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або в разі їх смерті.
- •4.Загальні гарантії прав працівників з охорони праці.
- •7.Охорона праці неповнолітніх.
- •10. Відповідальність за порушення вимог охорони праці.
- •11. Фінансування охорони праці.
- •12.Державне управління охороною праці. Повноваження Держнаглядохоронпраці.
- •13.Державний нагляд за охороною праці.
- •14.Види контролю за станом охорони праці.
- •15.Служба охорони праці підприємства, організації.
- •16.Основні повноваження служби охорони праці на підприємстві.
- •17.Комісія з питань охорони праці на підприємстві.
- •18.Навчання з питань охорони праці.
- •22.Вплив шкідливих речовин на організм людини.11
- •23. Прилади для вимірювання метеорологічних умов.
- •20.Методи аналізу виробничого травматизму.
- •21. Законодавство України в галузі гігієни праці. Заходи забезпечення санітарного благополуччя.
- •23.Нормування шкідливих речовин.12
- •24.Захист від дії шкідливих речовин.13
- •25.Мікроклімат виробничих приміщень. Нормування метеорологічних умов.14
- •26.Нормування метрологічних умов
- •29.Призначення та класифікація систем вентиляції.15
- •27. Загальні заходи нормалізації мікроклімату
- •31.Механічні вентиляції:
- •32. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •33. 34.Виробниче освітлення. Нормування та забезпечення.16
- •35.Природнє освітлення. Нормування.17
- •36.Штучне освітлення нормування та забезпечення.18
- •37. Шум, вплив на організм людини, кількісні показники шуму.
- •41.42 .Класифікація іонізуючих випромінювань. Нормування метеорологічних умов.20
- •43 .Дія електричного струму на організм людини.
- •44.Фактори які визначають ступінь ураження електричним струмом.
- •45.Класифікація приміщень за електричною небезпекою.22
- •46.Двохфазне та однофазне включення в електричну мережу.23
- •48.Технічні засоби безпеки електроустановок за нормальних режимів роботи.
- •49.Технічні засоби безпеки електроустановок у аварійних режимах роботи.
- •47. Причини електротравм
- •50.Захисне заземлення.
- •51.Небезпечні фактори пожежі. Причини пожеж.27
- •51.Небезпечні фактори пожежі:
- •52.Теоритичні основи процесу горіння.28
- •53.Показники пожежовибухонебезпечності речовин.29
- •54. Система попередження пожеж
- •55Класифікація приміщення за вибухонебезпекою.30
- •56. Система протипожежного захисту.
- •58. Способи та засоби гасіння пожеж
- •59. Первинні засоби гасіння пожежи
- •60. Види пожежної охорони
- •61. Державний пожежний нагляд. Повноваження державного пожежного інспектора.
7.Охорона праці неповнолітніх.
Держава враховує певні фізичні, фізіологічні та інші особливості неповнолітніх і виявляє турботу про здоров’я молодого покоління. Законодавчо це закріплено в ст. 43 Конституції України. Законом України про ОП (ст. 11) забороняється застосовувати працю неповнолітніх на важких роботах або з небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. МОЗ України видано наказ від 31.03.1994 р. №46, який затверджує перелік цих робіт.
Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджено наказом МОЗ України від 22.03.1996 р. №59.
Неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років.
Неповнолітніх віком від 14 до 15 років приймають на роботу за узгодженням з місцевим комітетом, батьками, міліцією, школою (ст. 188 КЗпП). Тривалість робочого дня – 24 год на тиждень для неповнолітніх від 14 до 16 років, а для неповнолітніх віком від 16 до 18 років – тривалість 36 год у тиждень (тобто неповний робочий день).
Відпустка тривалістю 30 календарних днів надається тільки влітку (ст. 195 КЗпП). Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, понаднормових та робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП). Попередній медичний огляд і надалі до досягнення 21 року неповнолітні щороку підлягають обов’язковому медичному огляду (ст. 191 КЗпП). Звільнення неповнолітніх з ініціативи роботодавця або уповноваженим органом допускається тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх (ст. 198 КЗпП).
8.Компенсація за роботу на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці.
Види компенсації:– додаткова відпустка з тривалістю 3–12 робочих днів;– скорочений робочий день тривалістю 24–36 год на тиждень;– підвищена заробітна плата;– зниження пенсійного віку;– додаткові перерви (обігрівання, охолодження) через кожну годину роботи тривалістю 10 хв;– спецхарчування, спецодяг тощо.
10. Відповідальність за порушення вимог охорони праці.
Відповідно до ст. 44 Закону України про ОП за порушення законодавчих та інших нормативних актів про ОП, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за ОП, професійних спілок винних працівників притягують до адміністративної, дисциплінарної, матеріальної, кримінальної відповідальності. Адміністративну відповідальність накладають на посадових осіб, винних у порушеннях законодавства про ОП у вигляді грошового штрафу. Штраф накладають інспектори обласних рад профспілок і відповідних служб державного нагляду. Адміністративній відповідальності підлягають особи віком не менше 16р. Дисциплінарна відповідальність полягає у накладенні дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством на робітників та ІТП. Відповідно до ст. 147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, пониження в посаді, переведення на нижче оплачувану роботу на термін до трьох місяців, можливе звільнення. Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. При обранні дисциплінарного стягнення необхідно врахувати ступінь важкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди, обставини, за яких вчинено поступок, попередню роботу працівника. Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і роботодавця. У ст. 130 КЗпП зазначається, що працівник несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству (установі) через порушення покладених на них обов’язків, зокрема і внаслідок порушення правил ОП. Матеріальна відповідальність встановлюється лише за пряму дійсну шкоду і за умови, що така шкода заподіяна підприємству (установі) винними противоправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність обмежується певною частиною заробітку працівника і не перевищує 1/3 місячної заробітної плати. До збитків у зв’язку з порушеннями законодавства про ОП можуть входити відшкодування потерпілому втраченого заробітку, одноразова допомога, додаткові витрати на лікування, протезування, а також витрати на поховання, одноразова допомога на сім’ю та на утриманців. Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про ОП створило небезпеку для життя або здоров’я громадян. Суб’єктом кримінальної відповідальності з питань ОП може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності. Кримінальна відповідальність визначається у судовому порядку (0,5 – 8 років позбавлення волі).