67.Проблеми та перспективи зовнішньоекономічної діяльності України.

Зовнішньоекономічна діяльність в кожній країні має свої особливості, що зумовлені загальним економічним становищем країни, політичним спрямуванням, формою устрою, певними культурними особливостями  та традиціями ведення бізнесу, що складалися протягом століть. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні також має ряд характерних особливостей  зумовлених не лише зазначеними факторами, а й проблемами  постсоціалістичних перетворень.

Серед численної кількості проблем та перешкод на шляху розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні, можна визначити такі:

1.    Більш високий рівень державного регулювання у порівнянні з іншими країнами, що несе за собою проблеми в узгодженні різних питань у міністерствах, відомствах, місцевих адміністраціях та передбачає чималі витрати часу і зусиль суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.

2.    Нестабільність законодавства в цілому та законодавчої  бази  відносно здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

3.    Політична та економічна нестабільність в державі. Це визначальні фактори розвитку міжнародних відносин, зв’язків, зовнішньоторгівельної політики, які потрібно розглядати системно, так як зовнішньоекономічна діяльність є структурним елементом загальнодержавних процесів.

4.    Недостатньо розвинута система міжнародних банківських розрахунків, що гальмує рух валютних потоків українських учасників світового ринку, підвищує рівень кредитних і валютних ризиків та ін.

5.    Низька  конкурентоспроможність продукції вітчизняного виробництва, що більшою мірою зумовлена недостатнім рівнем якості в порівнянні з іноземними товарами-аналогами.

6.    Недостатня кваліфікація персоналу, зайнятого в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю. Зокрема, це визначається не відповідністю  рівня освіти в Україні  порівняно з міжнародними стандартами.

Проблеми зовнішньоекономічної діяльності в Україні, визначають необхідність здійснення певних державних  перетворень та проведення прогресивних, інноваційних заходів, які б дали змогу вийти на новий рівень розвитку як міжнародних відносин так і  країни в цілому. На підставі виявлених проблем, можна сформулювати основні стратегічні заходи щодо розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні:

1.     Визначення основних пріоритетів розвитку країни та формування законодавчої бази зовнішньоекономічної діяльності відповідно до державних інтересів, а не інтересів окремих суб’єктів.

2.     Створення потужного експортного сектору завдяки високотехнологічним, наукомістким галузям машинобудування, агропромисловому комплексу, видобувній та металургійній галузі промисловості [1].

3.     Зміцнення та забезпечення конвертованості національної валюти.

4.     Створення гнучкої податкової, цінової, депозитної, кредитної, фінансової та валютної політики, що стимулює диверсифікацію експортно-імпортних операцій[1].

5.     Залучення іноземних інвестицій на вигідних засадах  для економіки країни та за умов  оптимального  контролю з боку державних органів, який би забезпечував недопущення  недобросовісного ведення бізнесу з боку іноземних суб’єктів.

6.     Формування розгалуженої системи зовнішньоекономічного менеджменту (банки, біржа, страхові компанії, консалтинг, аудит, лізинг).

Це далеко не повний перелік заходів, які повинна здійснити держава на шляху розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Вище перелічені  проблеми та перешкоди розвитку зовнішньоекономічної діяльності не є вичерпними, адже тема досліджена лише на макрорівні, дослідження її безпосередньо на рівні підприємств визначить на багато більше проблем та дасть змогу зрозуміти їх першопричини.