
- •1.Охорона праці – предмет, завдання, складові частини, основні терміни. Визначення і завдання предмета “Основи охорони праці”
- •2.Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •3.Нормативно-правові акти з охорони праці.
- •9.Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або в разі їх смерті.
- •4.Загальні гарантії прав працівників з охорони праці.
- •7.Охорона праці неповнолітніх.
- •10. Відповідальність за порушення вимог охорони праці.
- •11. Фінансування охорони праці.
- •12.Державне управління охороною праці. Повноваження Держнаглядохоронпраці.
- •13.Державний нагляд за охороною праці.
- •14.Види контролю за станом охорони праці.
- •15.Служба охорони праці підприємства, організації.
- •16.Основні повноваження служби охорони праці на підприємстві.
- •17.Комісія з питань охорони праці на підприємстві.
- •18.Навчання з питань охорони праці.
- •22.Вплив шкідливих речовин на організм людини.11
- •23. Прилади для вимірювання метеорологічних умов.
- •20.Методи аналізу виробничого травматизму.
- •21. Законодавство України в галузі гігієни праці. Заходи забезпечення санітарного благополуччя.
- •23.Нормування шкідливих речовин.12
- •24.Захист від дії шкідливих речовин.13
- •25.Мікроклімат виробничих приміщень. Нормування метеорологічних умов.14
- •26.Нормування метрологічних умов
- •29.Призначення та класифікація систем вентиляції.15
- •27. Загальні заходи нормалізації мікроклімату
- •31.Механічні вентиляції:
- •32. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •33. 34.Виробниче освітлення. Нормування та забезпечення.16
- •35.Природнє освітлення. Нормування.17
- •36.Штучне освітлення нормування та забезпечення.18
- •37. Шум, вплив на організм людини, кількісні показники шуму.
- •41.42 .Класифікація іонізуючих випромінювань. Нормування метеорологічних умов.20
- •43 .Дія електричного струму на організм людини.
- •44.Фактори які визначають ступінь ураження електричним струмом.
- •45.Класифікація приміщень за електричною небезпекою.22
- •46.Двохфазне та однофазне включення в електричну мережу.23
- •48.Технічні засоби безпеки електроустановок за нормальних режимів роботи.
- •49.Технічні засоби безпеки електроустановок у аварійних режимах роботи.
- •47. Причини електротравм
- •50.Захисне заземлення.
- •51.Небезпечні фактори пожежі. Причини пожеж.27
- •51.Небезпечні фактори пожежі:
- •52.Теоритичні основи процесу горіння.28
- •53.Показники пожежовибухонебезпечності речовин.29
- •54. Система попередження пожеж
- •55Класифікація приміщення за вибухонебезпекою.30
- •56. Система протипожежного захисту.
- •58. Способи та засоби гасіння пожеж
- •59. Первинні засоби гасіння пожежи
- •60. Види пожежної охорони
- •61. Державний пожежний нагляд. Повноваження державного пожежного інспектора.
4.Загальні гарантії прав працівників з охорони праці.
Закон України "Про охорону праці" передбачає цілий ряд гарантій прав громадян на охорону праці як при укладанні трудового договору, так і під час роботи на підприємстві. Установлено, що умови трудового договору не можуть містити положення, які не відповідають законодавству України про охорону праці.
Громадянин при укладанні трудового договору має бути проінформований власником під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров'я, про права на пільги та матеріальну чи інші види компенсації за роботу в таких умовах.
Усі працівники згідно із Законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасних випадків та професійних захворювань, які можуть спричинити втрату працездатності.
Однією з гарантій є те, що працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.
Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець мусить перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і в разі потреби встановити скорочений робочий день.
На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігається місце роботи, а також середній заробіток.
Працівникам, зайнятим на роботах важких і зі шкідливими умовами праці, надається право на додаткові пільги і компенсації. Вони безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням чи молоком або рівноцінними харчовими продуктами, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, на скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію й інші пільги та компенсації, надані в передбаченому законодавством порядку.
Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці і колективного договору.
Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення нормативно-правових актів з охорони праці.
5.Обов’язки роботодавця з організації охорони праці на підприємстві.
Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Із цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
• створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці.
• розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
• забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
• впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
• забезпечує належне утримання будівель та споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
• забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
• організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів з усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
• розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами підприємства з охорони праці;
• здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поведінки з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
• організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці.
6.Охорона праці жінок.
Конституція України закріпила рівність прав жінки і чоловіка. Відповідно до ст. 174 КЗпП забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, обмеження праці жінок у нічні години. (Постанова Кабінету Міністрів України від 27.03.1996 №381). Забороняється залучати жінок для підіймання вантажу, маса якого перевищує встановлені для жінок норми.
Міністерством охорони здоров’я України 10.12.1993 р. видано наказ № 241, яким встановлено граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками: – підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину) – 10 кг;
– підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни до – 7 кг.
Сумарна вага вантажу, який переміщається протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні – 350 кг, з підлоги – 175 кг. Залучення жінок до робіт у нічні години обмежується згідно з ст. 175 КЗпП. Жінкам надаються відпустки по вагітності і пологах тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 – після пологів (у разі ускладнених пологів 70 календарних днів).
Згідно з ст. 181 КЗпП надається частково оплачувана відпустка до трьох років та додаткова неоплачувана відпустка по догляду за дитиною до 6-ти років без оплати. Час при відпустках зараховується в безперервний стаж.
Відповідно до ст. 19 ЗУ “Про відпустки”, жінці, котра працює і має двох і більше дітей віком до 15-ти років або дитину-інваліда, за її бажанням надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних.