29.Форми позакласної краєзнавчої роботи в загальноосвітніх школах з історії україни

В контексті національного і культурного відродження України особливої актуальності набувають завдання вивчення історії рідного краю, залучення широких верств населення до пізнання величезної історико-культурної спадщини, зростання національної свідомості громадян, піднесенню їх духовності. Цілком очевидно, що без краєзнавства, без знання рідного краю годі говорити про національну гідність, самовідданість, національний менталітет. Без краєзнавства, без усвідомлення своєї історії та культури, свого минулого годі говорити про будь-які державотворчі процеси, про гідне місце незалежної України на терені світової історії та цивілізації. Історичне краєзнавство – один з елементів органічно вписаних в історію педагогічної та історичної думки. Ідея звернення до місцевого матеріалу в шкільному вивченні займала своє місце в педагогічних працях К.Ушинського, в яких він обґрунтовував необхідність введення краєзнавчого матеріалу (елементу) в школах. Суть шкільного краєзнавства – полягає у всебічному вивченні учнями з навчально-виховною метою території свого краю за різними джерелами, переважно на основі попередніх спостережень під керівництвом учителя. Навчальне краєзнавство має два завдання: всебічне вивчення своєї місцевості, накопичення різноманітного краєзнавчого матеріалу та створення умов для кращого сприйняття природних і суспільних явищ. Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії рідного краю є одним з джерел збагачення учнів знаннями рідного краю, виховання любові до нього і формування громадських понять і навичок. Історичне краєзнавство в школі грає суттєву педагогічну роль в ідейно-політичному, естетичному вихованні учнів. Місцевий матеріал дає можливість вчителям показати і пояснити учням відмінність, особливості в історичних явищах, подіях, фактах. В залежності від особливостей краєзнавчих факторів у тому чи іншому краї, мають використовуватись різноманітні методи застосування історичного матеріалу. На уроках з елементами краєзнавства місцеві дані використовуються у вигляді окремих питань чи факторів, епізодів, їх дані можна розглядати на будь-якому етапі уроку. Сам краєзнавчий матеріал може викладатись як вчителем так і учнем.

Метою вчителя історії має бути формування в учнів певної системи знань про рідний край, про його особливості, етапи розвитку людей, що населяли і проживали в ньому. Велику роль в активізації історично-краєзнавчої роботи на уроках історії України в школах відіграють факультативні заняття. Вибір факультативу по історії краю обумовлює підготовленість учителя до ведення такого типу занять, зацікавленість учнів своїм краєм, наявність відповідної навчальної бази. Факультативні забнятя передбачають не лише класно-урочну організацію роботи, але і широку позашкільну діяльність. Факультативи найкраще проводити, в залежності від особливостей місцевих пам’яток історії і культури. Дослідницький напрямок в роботі факультативів з краєзнавства є обов’язковою умовою його успішної діяльності. Проведення факультативних занять потребує диференційного підходу до учнів, дотримання принципу індивідуалізації, уважного ставлення до інтересів та можливостей кожного учня. В кінцевому результаті такі заняття забезпечують вироблення в учнів умінь самостійно здобувати знання. Шкільні факультативи вдало поєднують в собі форми і методи урочної і позаурочної роботи з краєзнавства. Вони передбачають організацію практикумів в архівах, музеях, бібліотеках, а також проведення екскурсій, зустрічей, походів, експедицій, вечорів, конференцій. Роблячи висновки з дослідження даного питання, варто зазначити, що викладання вчителем історії елементів краєзнавства в школі полегшує його зусилля. Тому що правильно спрямована діяльність учнів в даному руслі, приносить позитивні результати. Учні будуть самостійно розвивати свій інтерес до навчання, та безпосередньо краєзнавства. Ті з них, що будуть старанно і зацікавлено брати участь в даних заходах, досить швидко розширять свою базу знань та вмінь з історії України та історії рідного краю зокрема. Отже, при вирішенні завдання формування національної самосвідомості та історичної пам’яті українського народу треба пам’ятати, що знання рідного краю духовно збагачує кожну особу, виховує нездоланну відданість Вітчизні. Саме краєзнавство є безцінною скарбницею збереження історичного досвіду багатьох поколінь, всього того найкращого, що витримало випробування часом в сфері матеріальної і духовної культури.

30. Головним завданням в роботі музею є: -    розширення і поглиблення загальноосвітньої підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи; розвиток творчих інтересів до пошукової, краєзнавчої роботи; формування в молодого покоління розуміння нерозривного зв'язку минулого, сучасного і майбутнього України; -    вивчення, охорона і пропаганда пам'яток історії, культури та природи рідного краю; -    проведення культурно-освітньої роботи серед учнівської молоді та інших верств населення.   Музей проводить таку роботу: -    створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки; -    проводить освітньо-виховну роботу серед учнівської молоді і населення; -    організовує облік музейних предметів, забезпечує їх збереження. Згідно з тематико-експозиційним планом робота музею спрямована на: -    розвиток, збагачення й удосконалення матеріальної бази музею; -    розвиток краєзнавства; -    екскурсійну та пропагандистську роботу.   Музей має центри: 1. Історико-археологічний 2. Етнографічний   Центри поділяються на сектори: пошуковий, фондово-експозиційний, просвітницько-науковий.   Музей працює згідно з планом роботи, який складають на рік. Керівник музею веде книгу  обліку проведених екскурсій, масових заходів, навчальних занять, прийому та видачі експонатів, інвентарну книгу.   Музей має 490 експонатів, зареєстрованих в інвентарній книзі.   Музейний фонд постійно поповнюється й зберігається.   Музейні предмети обліковані в інвентарній книзі.  Відповідно до тематики музею, Рада музею систематично комплектує фонди, проводячи велику збиральницьку роботу. Нові експонати доповнюють уже сформовані експозиції під час розширених виставок. Протягом одного навчального року в музей згідно з планом проводять 15 навчальних екскурсій.   Музей став шкільним навчально-виховним центром, на базі якого здійснюється краєзнавча пошукова робота.   Результатом цієї роботи є зібраний і оформлений матеріал за темами: -    Утворення зернорадгоспу № 20 -    Перші п'ятирічки     -    Земляки-захисники Вітчизни -    Відбудова народного господарства -    Мирне-зразок сучасного села -    Сторінки шкільного життя