Складне безсполучникове речення.

Складне речення, частини якого поєднані між собою лише за допомогою інтонації - без сполучників і сполучних слів, називаєтеся складним безсполучниковим. У складному безсполучниковому реченні немає головного й залежного речень, і все-таки між його частинами можуть бути різні смислові зв'язки. Залежно від цього складні безсполучникові речення поділяють на:

речення з відносно рівноправними, незалежними одна від одної частинами: На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули, замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли, між такими частинами існує зв'язок, близький до сурядного; вони, як і складносурядні речення, можуть мати спільний член При світлі волі всі краї хороші, всі гідні відбивати небо, усі гаї подібні до Едему!;

речення з відносно залежними частинами, одна з яких пояснює, доповнює іншу: Будеш сіяти з сумом - вродить печаль; між такими частинами існує зв'язок, близький до підрядного: їх, щоправда не завжди. можна перетворювати на складнопідрядні речення Якщо будеш сіяти з сумом, то вродить печаль.

Складні безсполучникові речення з відносно рівноправними частинами можуть виражати:

а) одночасність подій Місяць на небі, зіроньки сяють, тиха по морю човен пливе : такі речення становлять незамкнений ряд, предикативні частини в них можна переставляти місцями;

б) послідовність подій Все море зараз спузирило, водою мов в ключі забило, Еней тут крикнув як на пуп, такі речення так само становлять незамкнений ряд, але предикативні частини в них не можна переставляти місцями;

в) рівнозначність подій (у поетичному мовленні). Літа орел, літа сизий попід небесами, гуля Максим, гуля батько степами, лісами, такі речення, як правило, мають однотипну, паралельну побудову і становлять замкнений ряд.

Складні безсполучникові речення з відносно залежними частинам об'єднують по дві предикативні частини і, таким чином, становлять замкнений ряд.

Вони найчастіше виражають:

а) причиново-наслідкові відношення;

5) умовно-часові відношення;

а) з'ясувально-доповнювальні відношення;

г) зіставно-протиставні відношення.

Складні безсполучникові речення емоційніші, інтонаційно багатші, ніж складносурядні й складнопідрядні. Тому вони частіше вживаються в розмовному та художньому стилях, ніж у науковому й діловому. У складних безсполучникових реченнях важливу роль відіграє інтонація - саме завдяки їй передаються різні відтінки зв'язку між окремими частинами складного речення. На письмі інтонація відображається за допомогою розділових знаків: коми, крапки з комою, двокрапки, тире.

61

Складні речення з різними видами зв'язку (сполучниковим, безсполучниковим; сурядним, підрядним).

Складне речення - синтаксична конструкція, що складається з двох і більше предикативних одиниць, пов'язаних відповідним синтаксичним зв'язком, і являє собою семантичну та комунікативну єдність. Речення, що складається з двох предикативних одиниць, називають елементарним складним реченням (біпредикативним). Поліпредикативними є конструкції, що мають у своєму складі не менше трьох .предикативних одиниць.

Сполучники. Вони поєднують частини складного речення в одне ціле, їх поділяють на сурядні (поєднують частини складносурядного речення і виражають зіставні, протиставні, розділові та інші семантико-синтаксичні відношення) і підрядні (поєднують частини складнопідрядного речення і в деяких випадках мають чітко виражену семантику, і навіть без підтримки контексту виражають відповідні семантико-синтаксичні відношення цільові, умовні, допустові, причинові тощо).

З огляду на синтаксичні засоби зв'язку між частинами і компонентами цих речень виділяють такі різновиди цих конструкцій:

- складні речення з сурядністю і звичайною підрядністю;

- складні речення з сурядністю і однорідною супідрядністю;

- складні речення з сурядністю і з підрядністю та сурядністю;

- складні речення з сурядністю і неоднорідною супідрядністю;

- складні речення з сурядністю і подвійною (однорідною і неоднорідною) супідрядністю;

- складні речення з сурядністю і послідовною підрядністю;

- складні речення з сурядністю, однорідною супідрядністю і послідовною підрядністю,

- складні речення із сурядністю, неоднорідною супідрядністю і послідовною підрядністю;

- складні речення із сурядністю, подвійною супідрядністю і послідовною підрядністю.

У трьох останніх різновидах не взято до уваги ведучого різновиду підрядного зв'язку, оскільки підрядний зв'язок внутрішній, хоча в таких структурах він часто ієрархічний. Різновиди підрядності можуть виявлятися як в одній частині, так і в різних частинах, тобто в таких випадках вони перебувають у неієрархічних відношеннях, тому не можливо визначити внутрішній ведучий зв'язок.

Складні безсполучникові речення - речення, частини яких об'єднуються в єдине структурно-семантичне ціле інтонаційно, без допомоги сполучників і сполучних спів.

Щодо наявності предикативних компонентів складні безсполучникові речення можуть бути елементарними (дві предикативні одиниці) і неелементарними, багатокомпонентними (три і більше предикативних одиниць) Елементарність/неелементарність пов'язана з відкритістю/закритістю структури складного речення: відкритість структури передбачає розгортання елементарного речення в неелементарне, допускає доповнення речення мінімальної структури новими предикативними одиницями; закритість структури здебільшого властива елементарним реченням, що не можуть бути розгорнуті в багатокомпонентні зі збереженням тих самих семантичних відношень.

Період - це розгорнуте речення, у першій, більшій, частині якого за^: допомогою періодичного повторення однотипних елементів дається докладна картина чогось, а в другій, меншій, - робиться висновок чи підсумок. Період мас чітку двочленну будову. Основу першої частини становлять періодично повторювані, з однаковими або однотипними зачинами:

а) однорідні члени речення;

б) незалежні речення;

в) однорідні супідрядні речення.

Проте період може починатись і членом головного речення з тим, що далі в першій частині йтиме періодичне повторення однотипних підрядних речень, а в другій - основна чистина головного речення: Великій і чистій воді, що живить, свіжить нас і поїть, що студить по спраглім труді, по бої гарячім спокоїть, що стомленим сни навіва, що юних на подвиги будить, - мої найчистіші слова хай жертвою чесною будуть.

Друга частина періоду, як правило, містить узагальнювальне слово, головне речення, узагальнювальний або протиставний вислів. Перша частина періоду вимовляється звичайно з поступовим підвищенням тону і прискоренням темпу, а друга - з пониженням тону й уповільненням темпу. Між цими частинами в усній мові обов'язково робиться більша або менша пауза, а на письмі ставиться кома й тире. Період властивий піднесеній мові. Він вживається в художньому та публіцистичному стилях

Текст - об'єднаний за змістом і граматично писемний чи усний мовленнєвий масив, основними властивостями якого є зв'язність і цілісність Одиницею тексту є складне синтаксичне ціле, яке в сучасному мовознавстві називають ще надфразною єдністю, прозовою строфою.

62