17. Відображення внесків:

за рахунок виділених коштів:

Дт 311 "Поточні рахунки у національній валюті"

Кт 46 "Неоплачений капітал"

за рахунок виділених основних засобів власника:

Дт 101 "Земельні ділянки"

Кт 46 "Неоплачений капітал" Дт 103 "Будинки та споруди"

Кт 46 "Неоплачений капітал" Дт 104 "Машини і обладнання"

Кт 46 "Неоплачений капітал"

за рахунок виділених товарно-матеріальних цінностей власника:

Дт 201 "Сировина і матеріали"

Кт 46 "Неоплачений капітал" Дт 202 "Купівельні напівфабрикати та комплектуючі" Кт 46 "Неоплачений капітал"

за рахунок виділених нематеріальних активів власника:

Дт 121 "Права користування природними ресурсами"

Кт 46 "Неоплачений капітал"

Порядок відображення неоплаченого капіталу господарських товариств.

Господарськими товариствами визнаються підприємства створені юридичними чи фізичними особами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Господарське товариство може діяти і у складі одного учасника.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Стосовно статутного капіталу акціонерного товариства (АТ), товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ) Цивільний кодекс України встановлює три принципові моменти:

6. Статутний капітал визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.

7. Розмір статутного капіталу АТ, ТОВ чи ТДВ не може бути менше розміру, установленого законом.

8. У процесі подальшої діяльності АТ, ТОВ чи ТДВ, турбуючись про підтримання на належному рівні гарантій власних кредиторів, чітко відстежують паритет між величиною зареєстрованого статутного фонду і реальною вартістю своїх чистих активів, а також стежать за тим, щоб під час таких коригувань величина статутного капіталу «в прив'язці» до вартості чистих активів не опускалася нижче встановленого законом мінімуму.

У формулюваннях ЦКУ це має такий вигляд. Якщо після закінчення другого або кожного наступного фінансового року діяльності товариства (АТ, ТОВ чи ТДВ) вартість його чистих активів виявиться менше статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу (судячи з усього, мається на увазі необхідність повідомлення про це всіх кредиторів товариства, які у зв'язку з цим набувають спеціальних прав) і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку. При цьому для ТОВ і ТДВ є можливим уникнути необхідності в такому оголошенні та/або безпосередньо у зменшенні статутного фонду, за умови, що учасники приймуть рішення про внесення додаткових внесків. Однак, для АТ таку можливість (прийняття рішення про внесення додаткових внесків, що звільняє від необхідності провадити зменшення статутного фонду) ЦКУ не передбачає. І нарешті, якщо вартість чистих активів АТ, ТОВ або ТДВ стає меншою визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, то згідно з ЦКУ товариство підлягає ліквідації.

Слід зазначити, що розмір чистих активів визначається як вартість всіх активів підприємства за вирахуванням його зобов'язань (П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств"). До останніх, у свою чергу, належать також резерви і доходи майбутніх періодів.

Розглянемо формування статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю. Товариством з обмеженою відповідальністю є товариство, яке має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких фіксується установчими документами. Відповідальність кожного з учасників за зобов'язаннями товариства визначається в межах вкладу до статутного капіталу.

Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб. При перевищенні цієї кількості товариство з обмеженою відповідальністю підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, або зі спливом цього строку - ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі.

Приклад 1. Учасниками підприємства А є дві фізичні особи: Гіономаренко А., Петренко В. Відповідно до закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 р. мінімальний розмір статутного капіталу може бути не менший 1 мінімальної заробітної плати.

В нашому прикладі засновники встановили статутний капітал у розмірі 90 000 грн., де частка Пономаренка А. складає 60 000 грн., а Петренка В. - 30 000 грн.

Згідно з Цивільним кодексом до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.

Таким чином, Пономаренко А. має внести 30 000 грн., Петренко В.-15 000 грн. Облік внесків фізичних осіб до моменту реєстрації підприємства:

Пономаренко А.

Дт 311 "Поточні рахунки в національній валюті" - 30 000 Кт 46 "Неоплачений капітал" - 30 000 Петренко В.

Дт 311 "Поточні рахунки в національній валюті" - 15 000 Кт 46 "Неоплачений капітал" - 15 000

На день реєстрації товариства здійснюється облік статутного капіталу.

Оголошений статутний капітал - капітал, зафіксований в установчих документах - 90 000 грн.:

Дт 46 "Неоплачений капітал" - 90 000 Кт 40 "Статутний капітал" - 90 000

На день реєстрації ТзОВ оплачений статутний капітал складає 45 000 грн., неоплачений - 45 000 грн. Крім цього, ведеться аналітичний облік по вкладах кожного учасника.

Протягом року з дня реєстрації всі учасники товариства повинні внести до статутного капіталу свою частку.

Учасники ТзОВ мають право внести свою частку до статутного капіталу майном або немайновими правами, якщо це передбачено установчими документами. Вкладами засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права, кошти, в тому числі і в іноземній валюті.

Внесок учасника основними засобами:

Дт 104 "Машини та обладнання"

Кт 46 "Неоплачений капітал"

Дт 105 "Транспортні засоби"

Кт 46 "Неоплачений капітал"

Дт 103 "Будинки та споруди"

Кт 46 "Неоплачений капітал"

Внесок учасника товарно-матеріальними цінностями:

Дт 201 "Сировина і матеріали"

Кт 46 "Неоплачений капітал"

Дт 203 "Паливо"

Кт 46 "Неоплачений капітал"

Дт 207 "Запасні частини"

Кт 46 "Неоплачений капітал"

Внесок учасника нематеріальними активами:

Дт 123 "Права на комерційні позначення"

Кт 46 "Неоплачений капітал"

Якщо внесок до статутного капіталу учасника здійснюється не в грошовій формі, то проводиться оцінка майна і матеріальних активів, яка оформляється відповідними документами і після цього робляться необхідні записи у бухгалтерському обліку.

У разі, якщо сума внесків засновника перевищує його частку в статутному капіталі, таке перевищення становить додатково вкладений капітал і відображається на рахунку 422 "Інший вкладений капітал".

Формування статутного капіталу товариства з додатковою відповідальністю, повного товариства, командитного товариства здійснюється так само, як товариства з обмеженою відповідальністю.

Формування статутного капіталу акціонерного товариства. Акціонерним визнається товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їмакцій.

Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний капітал акціонерного товариства, який не може бути меншим суми, еквівалентної 1 250 мінімальних заробітних плат, а отже станом на 1 січня 2011 року, коли мінімальна заробітна плата складає 941 грн. - мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить: 1 250 х 941= 1176250 грн.

Джерелом формування статутного капіталу акціонерного товариства є кошти, внесені акціонерами.

Сума статутного капіталу акціонерного товариства відображає колективну власність акціонерів, частка кожного в якому визначається вартістю належних йому акцій. Сума статутного капіталу, відображена у фінансовому обліку і звітності, повинна дорівнювати сумарній номінальній вартості акцій, вказаній в установчих документах.

Згідно з Законом України "Про акціонерні товариства", акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. При цьому кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.

Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. Акціонери публічного акціонерного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.

Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства - з приватного на публічне. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено переважне право його акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі.

Акція є одиницею власності в акціонерному товаристві.

Акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж одна копійка.

Акціонерне товариство розміщує акції двох типів - прості та привілейовані.

Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством. Прості акції надають їх власникам однакові права. Прості акції не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.

Привілейовані акції надають їх власникам переважні, порівняно із власниками простих акцій, права на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та на отримання майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, а також надають право на участь в управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створення, діяльності та припинення діяльності акціонерного товариства. Акціонерне товариство розміщує привілейовані акції різних класів (з обсягом різних прав), якщо така можливість передбачена його статутом. У такому разі умовою їх розміщення є черговість отримання дивідендів і виплат з майна акціонерного товариства для кожного класу привілейованих акцій, розміщених акціонерним товариством, яка встановлюється статутом підприємства. Залежно від умов розміщення привілейовані акції певних класів можуть бути конвертовані у прості акції або у привілейовані акції інших класів.

Частка привілейованих акцій у статутному капіталі акціонерного товариства не може перевищувати 25%.

Створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами:

18. прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій;

19. подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

20. реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;

21. присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;

22. укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

23. закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;

24. оплата засновниками повної номінальної вартості акцій;

25. затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;

26. реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації;

27. подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

28. реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

29. отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;

30. видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.

Приклад 2. Два засновника: Петренко П. та Василенко В. уклали установчий договір про створення публічного акціонерного товариства. Розмір статутного капіталу в установчих документах прийнято 6 000 000 грн. Випущено тільки прості акції, номіналом 1 грн. Частка Петренка П. у статутному капіталі товариства - 70%, а Василенка В. - відповідно 30%. У засновницькому договорі засновники домовились про оплату акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, наступним чином:

Петренком П. 1 200 000 грн. - грошовими коштами на поточний рахунок і внесенням виробничого приміщення справедливою вартістю 3 000 000 грн.; Василенком В. - внесенням цінних паперів (акцій інших підприємств) на суму 1 000 000 грн. і виробничих запасів на суму 800 000 грн. Необхідно зробити відповідні записи формування власного капіталу акціонерного товариства.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні провести установчі збори, закрите (приватне) розміщення його акцій та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.

У разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.

Кожний засновник акціонерного товариства повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій. У разі неоплати (неповної оплати) вартості придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій акціонерне товариство вважається не заснованим.