8,9,10. Сутнісна характеристика зовнішнього, мікро і макро середовища

П-во як відкрита система постійно взаємодіє з навколишнім середовищем, що є необхідною передумовою безперервного функц-ня та розвитку будб-якого п-ваі стає все більш визначальним у досягненні намічених результатів діял-ті.

Зовнішнє сер-ще- сукупність госп. суб”єктів, ек.,сусп. і природних умов, нац.і міждерж. інституціональних структур і ін.зовнішніх відносно п-ва умов і чинників, що діють у глобальному оточенні. Залежно від хар-ру впливу зовнішнє сер-ще поділ.на мікро- і макросер-ще.

Мікросер-ще- сер-ще прямого впливу на п-во. Його утворюють певні суб”єкти – постачальники, посередники, споживачі, конкуренти, держ.органи, фін-кредит.та страх.установи, громадські установи. Будь-які зміни в діял-ті п-ва справляють прямий і зворотній вплив на всі взаємопов”язані з ним елементи середовища і на сер-ще в цілому. Важл. особливість факторів мікросер-ща- інтенсивність і постійний характер впливу, спрямованість на зміну базових внутрішніх змінних п-ва.

Макросер-ще охопл. мат-техн.та ек.умови, що впливають на п-во прямо та опосередковано. Осн.елементи його: природне, демограф., наук-техн.,ек.,еколог.,політ.та міжнарод.довкілля. Розрізняють також галузеве, регіон.,загальнонац.та міждерж. сер-ще функц-ня п-ва. Динамічність зовн. сер-ща, диверсифікованість та взаємозв”язок його факторів, що ускладнюються, відсутність достовірної інфо перешкоджають точному і одночасному врахуванню всіх можл.наслідків постійного впливу на різноманітну діяльність п-в.

Де врах-ся ці ф-ри на п-ві:

природні(наявність ресурсів за видами, ступінь освоєння і використання їх)- в інвест.,іновац.,в-чій діял-ті, демограф.(чисельність і статевий склад, терит.розподіл, частка активного населення)- в маркетинг. та в-чій діял-ті, наук-технічні(НТ-політика держави, рівень технології, техніч.рівень і якість продукції)- в в маркетинг.,інвест.та в-чій діял-ті, економічні(ступінь держ.регулювання, система оподаткування, мінімал.розмір зарплати і пенсії)- в усіх видах діял-ті, еколгічні(екол.безпека довкілля,еколгізація в-ва)- в усіх, політ.(політ.стабільність у сусп-ві, взаємодія законодавч.і виконавчої влади, проф.рівень політиків)- в інвест.,в-чій та комерц., міжнародні(НТ-співроб-во, обсяги експорту та імпорту, підготовка кадрів) в іновац.,в-чій, економічній діял-ті.

11. Структура підприємства

С труктура підприємства - це його внутрішній устрій, який характеризує склад підрозділів та систему зв'язків, підпорядкованості та взаємодій між ними. У практиці господарювання виділяють загальну, виробничу та організаційну структуру управління.

Структура підприємства визначається наступними основними факторами:

- розміром підприємства;

- галуззю виробництва;

- рівнем технології і спеціалізації підприємства.

Основу діяльності кожного підприємства становлять виробничі процеси, які виконуються в певних підрозділах. Склад цих підрозділів і характеризує виробничу структуру підприємства. Виробничі підрозділи підприємства - цехи, ділянки, обслуговуючі господарства і служби (прямо чи опосередковано), що беруть участь у виробничому процесі. Зв'язки між ними взяті в сукупності складають його виробничу структуру.

Формування виробничої структури здійснюється під впливом багатьох факторів. Головним з них є: виробничий профіль підприємства; обсяги виробництва продукції; рівень спеціалізації; місцезнаходження підприємства.

12.Сутність і функції процесу управління Необхідність управління. Відповідно до основних положень теорії систем будь-який суб'єкт, явище чи процес (включаючи підприємство) можна розглядати як систему.Під системою розуміють сукупність взаємозв'язаних в одне ціле елементів.Елемент системи - це частина цілого, яка в процесі аналізу не підлягає поділу на складові. Отже, будь-яка система: по-перше, складається з двох або більшої кількості елементів; по-друге, кожний елемент системи має властиві лише йому якості; по-третє, між елементами системи існують зв'язки, за допомогою яких вони впливають один на одного; по-четверте, система не може існувати поза часом і простором.  Функції управління. Підприємства різняться між собою за розмірами, сферами діяльності, технологічним та іншим параметрам, проте всі вони як системи мають і певні спільні риси (характеристики), серед яких, в першу чергу, потрібно назвати функції управління - об'єктивно зумовлені загальні напрямки або сфери діяльності, сукупність яких забезпечує ефективне кооперування спільної праці. З урахуванням цього важливо наголосити, що управління підприємством відображає сукупність взаємозв'язаних процесів планування, організації, мотивації і контролю, які забезпечують формування та досягнення, цілей підприємства.

13. Поняття і класифікація методів управління.  Методи управління - це способи впливу на окремих працівників і трудові колективи в цілому, які необхідні для досягнення мети фірми (підприємства, організації). Управління фірмою (підприємством, організацією) спрямоване на людей, коло їхніх інтересів, перш за все матеріальних. Тому основою класифікації методів управління є внутрішній зміст мотивів, яке покладено в основу виробничої або іншої діяльності людини. За своїм змістом мотиви діяльності можна поділити на матеріальні, соціальні та мотиви примусового характеру. Відповідно до цього розрізняють економічні, соціально-психологічні та організаційні методи управління. 1. Економічні методи управління - це такі методи, які реалізують матеріальні інтереси людини, пов'язані з його участю у виробничих процесах (будь-який інший діяльності), шляхом використання товарно-грошових відносин. Ці методи мають два аспекти реалізації. 2. Соціально-психологічні методи управління реалізують мотиви соціальної поведінки людини. Рівень сучасного виробництва, зростання загальноосвітнього та професійно - кваліфікаційного рівня працівників є причиною істотних змін системі ціннісних орієнтацій і в структурі мотивації трудової діяльності людей. Традиційні форми матеріального заохочення поступово втрачають своє пріоритетне стимулюючий вплив. 3. Організаційні методи управління базуються на мотивах примусового характеру.Їх існування й практичне застосування зумовлене зацікавленістю людей у ​​спільній організації праці. Організаційні методи управління - це комплекс способів і прийомів впливу на працівників, заснованих на використанні організаційних відносин та адміністративній владі керівництва. Професійно вміле застосування економічних, соціально-психологічних та організаційних методів управління в більшості випадків забезпечує достатньо ефективне господарювання.

14.