- •Проектування
- •2. Складання структурної схеми
- •2.1 Основні характеристики передавача.
- •2.1 Розрахунок структурної схеми.
- •3. Розрахунок режимів
- •3.1 Розрахунок гзз на польовому транзисторі
- •3.1.1. Стокове коло
- •3.1.2 Вхідне коло Амплітуда змінної напруги на каналі
- •Амплітуда струму заслону
- •Коефіцієнт підсилення за потужністю
- •3.2 Розрахунок гзз на біполярному транзисторі
- •3.2.1 Колекторне коло
- •3.2.3.Базове коло – схема із се Величина додаткового резистора у колі бази
- •Постійні складові базового та емітерного струмів
- •4. Розрахунок узгоджувальних кіл
- •Електрична довжина лінії
- •Геометрична довжина лінії
- •5. Розрахунок елементів збуджувачів
2.1 Розрахунок структурної схеми.
На початку проектування необхідно скласти структурну схему усього тракту радіочастоти передавача.
Задача складання структурної схеми полягає у тому, щоб визначити раціональне число каскадів радіочастоти між збуджувачем і виходом передавача, які забезпечують виконання заданих технічних вимог при мінімальних витратах на виготовлення і при достатньо високому коефіцієнті корисної дії.
Схема є орієнтовною, тому цо складається на основі опосереднених значень ККД узгоджувальних кіл і коефіцієнтів підсилення потужності КР, отриманих на основі експериментальних даних. Такий узагальнений підхід дозволяє достатньо просто отримати уявлення про те, яким буде проектуємий передавач у цілому, і при подальшому проектуванні узгоджувати окремі рішення із загальною структурною схемою.
У процесі складання структурної схеми визначається також мінімально необхідне число випрямлювачів та їх напруги, вибирається допоміжне обладнання.
Між виходом передавача (входом антенно-фіденої системи) і транзисторами вихідного каскаду вмикаються узгоджувальні, фільтруючі кола, втрати в яких визначаються орієнтовно на основі узагальнених значень ККД відповідних кіл. [ 3, табл.1.13 ].
Потужність, яку віддають транзистори вихідного каскаду передавача
Р1(п) = , (2.1)
де РН – вихідна (номінальна) потужність передавача;
ук – ККД узгоджувального кола;
фг – ККД фільтра гармонік;
м − ККД моста складання потужностей.
Подальші розрахунки структурної схеми проводяться за формулами [3, с.67].
Kp(n-m) = Kp/(n-m) , (2.2)
P1(n-m) = , (2.3)
де Kp(n-m) – коефіцієнт підсилення транзистора (n-m)-го каскаду на максимальній частоті робочого діапазону передавача при вибраній напрузі колекторного живлення Ек;
f - максимальна робоча частота;
Е - напруга, при якій вимірені параметри транзистора (n-m) каскаду;
P1(n-m) - потужність, яку віддає транзистор (n-m) каскаду;
ук - ККД узгоджувальних кіл.
Варіанти структурних схем передавачів різного призначення наведені в [ 3,4 ].
3. Розрахунок режимів
Вихідними даними для розрахунку електричного режиму каскаду є:
потужність в навантаженні Р1,
діапазон робочих частот fн…fв ,
режим роботи, кут відсічки θ.
Розрахунок режиму проводится за однією методикою як для резонансних, так і для апериодичних каскадів. Вибір схеми визначає режим роботи каскаду і кут відсічки. Однотактні схеми з апериодичним навантаженням працюють в недонапруженому або критичному режимах при куті відсічки θ = 1800. В двотактних схемах з апериодичним навантаженням використовується недонапружений або критичний режим при кутах відсічки θ = 900 або 1800. При резонансному навантаженні вибір режиму та кута відсічки визначаються призначенням каскаду.
Варіанти побудови схем резонансних каскадів наведені на рис 3.1...3.3.
Рисунок 3.1−Схема із спільним емітером.
Рисунок 3.2− Схема із спільною базою.
Рисунок 3.3 – Схема із спільним витоком.