- •1. Поняття і структура криміналістики та загальна характеристика її складових.
- •3. Криміналістика в системі юридичних наук
- •5. Поняття та види криміналістичної ідентифікації.
- •6. Об’єкти та суб’єкти ідентифікації.
- •11. Поняття трасології. Її структура та завдання.
- •12. Поняття слідів злочину у криміналістиці, їх класифікація.
- •13. Загальні правила виявлення, фіксації і вилучення слідів злочину та їх процес. Значення.
- •14. Криміналістичне дослідження слідів пальців рук.
- •21. Техніко-криміналістичне дослідження документів.
- •22. Поняття, види та способи підробки документів.
- •26. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •28. Поняття та значення криміналістичної габітології і її значення для розслідування злочинів.
- •30. Ідентифікація особи за ознаками зовнішності.
- •34. Засоби криміналістичної тактики: поняття та види.
- •35. Поняття та принципи планування розслідування злочинів.
- •36. Поняття та види слідчих версій.
- •38. Поняття та види слідчих ситуацій.
- •39. Поняття та види слідчих дій.
- •40. Особливості фіксації ходу і результатів слідчих дій.
- •42. Тактика проведення огляду місця події.
- •43. Загально-тактичні прийоми обшуку.
- •44. Поняття та види допиту.
- •45. Тактичні прийоми проведення допиту в конфліктних ситуаціях.
- •46. Тактичні прийоми проведення допиту в безконфліктних ситуаціях.
- •47. Тактика допиту підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідків.
- •48. Сутність очної ставки як специфічного різновиду допиту.
- •49. Поняття та види пред’явлення для впізнання.
- •50. Тактичні прийоми підготовки та проведення пред’явлення для впізнання.
- •55. Поняття та види судових експертиз.
- •62. Структура і види окремих методик розслідування злочинів.
- •64. Криміналістична характеристика злочинів: поняття і структура.
40. Особливості фіксації ходу і результатів слідчих дій.
Хід – відеокамера, результат – протокол.
42. Тактика проведення огляду місця події.
Місце вчинення злочину — найбагатше джерело відомостей. У більшості випадків розкриття злочинів цілком залежить від того, чи повною мірою використано це джерело, але воно не завжди однаково відображає подію злочину. Залежно від характеру відображення на місці події злочину можна уявити ситуації, коли подія злочину: 1) має дійсне відображення; 2) не має повного відображення; 3) не знаходить свого явного відображення; 4) має фальшиве відображення. Ці ситуації вимагають відповідної інтерпретації:
1) якщо подія злочину має дійсне відображення, у слідчого немає сумнівів щодо характеру події та осіб, причетних до неї. Достатній обсяг інформації дозволяє припустити дійсність події. Проте на першому етапі розслідування (яким часто є огляд місця події) нерідко важко вирішити, які об’єкти слід оглядати;
2) якщо подія злочину не має повного відображення, завдання слідчого полягає у відновленні повної картини події, що відбулася.
Неповнота відображення може мати різний ступінь. Якщо відображення настільки неповне, що не передає змін середовища, на основі яких можна судити про відображений об’єкт, тоді неповнота його є істотною. Виникнення неповного відображення пов’язано з такими моментами: а) у процесі вчинення злочину подія повністю не відобразилась на місці події; б) після вчинення злочину виникли зміни об’єктів огляду — слідів та речових доказів;
3) якщо подія злочину не знаходить свого явного відображення, можна передбачити, що: а) знищено дані на місці події (зміни в середовищі зникли, і акт їх виділення став неможливим; разом з тим знищення інформації на місці події (слідів і речових доказів) характеризується виникненням іншої інформації — слідів їх знищення); б) події у цьому місці не було;
4) якщо подія злочину має фальшиве відображення, виникає ситуація відбиття не події злочину, а іншої події, тобто при інсценуванні. У цих випадках необхідно звернути увагу на так звані негативні обставини, які несуть у собі інформацію не про злочин, чиїм відображенням вони нібито є, а про інсценування злочину.
Система тактичних прийомів при дійсному відображенні події злочину охоплює:
1) зіставлення первинних даних і обстановки місця події з метою виявлення слідів злочину;
2) аналіз окремих слідів на місці події;
3) моделювання події, що відбулася.
Система тактичних прийомів при неповному відображенні події злочину включає такі прийоми:
1) аналіз окремих слідів (предметів), їх ознак, розташування;
2) використання уявної реконструкції окремих елементів події;
3) моделювання з метою відтворення події, яка відбулася;
4) зіставлення модельованої події і реальної картини місця події.
Система тактичних прийомів при відсутності явного відображення події злочину охоплює такі прийоми:
1) зіставлення первинних даних з інформацією місця події;
2) залучення до участі в огляді осіб, які повідомили про злочин;
3) аналіз ознак знищення слідів;
4) аналіз іншої інформації місця події та її зіставлення зі встановленими фактами.
Фальшиве відображення події злочину може бути встановлено шляхом зіставлення інформації місця події з традиційним, природним ходом події. Ця традиційність, природність визначається уявленням слідчого про її закономірний розвиток.
