1.1.2. Багатонаціональна компанія

Багатонаціональна компанія (МНК) є однією з найбільш складних форм організації міжнародного бізнесу. Така компанія використовує міжнародний підхід у пошуку закордонних ринків і при розміщенні виробництва, а також комплексну глобальну філософію бізнесу, що передбачає господарську діяльність як усередині країни походження, так і за її межами. Організація, форми і структурні особливості різних МНК можуть бути досить різноманітними. Проте можна виділити наступні основні принципи, що лежать в основі МНК і які відрізняють цю форму організації міжнародного бізнесу від інших форм міжнародного бізнесу, зокрема МСА: 1. корпоративна цілісність, заснована на принципі акціонерного участі; 2. орієнтація на досягнення єдиних для компаній МНК стратегічних цілей і рішення загальних стратегічних завдань; 3. наявність єдиної управлінської вертикалі (з різним ступенем жорсткості) та єдиного центру контролю у вигляді холдингової компанії, банку або групи взаємозалежних компаній; 4. безстроковий характер існування МНК. Поряд з терміном "багатонаціональний" для визначення бізнесу, провідного міжнародні операції по всьому світу, часто використовують поняття "світовий" або "глобальний". При цьому передбачається, що менеджмент глобальної компанії: 5. застосовує глобальний, інтегрований підхід до бізнесу з метою пошуку нових ринкових можливостей, оцінки можливих загроз для бізнесу з боку конкурентів, пошуку нових ресурсів для розширення діяльності (включаючи людські та фінансові ресурси); 6. прагне закріпити присутність компанії на ключових країнових (регіональних) ринках; 7. орієнтований на пошук спільних рис, притаманних різним географічним ринків. На сьогоднішній день МНК, перетворившись у транснаціональні групи компаній виробничого, торгового, фінансового та науково-дослідного профілю, не тільки залишаються опорою економік розвинених країн, але й перетворилися в одну з головних сил світового господарства. Так, якщо в 1976 р. число МНК оцінювалося в 11 000 (з більш ніж 86 000 зарубіжних підрозділів), то до початку 1990-х рр.. їх число перевалило за 35 000 (147 000. зарубіжних філій). Сьогодні у світі діє близько 40 000 МНК, що мають близько 200 000 підрозділів в 150 країнах. МНК лідирують у світовій економіці за різними показниками. У 1996 р. загальний обсяг продажів МНК склав 5,5 трильйона доларів, або 25% світового ВВП. На МНК припадає, за різними оцінками, від 1 / 4 до 1 / 3 світової торгівлі. У середині 1990-х рр.. активи 500 найбільших небанківських МНК перевищили 30 трильйонів доларів, причому 40% активів було розміщено за межами країн, в яких засновані головні компанії. Загальна чисельність зайнятих в МНК перевищує 70 мільйонів чоловік. Аналогічна картина спостерігається і в банківській сфері: з 300 найбільших банків світу близько 100 є транснаціональними, при цьому близько 2 / 3 операцій вони ведуть у своїх державах і 1 / 3 - за кордоном. По суті, саме МНК перетворили світову економіку в справді міжнародне виробництво, дали імпульс розвитку науково-технічного прогресу в різних його проявах, забезпечили підвищення технічного рівня і якості продукції, зростання ефективності виробництва. Особливо слід виділити значення МНК з позиції вдосконалення форм менеджменту та організації підприємства, управління його комерційним, виробничо-технологічним та кадровим потенціалом. З цим пов'язане значення, яке надається розгляду особливостей організації та управління формованих МНК інтегрованих структур в курсі міжнародного менеджменту.