19. Матеріально технічне забезпечення виробництва

При створенні готового продукту потрібнірізного роду матеріальніресурси. Підприємства, випускаючи різноманітну по видах продукцію, споживають при їхвиробництвішироку номенклатуру матеріалів.

Велика роль в поліпшенні використанняматеріальних ресурсів підприємствна лежить систем і матеріально технічного забезпечення (МТО) виробництва.

Основною метою раціональної організації матеріально-технічного забезпечення виробництва є своєчасне задоволення потреб виробництва в матеріалах з максимально можливою економічною ефективністю. Вона співпадає з метою постачальницькоїлогістики. Для досягненняцієї мети необхідновирішитицілий ряд завдань : виявити номенклатуру споживаних у виробництві матеріальнихресурсів; забезпечититочнувідповідністьміжкількістюпостачань і потребами в них; витримуватиобгрунтованітермінизакупівліматеріалів і напівфабрикатів; дотримувативимогивиробництва за якістюматеріалів; забезпечуватисвоєчасну доставку матеріалів у виробничіпідрозділи і на робочімісця (рішенняцієїзадачізабезпечується за рахуноккоординації і інтеграціїробіт по матеріально-технічномузабезпеченнювиробництва, раціональнійорганізаціїскладського і транспортного господарствполіграфічногопідприємства).

Зміст робіт, щовиконуються для їхреалізації в ході матеріально-технічного забезпечення виробництва на підприємствах, :

Планування: Визначення потреби усіхвидівматеріальнихресурство для виробництвапродукції;

Плануванняперіодичностівідновлення виробничихзапасів;

Розрахунокоптимальноївеличинивиробничихзапасів;

Нормування витратиматеріалів;

Встановленняоптимальнихгосподарськихзв'язків з постачальникамиматеріалів;

Розробкаграфіківпостачання МР у виробничіпідрозділи

20. Прогнозування розвитку субєктів господарювання

Світове управління підприємствами різних форм власності опирається на прогнозування розвитку фірми (організації), тому для української дійсності велике значення має дослідження прогнозування і використання в ринкових умовах.

Багато з припущень, по яких орієнтується керівник, відносяться до умов майбутнього, над якими керівник не має ніякого контролю. Однак ці припущення необхідні для багатьох операцій планування. Отже, чим точніше керівник зможе передбачити зовнішні і внутрішні умови майбутнього, тим вище ймовірність досягнення запланованих результатів.

Прогноз (від гр. Prognosis - передбачення) означає спробу визначити стан якогось явища чи процесу в майбутньому. Процес складання розробки (прогнозу) називається прогнозуванням.

Прогнозування розвитку підприємства - це процес наукового обгрунтування можливих кількісних та якісних змін його стану в майбутньому, а також альтернативних способів досягнення очікуваного стану.

Процес прогнозування завжди базується на певних принципах. Основними з них є:

Цілеспрямованість;

Системність;

Наукова обгрунтованість;

Багаторівневий опис;

Інформаційна єдність;

Адекватність об'єктивним закономірностям розвитку;

Послідовне розв'язування невизначеності;

Альтернативність.

Система методів прогнозування формується за допомогою фіксування можливих і структурованих за певними ознаками методів розробки прогнозів майбутнього стану (рівня розвитку) того чи іншого суб'єкта господарювання. Класифікація основних економічних методів прогнозування наведена на рис.4.

Прогнозування - це метод, в якому використовується як накопичений в минулому досвід, так і поточні припущення стосовно майбутнього з ціллю його визначення. Якщо прогнозування виконано якісно, результатом стане картина майбутнього, яку можна використовувати як основу для планування.