34. Безпека при роботі з лазерами.

При роботі з лазерною технікою на обслуговуючий персонал може впливати комплекс небезпечних і шкідливих виробничих чинників (можливість вибухів і пожеж, відбите лазерне випромінювання, імпульсний шум, забруднене повітря шкідливими речовинами).

Небезпечні і шкідливі виробничі чинники розділяють на первинні і вторинні. До первинних відносять безпосередньо лазерну установка, до вторинних - чинники що утворюються при дії лазерного випромінювання.

Найбільшу небезпеку лазерне випромінювання представляє для очей і шкіри. Разом з тим лазерне випромінювання може викликати в організмі людину різні патологічні зміни, функціональні розлади центральної нервової, серцево-судинної і вегетативної систем, а також впливати на різні внутрішні органи.

Основним документом, що регламентує вимоги безпеки при експлуатації лазерних установок, є "Санітарні норми і правила пристрої і експлуатації лазерів" № 5804-91 (СанПиН-лазер). Цей документ встановлює:

• гранично допустимі рівні (ГДР) лазерного випромінювання в діапазоні довжин хвиль 180...105 нм за різних умов дії на людину;

• класифікацію лазерів по ступеню небезпеки того, що генерується ними випромінювання;

• вимоги до пристрою і експлуатації лазерів;

• вимоги до виробничих приміщень, розміщенню устаткування і організації робочих місць;

• вимоги до персоналу;

• контроль за станом виробничого середовища;

• вимоги до застосування засобів захисту;

• вимоги до медичного контролю.

У СанПиН-лазер приведені співвідношення для визначення ГДР при одноразовій дії на очі і шкіру одиночних імпульсів випромінюваного або дифузного лазерного випромінювання, а також поправки для обліку хронічної дії імпульсів, що повторюються, і кутового розміру джерел дифузного випромінювання.

Визначення класу небезпеки лазерних установок засноване на обліку його вихідної енергії (потужності) і гранично допустимих рівнів при одноразовій дії випромінювання, що генерується.

Лазери по ступеню небезпеки підрозділяють на чотири класу.

До лазерів I класу відносять повністю безпечні лазери, тобто такі лазери, вихідне випромінювання яких не представляє небезпеки при опромінюванні очей і шкіри.

Лазери II класу - це лазери, вихідне випромінювання яких представляє небезпеку при опромінюванні очей або шкіри людини випромінювани пучком. Дифузно відображене випромінювання безпечне як для шкіри, так і для очей у всіх спектральних діапазонах.

До лазерів III класу відносять такі лазери, вихідне випромінювання яких представляє небезпеку при опромінюванні очей не тільки випромінюваним, але і дифузно відображеним випромінюванням на відстані 10 см від тієї, що відображає поверхні і (або) при опромінюванні шкіри випромінюванням. Дифузно відображене випромінювання не представляє небезпеки для шкіри.

Лазери IV класу включають такі лазери, дифузно відображене випромінювання яких, представляє небезпека для очей і шкіри на відстані 10 см від відзеркалювальній поверхні.

Лазери класифікує підприємство-виробник. Лазери і лазерні вироби будь-якого класу повинні мати маркіровку відповідності з вимогами СанПиН-лазер.

Лазерні вироби ІІІ-IV класів повинні бути прийняті комісією з обов'язковим включенням представників санітарного нагляду. Комісії винна бути представлена наступна документація: паспорт на лазерний виріб; інструкція по експлуатації і техніці безпеки; затверджений план розміщення лазерних виробів; санітарний паспорт.

У паспорті (формулярі) на лазерний виріб повинно бути вказано: довжина хвилі випромінювання; вихідна потужність (енергія); тривалість імпульсу; частота проходження імпульсів; тривалість серії імпульсів; початковий діаметр пучка випромінювання по рівню ехр(-2); розходимість пучка випромінювання по рівню ехр(-2); клас небезпеки лазера; максимальний рівень випромінювання в робочій зоні; безпечні відстані (межа лазерно-небезпечної зони); використовувані засоби захисту; супутні небезпечні і шкідливі чинники.

Дозиметричний контроль (дозиметрія) лазерного випромінювання повинен оцінювати ті характеристики випромінювання, які визначають його здатність викликати несприятливі біологічні ефекти на основі зіставлення їх з нормованими величинами.

Розрізняють дві форми дозиметричного контролю: попереджувальний (оперативний) і індивідуальний.

Попереджувальний дозиметричний контроль полягає у визначенні максимальних рівнів енергетичних параметрів лазерного випромінювання на межі робочої зони.

Індивідуальний дозиметричний контроль полягає у вимірюванні рівнів енергетичних параметрів випромінювання, що впливає на очі (шкіру) що конкретного працює протягом робочого дня.

Ступеня небезпеки випромінювання для організму людини встановлені ГОСТ 12.1.03-81.

Захист від лазерного випромінювання здійснюють:

• технічними (вибір, планування, внутрішня обробка виробничих приміщень; розміщення лазерних технологічних установок; використання мінімального рівня випромінювання, що забезпечує досягнення поставленій мети).

• організаційними (обмеження часу дії випромінювання; призначення осіб відповідальних за організацію і проведення робіт; здійснення допуску до проведення робіт; організація нагляду за проведенням робіт; організація протиаварійних робіт і встановлення порядку ведення робіт в аварійних; інструкції, плакати; навчання і інструктаж; обмеження допуску (на вхідних дверях; ключі від входу тільки у навчених працівників)),

• лікувально-профілактичними методами та засобами (контроль за рівнями небезпечних та шкідливих виробничих чинників на робочих місцях; контроль за проходженням персоналом попередніх і періодичних медичних оглядів).

Засоби колективного захисту (ЗКЗ) повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 і ГОСТ 12.2.049-80.

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) застосовуються при проведенні пуско-налагоджувальних і ремонтних робіт, робіт з відкритими лазерними виробами. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 і маркіруватися відповідно до ГОСТ 12.4.115-82.

Оцінка результатів дозиметричного контролю лазерного випромінювання, класифікація лазерів, розрахунок межі лазерно-небезпечної зони, підготовка санітарного паспорта на лазерний виріб вимагають виконання достатньо складних і трудомістких розрахунків. Для виконання таких розрахунків доцільно використовувати ПК і спец. прог.