
- •Математичні методи
- •Мета застосування математичних методів у соціології: опис, пояснення та прогнозування соціальних процесів та явищ.
- •2. Логіка та основні етапи аналізу соціологічних даних.
- •3. Статистичні методи аналізу даних та задачі, що розв’язуються з їх застосуванням.
- •4. Вимірювання.
- •6. Шкала вимірювання, типи шкал.
- •Які математичні операції можна застосовувати до метричних ознак?
- •Які математичні перетворення можна застосовувати до порядкових ознак?
- •Які математичні операції можна застосовувати до номінальних ознак?
- •9. Характеристики форми розподілу.
- •10. Міри центральної тенденції та міри варіації.
- •11. Аналіз таблиць двомірного розподілу.
- •13. Обчислення коефіцієнту "хі-квадрат" Пірсона.
- •14. Коефіцієнти зв’язку, побудовані на основі "хі-квадрат".
- •18. Функціональний та кореляційних зв’язок.
- •19. Діаграма розсіяння.
- •20. Лінійний та нелінійних зв’язок.
- •21. Коефіцієнт кореляції Пірсона: правила обчислення та інтерпретації. Кореляційне відношення.
- •Як інтерпретуються коефіцієнти регресії в рівнянні лінійної регресії?
- •25. Лінійна парна регресія: побудова, запис та інтерпретація рівняння регресії. Множинна лінійна регресія, інтерпретація коефіцієнтів рівняння множинної лінійної регресії.
- •Запишіть загальний вигляд рівняння регресії.
- •Як інтерпретується коефіцієнт множинної кореляції?
- •Як інтерпретується коефіцієнт множинної кореляції?
- •27. Якість рівняння регресії, коефіцієнт детермінації.
- •Які Ви знаєте підходи до оцінювання якості рівняння регресії?
- •Як обчислюється і який зміст має коефіцієнт детермінації?
- •28. Класифікація статистичних мір за рівнем соціологічного вимірювання. Графічне представлення соціологічних даних: гістограма, полігон, огіва, кумулята. Графічне зображення даних
- •29. Діаграми: секторні, стовпчикові, рядкові.
- •30. Планування вибірки
- •31. Репрезентативність вибірки.
- •33. Обчислення обсягу вибірки за значенням припустимої похибки.
- •34. Проста випадкова вибірка
- •35. Багатоступенева вибірка.
- •37. Способи ремонту вибірки: відсікання, перезважування.
- •42. Поняття статистичної гіпотези.
- •43. Нульова та альтернативна гіпотези.
- •44. Помилки першого та другого роду.
- •45. Статистичні критерії.
- •46. Загальна процедура перевірки статистичних гіпотез.
- •47, 48, 49.Факторний аналіз. Застосування факторного аналізу в емпіричних соціологічних дослідженнях.
- •Задачи и условия факторного анализа
- •Процедура вращения. Выделение и интерпретация факторов
33. Обчислення обсягу вибірки за значенням припустимої похибки.
Формулы предельной ошибки позволяют решать задачи трех видов:
1. Определение пределов генеральных характеристик с заданной степенью надежности (доверительной вероятностью) на основе показателей, полученных по данным выборки.
Доверительные интервалы для генеральной средней:
Доверительные интервалы для генеральной доли:
2. Определение доверительной вероятности того, что генеральная характеристика может отличаться от выборочной не более чем на определенную заданную величину.
Доверительная вероятность является функцией от t, определяемой по формуле:
По величине t определяется доверительная вероятность по удвоенной нормированной функции Лапласа.
3. Определение необходимого объема выборки, который с практической вероятностью обеспечивает заданную точность выборки.
Для расчета объема выборки необходимо иметь следующие данные:
а) размер доверительной вероятности;
б) коэффициент t, зависящий от принятой вероятности;
в) величину) в генеральной совокупности; они заменяются величинами, полученными в предшествующих обследованиях или при пробных выборках;
г) величину максимально допустимой ошибки;
д) объем генеральной совокупности
Необходимый объем выборки определяется на основе допустимой величины ошибки:
В табл. 22.2 приведены формулы для расчета численности простой случайной выборки.
Таблица 22.2. Формулы для определения численности простой случайной выборки
34. Проста випадкова вибірка
Поняття і категорії, які лежать в основі простої випадко-вої вибірки, є вихідними при розробці інших видів вибіркового спостереження. Проста випадкова вибірка є однією з найпоши-рених видів відбору із генеральної сукупності.
При простій випадковій вибірці відбір одиниць здійсню-ється із всієї маси одиниць генеральної сукупності без поперед-нього розподілення її на будь-які групи і одиниці відбору спів-падають з одиницями обстеження.
Случайный отбор может быть проведен в двух формах: в форме возвратной (повторной) выборки и в форме безвозвратной (бесповторной) выборки. При повторном отборе вероятность попадания каждой единицы генеральной совокупности остается постоянной, так как после отбора какой-то единицы она снова возвращается в генеральную совокупность и может быть выбранной. При бесповторном отборе выбранная единица не возвращается в генеральную совокупность и вероятность попадания отдельных единиц в выборку все время изменяется (для оставшихся единиц она возрастает).
Як зазначалось, з практичної точки зору перевага віддається простій безповторній вибірці, яка може формуватися на основі же-ребкування одиниць сукупності або при використанні таблиць випа-дкових чисел (їх можуть замінити таблиці логарифмів).
Необхідно особливо підкреслити, що важливою умовою репрезентативності випадкового відбору є те, що кожній одини-ці генеральної сукупності надається однакова можливість пот-рапити у вибіркову сукупність. Саме принцип випадковості по-падання будь-якої одиниці генеральної сукупності у вибірку за-побігає виникненню систематичних помилок відбору.
Одним із прикладів використання простої випадкової вибірки є проведення тиражів виграшів грошово-речової лоте-реї, при якій забезпечується однакова можливість попадання в тираж будь-якого номеру лотерейного квитка.
При простій випадковій вибірці (як і в інших видах вибі-ркового спостереження) можливо рішення таких задач:
1) визначення помилки вибіркового спостереження;
2) визначення меж генеральних характеристик на основі вибіркових із заданою довірчою ймовірністю (ступенем надійності);
3) визначення довірчої ймовірності того, що генеральні ха-рактеристики можуть відрізнятися від відбіркових не більш певної заданої величини;
4) знаходження необхідної чисельності вибірки, яка б з практичною достовірністю забезпечувала задану точ-ність вибіркових характеристик. Вирішення зазначених задач може проводитись як по відношенню до генеральної середньої арифметичної х , так і до частки р . Розглянемо перераховані задачі у відповідності до безповторної вибірки, яка на практиці зустрічається найбільш часто.
Область застосування простої випадкової вибірки надзви-чайно широка: перевірки різних одиниць сукупностей; багаточисе-льні обстеження підприємств, установ, їх працюючих, населення; дослідження в сільськогосподарських задачах (якості продукції, польових дослідженнях, визначення втрат урожаю тощо).