- •Екзаменаційний білет № 21
- •Поверхневi iнтеграли. Формули Грiна, Стокса, Остроградського.
- •Постановка задачі багатокритеріальної оптимізації. Метод послідовних поступок.
- •Екзаменаційний білет № 22
- •Криволiнiйнi iнтеграли. Умови незалежностi криволiнiйного iнтегралу вiд шляху iнтегрування..
- •22.2 Прийняття рішень в умовах ризику та невизначеності. Критерій Севіджа.
- •Екзаменаційний білет № 23
- •Основнi рiвняння прямої та площини у просторi.
- •Прийняття рішень в умовах конфлікту. Обережні стратегії.
- •Екзаменаційний білет № 24
- •24.1 Критерiй сумiсностi системи лiнiйних рiвнянь.
- •24.2Прийняття рішень в умовах конфлікту. Рівновага за Нешем.
- •Екзаменаційний білет № 25
- •25.1Лiнiйна залежнiсть та ранг системи векторiв, методи обчислення рангів.
- •Ранг матриці:
- •Методи обчислення рангів
- •25.2 Класифікація задач і процедур системного аналізу.
- •Екзаменаційний білет № 26
- •Лiнiйнi оператори скiнченно-вимiрних просторiв та їх матрицi.
- •Поняття складності системної задачі, спектри складності, трансобчислювальна складність.
- •Екзаменаційний білет № 27
- •27.1Власнi вектори та власнi числа лiнiйних операторiв.
- •27.2 Розкриття невизначеностей у задачах системного аналізу.
- •Розкриття ситуаційної невизначеності
- •3. Розкриття невизначеності в задачах взаємодії
- •Екзаменаційний білет № 28
- •28.1Лiнiйнi оператори простої структури.
- •28.2 Інформаційний аналіз системних задач.
- •Екзаменаційний білет № 29
- •29.1Лiнiйнi оператори дiйсних евклiдових просторiв.
- •29.2Сценарний аналіз як методологічна основа передбачення.
- •Екзаменаційний білет № 30
- •30.1Зведення квадратичних форм до канонiчного вигляду.
- •Метод Лагранжа.
- •30.2Метод аналізу ієрархій.
Екзаменаційний білет № 22
Криволiнiйнi iнтеграли. Умови незалежностi криволiнiйного iнтегралу вiд шляху iнтегрування..
-
проста гладка крива(траекторія), якщо
існує непер.-диф.
де
-
параметричне зображення
і
-
похідна не рівна 0.
Нехай
- інше параметричне зображення. Тоді
і
.
Отже існує композиція
,
причому
Озн
Якщо
то параметричне зображення
та
- еквівалентні. При цьому множину усіх
еквівал. зображень простої гладкої
кривої
позначимо
Озн
Упорядкована пара
- орієнтована проста гладка крива Г.
утворюють
- протилежно орієнтована Г.
Озн
Криволінійний інтеграл I роду
де dl - диференціал довжини дуги
.
Розуміємо:
Озн
Множина
-
проста гладка крива, якщо існує неперервне
і
де
- параметричне зображення
.
Озн
Якщо
- інше параметричне зображення, то
і якщо
то параметричне зображення
та
- еквівалентні. При цьому множину усіх
еквівал. зображень простої гладкої
кривої
позначимо
Озн
Упорядкована пара
- орієнтована проста гладка крива Г.
- протилежно орієнтована Г.
Озн
Криволінійний інтеграл I роду
Розуміємо:
Нехай
-
орієнтована гладка проста крива.
.
Озн Криволінійний інтеграл II роду
Теорема
Нехай
-
непер. разом із
у замкненій однозв’язній області G.
Тоді наступні умови еквівалентні:
для
довільного замкнутого контура
.
не
залежить від вибору шляху інтегрування
( тобто визнач. початкові і кінцеві
точки інтегрування).W=Pdx+Qdy є повним диференціалом деякої ф-ції.
,
1
2.
Розглянемо 2 шляхи (
)
і покажемо ,що
.
Утворимо контур
0=
.
2
. Зафіксуємо
і визначимо
.
З умови 2 функція u визначена однозначно
, покажемо, що задовольняє умову3.
Розглянемо
за
теор про середнє
,
,
.
, аналогічно
.
3
. З теореми про рівність мішаних похідних
,
.
З того,що вони існують і неперервні вони
рівні між собою, отже
.
4
. Розглянемо довільний замкнений контур
(з властивості 4).
Теорема:
(незал крив інт від шляху інтегрування
в
)
Нехай
V – замкнена, поверхневооднозв’язна
область в
,
на V визначена функція f ,
,
що є неперервною на V разом з похідними
,
тоді наступні умови еквівалентні:
Інтеграл по замкненому контуру =0.
Інтеграл не залежить від шляху інтегрування.
-
неперервна диф-на ф-я :
.
.
22.2 Прийняття рішень в умовах ризику та невизначеності. Критерій Севіджа.
У загальному випадку в задачах ПР в умовах невизначенрсті визначена трійця множин:
X - множина альтернатив,
Y - множина наслідків,
S - множина станів зовнішнього середовища.
Множина S станів природи є проявом невизначеності в прийнятті рішень.
Відомі 2 форми взаємозв’язку цієї трійки множин:
екстенсивна форма (сформ. Нейман, Моргенштейн)
Суть
полягає в тому, що стан
визначається як:
При такій постановці задачі стани природи у явному вигляді не фігурують. Невизначеність таких задач описується розподілом ймовірностей на множині наслідків Y, які відповідають альтернативам з X.
Переваги ОПР виражаються у вигляді функцій корисності, які визначені на множині наслідків.
Очікувана корисність альтиви X може бути оцінена деяким функціоналом
кожній альтернативі відповідає свій розподіл ймовірностей на множині наслідків, то в такій постановці ЗПР можна говорити про вибір найкращої ймовірності.
Нормальна форма(сформ. Севідж)
Альтернативи визначаться як відображення:
Невизначеність описується за допомогою одного незалежного від альтернатив розподілу ймовірностей на множині S, який задається щільністю p(s).
Переваги ОПР задаються за допомогою ф-й корисності. Очікувана корисність альт. Xможе бути оцінена функціоналом:
Критерій Севіджа.
Корисність кожної альтернативи оцінюється таким виразом:
Представляє собою найкраще значення кор. наслідку при фіксованому стані природи.
Різниця
представляює собою втрати, які можуть
бути отримані при виборі конкретної
альтернативи.
Недоліки і переваги цього критерію подібні до мінмаксного критерія.
