Страхування експортних кредитів

Специфічною формою страхування кредитів є страхування експортних кредитів. Сутність його полягає в тому, що експортер, який надає відстрочення платежу, нерідко зазначає ризику непогашення або несвоєчасного погашення заборгованості імпортера.

Страхуванню експортних кредитів притаманні властивості, які відрізняють його від інших організаційних форм страхування кредитів. Однією з таких характерних рис можна вважати те, що страхування експортних кредитів здійснюється, як правило, спеціалізованими закладами, які належать державі, або держава в них має контрольний пакет акцій.

У страхуванні експортних кредитів можна виділити кілька десятків ризиків, які можна об’єднати в дві групи: економічні та політичні ризики.

На світовому й українському економічному просторі виділяються зони "ризикованих інвестицій", що характеризуються загальною несприятливою оцінкою політичних і економічних умов інвестицій. Оцінка умов інвестицій однаково застосовна у відношенні як іноземних інвестицій в українську економіку, так і інвестицій українських інвесторів в економіку інших країн. Специфіка цього виду страхування виявляється в катастрофічному, спустошливому збитку, що зв'язаний зі зміною політичного режиму, умов конвертованості внутрішньої валюти, вивозу прибутку і т.п. Політичні ризики важко пророкувати. До них відносять події нездоланної сили, що змінюють політичний характер і виходять від органів влади і керування або від інших державних утворень чи народних мас. Тому перелік політичних ризиків звичайно відносять у договорі страхування до "форс-мажорного застереження", згідно з якою нанесення збитку майновим інтересам страхувальника при настанні перерахованих форс-мажорних подій не спричиняє виникнення обов'язку страховика компенсувати нанесений збиток.

Якщо договір страхування укладений на спеціальних умовах від політичних ризиків чи так званих некомерційних ризиків, то відшкодування таких ризиків стає можливим. У договорі можуть бути обговорені наступні ризики: конфіскація, націоналізація чи експропріація власності інвестора; воєнні дії, цивільні хвилювання і соціальні безладдя, які призвели за собою заподіяння збитку майновим інтересам інвестора; уведення законодавчих мір, що обмежують конвертованість національної валюти і забороняють чи утрудняють вивіз капіталу та прибутку.

Найбільше часто виявляється ризик "неконвертованості валюти", під яким розуміється неможливість конвертації капіталу чи прибутку у тверду валюту внаслідок ухвалення рішення національним урядом про блокаду вивозу капіталу чи встановлення несприятливого або дискримінаційного обмінного курсу. Однак девальвація національної валюти і ринкове коливання курсу не є страховим випадком, тому що подібні утрати відносяться до свідомого (не випадкового) спекулятивному ризику.

Страхування ризику "експропріації чи націоналізації" інвестицій припускає надання інвестору страхового захисту у випадках, якщо подібні дії здійснені національним урядом без виплати передбаченої компенсації. Об'єктом страхування можуть бути наступні види інвестицій: акції й інші цінні папери і права участі; прямі інвестиції, у тому числі зв'язані з проведенням будівельно-монтажних робіт, модернізації виробництва й ін.; майнові права, пов'язані з ліцензуванням, міжнародним лізингом і ін.; позички, кредити й інші види інвестицій

Термін подібного страхування – 12-20 років. Розмір страхового покриття (страхова сума) може складати 100–150 млн дол. США на один проект і від 300 до 350 млн дол. США на одну країну. Страхова сума складає не більш 90% від загального обсягу інвестицій, при цьому різниця залишається на ризику інвестора, що може бути застрахована чи гарантована іншим способом. Страхові премії складають від 0,3% страхової суми при страхуванні від "неконвертованості валюти" до 0,6% при страхуванні на випадок експропріації інвестицій і диференціюються в залежності від ступеня страхового ризику.

Різноманітність умов експортного кредитування і труднощі з ідентифікацією та оцінкою кредитних ризиків не дають можливості застосування єдиних страхових тарифів, а тому вони можуть істотно відрізняться як в розрізі окремих країн, так і в розрізі окремих страхових закладів навіть в межах однієї країни.

Проведення страхування експортних кредитів вимагає дотримання певних специфічних принципів (співпраці між страховим закладом і застрахованим; виключення подвійного страхування тощо).