170. Методи діагностики, які належать до ранніх:

Анамнез, огляд, пальпація.

Самця-пробника, сонографії.

Вагінальний, трансректальний.

Фолекулярний, фістульний.

171. Різні методи діагностики вагітності базуються:

На змінах поведінки у присутності самця, форми тіла, розмірів і конфігурації матки, візуалізації ембріона або плода.

На змінах фізичних показників крові, сперми, вмісту фолікулів, поведінки у присутності собак, жаб, аури самок.

На змінах фаз місяця, тривалості світлового періоду протягом доби.

На змінах настрою тварини.

172. Ознаки вагітності, що належать до ймовірних, та до істинних:

Ймовірні ознаки: поліпшення апетиту, вгодованості, асиметрія черевної стінки, збільшення об’єму черева, сухостій, поява секрету в матці, збільшення розмірів матки, флуктуація матки. Істинні ознаки: серцебиття ембріона або плода, візуалізація ембріона або плода.

Ймовірні ознаки: матовість волосяного покриву регулярні статеві цикли; істинні ознаки: набряк молочної залози, агресивність до самців.

Ймовірні ознаки: агресивність до обслуговчого персоналу, погіршення апетиту; істинні ознаки: подання голосу (мукання, хрюкання, виття), поява алопецій.

173. Техніка ректального дослідження корів і кобил:

Тварин обов’язково фіксують мотузками за шию, два пальці вводять у пряму кишку та обстежують сечовий міхур і матку.

Тварин не фіксують. Руку вводять у піхву і через верхнє склепіння визначають стан яєчників і матки.

Корів фіксують на прив’язь, а кобил у спеціальних станках або парувальною злучною шлейкою. Руку вводять у пряму кишку, звільняють її від калових мас і через стінку прямої кишки під час розслаблення визначають розміри, топографію, консистенцію матки та яєчників.

Досліджують фістульним методом.

174. Основні ознаки вагітності під час ректального дослідження корів і кобил у різні терміни:

Матка збільшена, відчувається флуктуація та асиметрія рогів на початку вагітності; у різні строки вагітності змінюються розміри, топографія матки і рукою відчувається наявність ембріона або плода.

Агресивність тварини, переповненість сечового міхура, в’язкість калових мас.

Тремтіння тварини, щільність тканин матки.

Болючість під час пальпації яєчників.

175. Об’єктивним показником ефективності роботи техніка штучного осіменіння є :

Добрі стосунки в колективі та сім’ї.

Висока продуктивність тварин.

Заплідненість.

Виводимість.

176. Заплідненість визначається:

За формулою З=а:б х 100, де З – заплідненість, а – кількість вагітних, б – кількість осімінених, 100 – константа переводу у відсотки.

За формулою З=рл/ктх100, де З – заплідненість, рл – рівень лактації, кт – кількість тварин у стаді, 100 – константа переведення у проценти.

За формулою З=а-б, де З – заплідненість, а – кількість тільних, б – кількість осімінених.

За формулою З=а-б х к, де З – заплідненість, а – кількість тільних, б – кількість осімінених, к– коефіцієнт переводу.

177. Після осіменіння можна за об’єктивними показниками визначити вагітність у самок сільськогосподарських тварин методом сонографії у термін:

У корів – з 30–35 днів, у кобил – з 11–18 днів, у свиней – з 18 днів, у овець і кіз – з 26–28 днів, у собак – з 26 днів.

У тварин всіх видів з 50 днів.

У тварин всіх видів з 45 днів.

У тварин всіх видів з 80 днів.

178. Трансплантація ембріонів, це:

Вимивання ембріонів із статевих органів однієї самки і пересадка їх у матку іншої тварини

Культивування ембріонів.

Трансплантація ембріонів – елемент акушерської та гінекологічної диспансеризації.

Просівання ембріонів.

179. Трансплантація ембріонів найбільше використовується:

У свинарстві.

У скотарстві.

У лабораторних тварин (щурів, мишей, морських свинок).

У вівчарстві.

180. Чи дає змогу трансплантація ембріонів прискорити селекційний процес?

Так, оскільки вона дає змогу отримати від племінних самок у 20 разів більше потомства, ніж у разі фізіологічної репродукції.

Трансплантація ембріонів дає змогу лише вирішити внутрішньогосподарську проблему з відтворенням.

Трансплантація ембріонів не може прискорити селекційний процес.

Трансплантація ембріонів значно швидше прискорить ефект селекційного процесу.

181. Методи проведення трансплантації ембріонів:

Клінічний.

Гормональний.

Хірургічний і не хірургічний, що залежить від виду тварин.

Фістульний.

182. Характеризується хірургічний метод трансплантації ембріонів тим, що:

У донора вимивають ембріони з рогів матки після лапаротомії і хірургічно вводять ембріони в матку реципієнта.

Лапаратомію за хірургічного методу трансплантації ембріонів не проводять.

Ембріони вводять у статеві органи через переддвер’я піхви, піхву і шийку матки, в один із рогів матки.

Ембріони вводять у певне середовище.

183. Не хірургічний метод трансплантації ембріонів характеризується:

Ембріони вимиваються з рогів матки після проведення лапаротомії.

Ембріони вимиваються з рогів матки за допомогою спеціальних інструментів, які вводяться у статеві шляхи самки через шийку матки. Ембріони вводяться ближче до верхівок рогів матки.

Не хірургічний метод трансплантації ембріонів не використовується.

Ембріони вводять у певне середовище.

184. Хірургічний метод трансплантації ембріонів, зазвичай, застосовують:

На лабораторних тваринах.

Лише на коровах та інших великих тваринах.

Під час проведення трансплантації ембріонів хіругічний метод не застосовують.

Лише на дрібних тваринах.

185. Не хірургічний метод трансплантації ембріонів застосовують:

У дрібних тварин (кролиць, мишей, морських свинок).

Не застосовують.

Застосовують лише у великих тварин, де є можливість мануально, трансректально контролювати положення інструментів у статевих органах самок.

Застосовують лише на лабораторних тваринах.

186. Донорами ембріонів тварин вважають:

Самок, яким пересаджують або підсаджують ембріони.

Самок, у яких отримують ембріони.

Тварин, у яких отримують ембріони і їм після культивування підсаджують.

Лабораторних тварин.

187. Принципи відбору тварин у донорську групу:

Стандарт породи, родовід, продуктивність і повноцінність статевої функції.

Стан здоров’я тварин.

Жодних вимог до них не ставлять.

Фізіологічна зрілість.

188. Реципієнтами вважають тих самок:

Яким пересаджують або підсаджують ембріони.

У яких вимивають ембріони.

У яких реєструється патологія статевої системи.

У яких виявлена вагітність

189. Реципієнтів відбирають серед:

Тварин, у яких реєструється тривала анафродизія.

Фізіологічно зрілих і малопродуктивних тварин.

Встановлюється неповноцінність статевої функції.

Встановлюється фізіологічна зрілість.

190. Донора відбирають:

Серед малопродуктивних тварин.

Серед високопродуктивних тварин.

Продуктивність під час відбору не враховується.

Продуктивністю батьків.

191. Найвищий економічний ефект проведення трансплантації ембріонів встановлюється:

Коли різниця між продуктивністю донора і реципієнта найбільша.

Коли різниця між продуктивністю донора і реципієнта найменша.

Коли різниці між продуктивністю донора і реципієнта не існує.

Коли різниці між продуктивністю донора і реципієнта однакова.

192. Природна синхронізація статевої охоти у донора і реципієнта:

Статева охота у донора збігається із стадією гальмування у реципієнта.

Статева охота у донора збігається із стадією зрівноваження у реципієнта.

Статева охота у донора збігається із статевою охотою у реципієнта.

Статева охота у донора збігається із статевою охотою у батьків реципієнта.

193. Штучна синхронізація статевої охоти у корів досягається:

Коїтальним провокуванням овуляції.

Введенням препаратів простагландину Ф-2 альфа (естрофан, прозольвін, суперфан тощо).

Введенням загальностимулювальних препаратів (7% розчин іхтіолу; тканинних препаратів з селезінки, печінки тощо).

введенням препарату преднізолону.

194. Синхронізованим статевий цикл вважається:

Якщо у донора і реципієнта день прояву статевої охоти співпадає або ж різниця становить не більше однієї доби.

Якщо у донора і реципієнта день статевої охоти реєструється з різницею у 5 діб.

Якщо у донора реєструється статева охота, а у реципієнта виявляють ознаки анафродизії.

Якщо у донора і реципієнта день статевої охоти реєструється з різницею у 10 діб.

195. Кращі результати під час проведення трансплантації ембріонів отримують:

За відхилення у дні прояву статевої охоти у донора і реципієнта більше ніж три доби.

За відхилення у прояві статевої охоти у донора і реципієнта допускається більше, ніж 5 – 10 діб.

За абсолютного співпадання у часі прояву статевої охоти у донора і реципієнта.

За відхилення у прояві статевої охоти у донора і реципієнта допускається більше, ніж 10 – 15 діб.

196. Спрямований вплив на фізіологічну періодичність функції яєчників корів за допомогою гонадотропних гормонів дозволяє:

Дозрівати багатьом везикулярним фолікулам до передовуляційних і викликати численну овуляцію фолікулів.

Викликати лише атрезію передовуляційних фолікулів.

Викликати лише лізис жовтого тіла.

Викликати атрофію яєчників.

197. Під час штучного осіменіння корови-донора дозу сперми:

Не збільшують.

Збільшують у кілька разів.

Зменшують.

Збільшують у 5 разів.

198. Мінімальна рухливість сперміїв за штучного осіменіння корів-донорів має бути:

2 бали.

4 бали.

3 бали.

5 балів.

199. Суперовуляція, це:

Численна овуляція фолікулів.

Овуляція одного фолікула.

Атрезія передовуляційних фолікулів.

Овуляція двох фолікулів.

200. Для виклику суперовуляції використовують:

Препарати з високим вмістом естрогенних гормонів.

Препарати з високим вмістом простагландину F_2α.

Гонадотропні препарати, які містять ФСГ і ЛГ (2 – 3 : 1).

Препарати з високим вмістом преднізолону.

201. Пошук ембріонів проводять:

За допомогою бінокулярної лупи у разі 15 – 20-разового збільшення.

Неозброєним оком.

За допомогою мікроскопа з малим збільшенням.

За допомогою мікроскопа з великим збільшенням.

202. Якість ембріонів визначають методами:

Клінічним методом.

Візуального морфологічного оціннювання, фарбуванням із використанням люмінесцентних фарбників, культивуванням за межами організму протягом 24 – 48 год.

Гормональним методом.

Фістульним методом.

203. Оцінювання ембріонів з використанням люмінесцентних фарбників грунтується:

На ступені проникнення фарбників через прозору оболонку живих і мертвих ембріонів (живі ембріони набувають червонуватого відтінку, а мертві-зеленуватого).

На здатності ембріонів зберігатись за температури –196  С.

На здатності ембріонів змінювати стадію розвитку.

На здатності ембріонів зберігатись за температури –0  С.

204. Оцінювання ембріонів методом культивування у поживних середовищах базується:

На здатності ембріонів змінювати свій колір залежно від поживного середовища.

На здатності ембріонів зберігатись за температури –196  С.

На здатності повноцінних ембріонів в оптимальних умовах продовжувати розвиток.

На здатності ембріонів зберігатись за температури –0  С.

205. Довготривале зберігання ембріонів відбувається за температури:

0 – 5  С.

–196  С

+18  С.

+20  С.

206. Довготривале зберігання ембріонів у рідкому азоті дає змогу:

Зберігати ембріони тривалий час, транспортувати і використовувати їх за наявності реципієнта.

Проводити культивування ембріонів у поживних середовищах.

Змінювати ступінь розвитку ембріонів.

Проводити висівання ембріонів.

207. Під час трансплантації ембріонів у кролів синхронізації донора і реципієнта досягають:

Одночасним осіменінням кролем-плідником донора і реципієнта.

Одночасним осіменінням донора кролем-плідником і провокуючим овуляцію коїтусом реципієнта з вазектомованим кролем.

Одночасним осіменінням донора і реципієнта вазектомованим кролем.

208. Вимивання ембріонів у кролиці-донора після коїтусу проводять через:

24 год.

72 год.

48 год.

96 год.

209. Перед вимиванням ембріонів у кролиці-донора проводять лапаротомію:

Завжди, оскільки трансплантацію ембріонів у кролів проводять лише хірургічним способом.

Проводять за наявності у донора спайок.

Не проводять, а ембріони вводять шприцом, голка якого вводиться через черевну стінку у верхівку рога матки.

Проводять за наявності у реципієнта спайок.

210. Повторне промивання матки з метою вимивання ембріонів у кролиці-донора проводять:

Коли кількість вимитих ембріонів перевищує кількість фолікулів.

Коли у яєчнику жовті тіла відсутні.

Коли кількість знайдених ембріонів менша, ніж жовтих тіл у яєчниках.

Коли кількість знайдених ембріонів більша, ніж жовтих тіл у яєчниках.

211. Після вимивання ембріонів рану кролиці-донора обробляють:

5%-им розчином йоду.

70%- им спиртом.

7%-им розчином іхтіолу.

96 % - им спиртом.

212. Знайдені та оцінені ембріони кролиці-реципієнта вводять:

У верхівку рога матки.

У черевну порожнину.

У ріг матки ближче до її біфуркації.

У піхву.

213. Ефективність трансплантації ембріонів у кролів визначають:

За кількістю жовтих тіл у кролиці-донора.

За станом здоров’я у донора.

За кількістю новонароджених.

За станом здоров’я реципієнта.

214. Роди у корів мають проходити у:

Окремому боксі

Деннику.

Тепляку

Кошарі.

215. Роди кобил мають проходити у:

Родильному відділенні

Деннику.

Тепляку

Кошарі.

216. Роди у свиноматок мають проходити в:

Окремому станку.

Деннику.

Тепляку

Кошарі.

217. Роди у вівцематок мають проходити в:

Вольєрі.

Деннику.

Тепляку.

Кошарі.

218. Кукса пуповини обробляється:

Занурюється у 10%-й водний розчин іхтіолу.

Обробляється 10%-й лініментом синтоміцину.

Занурюється у 5%-й спиртовий розчин йоду.

Занурюється у 10%-й водний розчин перманганату калію.

219. Якщо є кровотеча пуповини новонародженого плода:

Накладають лігатуру біля пупкового кільця, обробляють йодом.

Накладають лігатуру, відступивши 10-15 см від пупкового кільця, обробляють іхтіолом.

Накладають лігатуру, відступивши 5-7 см від пупкового кільця, обробляють лініментом синтоміцину.

Накладають лігатуру, відступивши 5-7 см від пупкового кільця, обробляють перманганатом калію.

220. Для стимуляції у новонародженого повноцінного вдихання проводять маніпуляції:

Видаляють слиз із дихальних шляхів, тіло розтирають, дають облизати породіллі.

Забирають в окремий станок.

Накривають теплою ковдрою.

Обробляють перманганатом калію.

221. Після народження новонародженому необхідно дати першу порцію молозива:

У перші 60-90 хвилин.

У перші 90-120 хвилин.

У перші 120-160 хвилин.

У перші 10 днів.

222. Новонародженим випоюють молозиво:

Першого надою.

Другого надою.

Третього надою

Четвертого надою.

223. Новонародженим дають молозиво першого надою:

Містить багато жиру.

Багато цукру.

Велика кількість імуноглобулінів.

Велика кількість холестеринів.

224. У разі запалення молочної залози у породіллі:

Новонародженому випоюють молозиво матері.

Новонародженому випоюють молоко іншої самки.

Новонародженому випоюють молозиво реципієнта.

Новонародженому випоюють молоко з перміксами.

225. Втручатися в родовий процес у разі нормального його перебігу:

Можна.

Не можна.

Немає різниці.

226. У разі сухості родових шляхів використовують речовини:

Відвар льону, олію, гліцерин, вазелінове масло.

Дистильовану та бідистильовану воду.

10%-й водний розчин іхтіолу.

Перманганат калію.

227. Мета акушерської допомоги:

Зберегти життя матері.

Зберегти життя плоду.

Зберегти життя матері і плоду.

Зберегти життя донору.

228. Під час надання допомоги дії акушера з правильно розміщеним предлежачими частинами плоду:

Міцно бере руками і надає допомогу.

Попередньо фіксує акушерською тасьмою, або мотузкою.

Не втручається.

Визиває допомогу.

229. Неправильне розміщення предлежачої частини плода виправляють:

Проводять лише між переймами і потугами, після виштовхування плода у матку, попередньо зафіксувавши правильно розташовані предлежачі частини тіла плода.

Проводять лише під час перейм і потуг, після відштовхування плода у матку, попередньо зафіксувавши павильно розташовані предлежачі частини тіла плода.

Проводять лише під час перейм і потуг, після відштовхування плода у матку.

Проводять під час визначення терміну вагітності.

230. Можна проводити тракцію плода зусиллями:

Після встановлення правильних положень, позиції і членорозміщення під час перейм і потуг, силою не більше 3-4 чоловік.

У разі патологічних родів силою не більше 3-4 чоловік.

Після встановлення правильних положень, позиції і членорозміщення у разі відсутносі перейм і потуг, силою не більше 3-4 чоловік.

Під час визначення терміну вагітності.