
- •1. Історія розвитку зварюв. Виробництва.
- •7. Суть і особливості автоматичного зварювання під флюсом
- •8.Суть і особливості дугової зварки пд.
- •9. Суть і особливості газового зварювання
- •10.Суть і особливості пресових методів зварювання.
- •11. Суть і особливості зварювання з примусовим формуванням шва.
- •12. Суть і особливості газового зварювання.
- •13. Суть і особливості електрошлакового зварювання.
- •14. Сутність і особливості термічного зварювання.
- •16. Умови існування електричної дуги, її будова та особливості.
- •17. Фізичні процеси в електричні зварювальній дузі.
- •19.Основні вимоги до джерела живлення та їх класифікація. Вимоги:
- •20.Джерела живлення змінного струму.
- •21. Джерела живлення постійногоструму. Випрямлячі.
- •22. Джерела живлення постійного струму. Генератори.
- •23. Вольт-амперні характеристики джерел струму.
- •24. Класифікація зварних швів і їх умовне позначення.
- •25. Будова зон зварного шва і його характеристика.
- •26. Класифікація і властивості електродів.
- •27. Вимоги що ставляться до електродного покриття.
- •28. Електроди з основним видом покриття та їх характеристики.
- •29. Електроди з органічним покриттям.
- •30. Електроди з рутиловим покриттям.
- •31. Електроди з руднокислим покриттям.
- •32. Електроди з кислим покриттям.
- •34. Класифікація порошкових дротів.
- •35. Класифікація неплавлячих електродів для рдз.
- •36 Плавлячі флюси для зварювання сталей.
- •37. Керамічні флюси для зварювання сталі.
- •38 Інертні гази. Аргон , гелій їх суміші.
- •39. Активні гази со2, о2, n2 і їх суміші.
- •40. Зовнішні центратори, їх класифікація, технічні характеристики.
- •41. Внутрішні центратори, їх класифікація.
- •42. Організація змр неповоротніх стиків першим методом.
- •43. Організація змр неповоротніх стиків другим методом.
- •44. Організація змр неповоротніх стиків поточно-груповим методом.
- •45. Організація змр неповоротніх стиків поточно-розчленованим методом.
- •46. Шляхи підвищення продуктивності рдз.
- •47. Спеціальні зварювальні роботи при монтажі трубопроводів.
- •48. Зварювання трубопроводів в зимових умовах.
- •49. Особливості організації зварювальних робіт трубопроводів із сталей підвищеної міцності.
- •50. Підготовка стиків труб до зварювання різними методами.
- •51. Вплив режиму зварювання на форму і міцність швів.
- •52. Причини утворення зварювальних напружень і деформацій та заходи по їх зниженню.
- •53. Технологічна міцність зварних зєднань та їх класифікація.
- •54. Призначення тзб і основні операції на них.
- •55. Конструктивні особливості тзб.
- •56. Обладнання, що використовується на тзб та її енергопостачання.
- •59. Класифікація методів контролю якості зварних зєднань.
- •60. Класифікація рентгенографічних методів контролю зварних з’єднань.
- •61. Техніка безпеки при виконанні зварювальних робіт.
- •62. Пересувні зварюючи агрегати.
- •65. Суть і особливості електроконтактного зварювання.
40. Зовнішні центратори, їх класифікація, технічні характеристики.
Зовнішні центратори використовують при зварці труб в секції для зварки на напівстаціонарних базах, а також при збірці труб в лінію трубопроводу.
Ексцентриковий центратор складається з двох та трьох дуг роликового типу. Типи: ЦНЭ-8-15, ЦНЭ-16-21, ЦНЭ-27-32, ЦНЭ-37-42. Центра тор кожного типу можна використовувати для стиків труб не менше двох діаметрів.
Жорсткий гідравлічний центратор складається з двох сталевих напівкілець, які з’єднані між собою шарніром. Їх використовують для труб Ø 400-1500 мм.
Зовнішній багатокільцевий центратор складається з декількох зовнішніх і внутрішніх кілець, шарнірно з’єднаних між собою і утворюючих разом з накидним замком замкнутий ланцюг. На внутрішніх кільцях закріплені ролики, з допомогою яких утримуються труби при центруванні. Типи центра торів: ЦЗ-51, ЦЗ-61, ЦЗ-71, ЦЗ-81, ЦЗ-91, ЦЗ-101, ЦЗ-121.
41. Внутрішні центратори, їх класифікація.
Внутрішні чи розпірні центратори забезпечують найбільш якісну зварку труб завдяки більш точному співпаданню кромок труб. При центруванні стик відкритий зовні, що дозволяє вести зварку без попереднього прихвачування.
Механічний центратор. Має широке поширення у США для центрування труб Ø254-914 мм. Опорними елементами є башмаки, що входять в зєднюючі труби. Башмаки виконані у вигляді трьох рамочних елементів. Для даних центра торів цього типу замість механічного домкрату використовують гідравлічний.
Гідравлічний центратор розроблений в СКБ «Газостроймашина» і використовують для збірки стиків трубопроводів Ø325-1420 мм. Робота цього центратора заснована на принципі дії шинового зажиму. Дані центратори використовують для зварки стиків на напівстаціонар них ТЗБ. Базовою моделлю є центратор ЦВ-124. Центратори ЦВ-104 і ЦВ-144 уніфіковані в порівнянні з базовою моделлю на 30%. Для підвищення механізованості використовують самохідні пристрої.
Пневматичний центратор. Випускаються американською фірмою «КРОУС», використовують при будівництві трубопроводів Ø208-1420 мм. Розжимний механізм має пневматичний привід, що працює під тиском 1,27-1,37 МПа. Процес центрування і переміщення центратора всередині труби здійснюється з допомогою повітря, яке береться з пневматичного ресивера об’ємом 0,16-0,18 м³. Ресивер заряджається повітрям від компресора.
42. Організація змр неповоротніх стиків першим методом.
Перший метод використовують при невеликих обємах робіт і малих діаметрах труб. Нитку трубопроводу нарощують із окремих труб чи секцій з виконанням всіх шарів шва одним зварщиком. Кожен зварщик виконує зварку власного і прихваченого стика від початку до кінця в різних просторових положеннях. В цьому випадку зварку першого шару виконують знизу вверх електродами з основним покриттям діаметром 2,5-3,25 мм. Недостатком є мала продуктивність, що зумовлена використанням електродів одного типу. Від зварника вимагається велика майстерність.
43. Організація змр неповоротніх стиків другим методом.
Другий метод використовують при великих обємах робіт і зварці трубопроводів більших діаметрів. Звичайно одна пара зварщиківпрацює із збірниками на збірці і зварці кореневого шару шва, а останні дві пари зварників чи трійки зварюють кожний свою частину стика докінця, починаючи з другого шару. В даному випадку кожен зварщик зварює третину окружності, виконуючи шар шва знизу вверх електродами з основним покриттям чи зверху вниз з целюлозним.