46.Поняття структура правовідносин

Тівідносини, яківиникають у суспільствіміжокремими людьми, їхколективами та суспільством у цілому, є суспільнимивідносинами. Вони можутьіснувати у виглядіполітичних, моральних, економічних, релігійних, правових та іншихвідносин. Правовідносини – цесуспільнівольовівідносини, яківиникають на основі норм права, учасникиякихпов’язанівзаємнимиюридичними правами та обов’язками, дотриманнякотрихзабезпечуєтьсяможливістю державного примусу.

У структуріправовідносинвиділяютьтакі елементи:1. Змістправовідносин, якийвключаєсуб’єктивніюридичні права та обов’язкиучасниківправовідносин. Суб’єктивнеюридичне право – цепередбачена нормою права міраможливоїповедінки особи, яку вона можездійснювати для задоволеннясвоїхінтересів та потреб і яка забезпечуєтьсяюридичнимиобов’язкамиінших, зобов’язанихсуб’єктів.

Суб’єктивне право включає три можливості (правомочності):здійснюватипевнідії;вимагатипевнихдійвідзобов’язаногосуб’єкта;вимагативідновленняпорушеного права. Суб’єктивнийюридичнийобов’язок – цепередбачена нормою права міранеобхідноїповедінкизобов’язаногосуб’єкта, яку вінповиненздійснювати в інтересахуповноваженогосуб’єкта, щозабезпечуєтьсяможливістюзастосування державного примусу. Суб’єктивнийюридичнийобов’язоквключає:- здійснюватипевнідії на користьуповноваженогосуб’єкта;- утриматисявідпевнихдій;- переноситисанкціїдержави.

2. Суб’єктиправовідносин – цеїхучасники, які є носіямисуб’єктивнихюридичних прав та обов’язків.

Для того, щоб стати учасникомправовідносин, суб’єкти права повинніволодітитакоювластивістю, як правосуб’єктність, щовключаєправоздатність та дієздатність.Правоздатність – цеобумовлена нормами права здатністьсуб’єктаматисуб’єктивніюридичні права та обов’язки. Правоздатністьфізичнихосібвиникає з народження, а припиняєтьсязісмертюабооголошеннямгромадянинапомерлим.Дієздатність – цеобумовлена нормами права здатністьсуб’єктавласнимидіяминабувати і здійснюватисуб’єктивніюридичні права та нести відповідальність за виконанняюридичнихобов’язків. Дієздатністьфізичнихосіб не виникає з народження, а залежитьвід ряду обставин, у першу чергу – віку та стану психічногоздоров’я.Будь-якийсуб’єктправовідносинможе бути обмежений у правоздатностічидієздатності, абоможепозбавлятисядієздатності у випадках і в порядку, встановленомузаконом.Інколи до складу правосуб’єктностівключаютьтакожделіктоздатність.Деліктоздатність – цездатністьсуб’єкта нести юридичнувідповідальність за вчинені ним правопорушення.

3. Об’єктиправовідносин – цематеріальні, духовні та іншісоціальні блага, з приводу якихсуб’єктивступають у правовідносини і здійснюютьсвоїюридичні права та обов’язки.Передумовоювиникненняправовідносин є юридичніфакти.Юридичний факт – цепередбаченігіпотезоюправовоїнормиконкретніжиттєвіобставини, з якимиправовінормипов’язуютьвиникнення, змінуабоприпиненняправовідносин. Існуютьрізніспособикласифікаціїюридичнихфактів. Зокрема, за вольовимкритеріємюридичніфактиподіляються на події та дії.Юридичніподії- цеюридичніфакти, щовиникають, розвиваються та припиняютьсянезалежновідволісуб’єктівправовідносин.Юридичнідії – факти, щовиникаютьвнаслідоквольовоїдіяльностісуб’єктів.Юридичнідії, в свою чергу, поділяють на правомірні, які не порушують норм права, та неправомірні, якіпорушуютьнормиправа.Правомірніюридичнідіїподіляють на юридичніакти та юридичнівчинки.Юридичний акт – цеправомірнадіясуб’єкта, яка здійснюється з метою викликатиюридичнінаслідки (наприклад, укладення договору купівлі-продажу).Юридичнийвчинок – правомірнадіясуб’єкта, що не маєспеціальної мети спричинитиюридичнінаслідки (наприклад, знахідка скарбу).