- •2.Суть язичництва та його вплив на сферу культурного життя давніх слов’ян
- •Писемність, освіта, література Київської держави.
- •4.Архітектура і образотворче мистецтво Русі.
- •Вплив християнства на процеси розвитку культури Київської Русі.
- •6.Видатні діячі культури Київської Русі.
- •7.Що таке мозаїки та фрески? Розкажіть, що Ви знаєте про мозаїки та фрески Софійського собору в Києві.
- •8.Види прикладного мистецтва, які набули високого розвитку та поширення на Русі.
- •9.Розвиток літописання та літератури в Київській Русі
- •10.Видатні архітектурні споруди Київської Русі.
- •11.Розкрийте питання того, які традиції архітектури Київської Русі зберігались в Московській державі.
- •12.Дайте характеристику культурної та соціально-політичної ситуації у Українських землях у xіv-XVI ст.
- •13.Роль, яку відігравали православні братства в Україні.
- •14.Назвіть видатних вчених та культурних діячів України XV-XVI ст.
- •15.Роль міста, церкви та княжих дворів у розвитку культури.
- •16.Розвиток освіти в польско-литовску добу.
- •17.Характерні особливості літературного і видавничого процесу в українських землях за часів феодальної роздрібненості.
- •18.Виникнення української козацької держави та її роль урозвитку національної культури.
- •19.Розкрийте роль друкарень у розвитку культури XVII ст.
- •20.Охарактеризуйте Києво-Могилянську добу і її роль у розвитку культури хvіі ст.
- •21.Що таке козацький літопис, які літописи ви знаєте? Їх роль у культурному розвитку XVII ст.
- •22.Роль православної церкви в козацькому житті.
- •23.Козацький живопис
- •24.Навчальні заклади хvііі ст.
- •25.Суть та риси українського барокко
- •26.Козацькі літописи г. Грабянки, Самійла Величка, Самовидця.
- •27.Роль "Енеїди" і.П. Котляревського в українській літературі.
- •28.Квітка-Основ'яненко та його гумористичні оповідання.
- •29.Художники – портретисти хvііі ст.
- •30.Українських композитори хvііі ст.
- •31.Значення "Історії Русів"для спрямування української культури XIX ст.
- •32.Роль «Руської трійці» у піднесенні національно-культурної ідеї XIX ст.
- •33.Кирило-Мефодіївське братство і його роль в житті української інтелігенції.
- •34.Громади і їх роль у суспільному та культурному житті.
- •35.Історія створення гімну "Ще не вмерла Україна".
- •36.Творчість м.В. Гоголя та її роль для розвитку української культури.
- •37.Роль т.Г. Шевченка в розвитку в української літератури, мови та українського малярства.
- •38.Композитор м. Лисенко та його твори.
- •39.Роль п.І. Чайковського у музичному житті України.
- •40.Розкрийте значення терміну "українізація".
- •41.Розкрийте значення терміну «соціалістичний реалізм»
- •42.Охарактеризуйте основні етапи розвитку радянської школи.
- •43.Твори українських радянських письменників.
- •44.Основні тенденції розвитку української культури періоду незалежної держави.
- •45.Небезпека поширення “масової культури” для розвитку української національної культури.
- •46.Особливості розвитку сучасної української освіти.
- •47.Назвіть галузі науки, в яких українські вчені мають світовий пріоритет.
- •48.Охарактеризуйте сучасний стан розвитку української літератури.
- •49.Творчість яких письменників українського зарубіжжя стала відомою українському читачеві в останні роки?
- •50.Дайте аналіз головних проблем сучасної української культури та визначте роль культури в подальшому розвитку держави.
27.Роль "Енеїди" і.П. Котляревського в українській літературі.
В історії нашої культури є діячі, які особливо яскраво й багатогранно відобразили в своїй творчості душу народу, його національну своєрідність, поетичну вдачу. До таких належить Іван Петрович Котляревський, класик нової української літератури, видатний письменник-реаліст, автор славнозвісної “Енеїди” і “Наталки Полтавки”. У важкі часи самодержавства він розкривав духовну велич рідного народу, його мрії, у конкретних художніх образах утілив його віру в краще майбутнє.
1. І. П. Котляревський народився 9 вересня І769 р. в Полтаві, в сім'ї дрібного чиновника-канцеляриста. Дитинство майбутнього письменника проходило в повсякчасних злигоднях. Нерідко доводилося вдовольнятися одним шматком хліба й ходити босим, але жива й весела вдача допомагали йому переносити домашні не-статки. З дитячих років виявилась у нього охота до читання й пильність у заняттях.
Початкову освіту І. П. Котляревський здобув у дяка; 1780-1789 рр. навчається в Полтавській духовній семінарії. Вже тут юнак виявляв інтерес до “словесності” — античної літератури, зокрема до римського поета Вергілія, до творчості російських письменників. Духовна кар'єра не приваблювала Котляревського, він залишає семінарію на останньому курсі й стає канцеляристом (1789-1795). Деякий час І.П.Котляревський був домашнім учителем у поміщицьких родинах на Полтавщині.
Близько 1794 р. І. П. Котляревський розпочав літературну діяльність, взявшись за переробку в бурлескному стилі Вергіліївої “Енеїди”. Вже перші розділи “перелицьованої” “Енеїди” поширювалися в рукописних списках і набули чималої популярності серед читачів.
Протягом 1796-1808 рр. І. П. Котляревський перебував на військовій службі, брав участь у російсько-турецькій війні, зокрема в битвах під Бендерами та Ізмаїлом, виявивши при цьому хоробрість, мужність. Не залишав у ці роки він і літературної творчості, продовжуючи працювати над “Енеїдою”.
28.Квітка-Основ'яненко та його гумористичні оповідання.
В історії вітчизняної культури визначне місце по праву належить Г. Ф. Квітці-Основ'яненку. Це — перший український прозаїк, один з видатних письменників до шевченківського періоду. Його творча спадщина заслужено користується широкою популярністю в народі.
У своїх творах письменник майстерно відобразив життя різних верств феодально-кріпосницького суспільства кінця XVIII — початку XIX ст.
Він мав велике бажання відтворити життя простого українського народу, заговорити його рідною мовою, показати звичаї і обряди селянина-трудівника.
Українські прозові твори Г. Квітки діляться на дві групи: сатирико-гумористичні і сентиментально-реалістичні.
До сатирико-гумористичних творів належать: «Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень», «Пархімове снідання», «Конотопська відьма» та інші.
Сатирично-гумористичні твори Квітки мають народну основу. Письменник намагався писати свої повісті в дусі народних анекдотів і переказів. Крім того, він уносив до них побутово-етнографічні картини. Цим його сатирично-гумористичні твори нагадують оповідання М. В. Гоголя зі збірки «Вечера на хуторе близ Диканьки», впливу яких зазнав Квітка.
Майстер виставив цей портрет на ярмарку, і це викликало багато непорозумінь: із солдатом пробують розмовляти, вітаються з ним, пропонують подарунки тощо. Аж ось підійшов до портрета гурт парубків на чолі з шевцем Терешком. Терешко теж спочатку прийняв портрет за живого солдата й привітався до нього. Коли ж усі навколо підняли Терешка на сміх, він став шукати різні хиби в змалюванні чобіт на солдатові. Маляр вислухав ці уваги і поправив портрет. Тоді Терешко почав вказувати і на хиби в змалюванні одежі, але на це Кузьма Трохимович різко відповів йому: «Швець, знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся», тобто не берися судити про те, чого не розумієш. Устами свого героя Кузьми Трохимовича автор утверджує думку про реалістичне мистецтво, яке покликане служити народові.
В основу оповідання «Мертвецький Великдень» Квітка поклав фольклорно-фантастичні та побутові мотиви.