
- •Українська літературна мова як унормована форма загальнонародної мови. Роль Тараса Шевченка у становленні норм української літературної мови
- •Писемна і усна форми сучасної укр. Літ. Мови. Функціональні стилі укр. Літ. Мови.
- •Фонологія. Поняття фонеми. Інваріант /основний вияв/ і варіанти фонем: позиційні, комбінаторні, факультативні. Фонетична і фонематична транскрипції.
- •Система фонем сучасної укр. Літ. Мови, їх класифікація. Варіанти голосних і приголосних фонем.
- •Закономірності сполучуваності звукових одиниць. Палаталізація приголосних. Асиміляція приголосних. Дисиміляція приголосних. Спрощення в групах приголосних.
- •Чергування голосних фонем (з історичним поясненням).
- •Чергування приголосних фонем (з історичним поясненням).
- •Склад, типи складів. Наголос в українській мові.
- •Українська орфоепія. Суспільне значення орфоепічних норм. Сучасні орфоепічні норми.
- •Графіка й орфографія. Принципи української орфографії.
- •Слово як основна одиниця лексичної системи. Слово і поняття. Поняття лексеми. Типи лексичних значень слів в укр. Мові.
- •Моносемія і полісемія. Пряме і переносне значення слів. Типи перенесення значень слів. Розширення і звуження значень слів.
- •Омоніми, їх тип. Синоніми, їх типи. Пароніми. Антоніми.
- •Лексика сучасної української літературної мови з погляду її походження.
- •Активна і пасивна лексика української сучасної мови. Архаїзми, історизми, неологізми, їх стилістичне використання.
- •Лексика сучасної укр, літ. Мови з експресивно-стилістичного погляду (загальновживана, міжстильова, розмовно-побутова, книжна, термінологічна, експресивно-емоційна лексика). Жаргонізми, арготизми.
- •Українська фразеологія. Класифікація фразеологічних одиниць. Стилістичні функції фразеологізмів.
- •Українська лексикографія. Типи словників. Характеристика найважливіших словників укр. Мови.
- •Морфемна структура слова в українській мові. Поняття морфеми. Типи морфем.
- •Словотвір як розділ мовознавства. Поняття про твірну основу і словотворчий формант. Словотвірне значення. Словотворчий тип як основна одиниця класифікації похідних слів.
- •Основні способи творення слів у сучасній українській літературній мові.
- •Граматика, її розділи. Граматичне значення, граматична форма, граматична категорія. Способи вираження граматичних значень слова в українській мові.
- •Іменник. Лексико-граматичні розділи іменників.
- •Граматичні категорії іменника.
- •Відмінювання іменників. Принципи поділу іменників на відміни і групи. Невідмінювані іменники. Система закінчень іменників і відміни (в історичному освітленні).
- •Відмінювання іменників першої відміни. Відмінкові форми іменників першої відміни Тверда група
- •Відмінкові форми іменників другої відміни
- •Відмінкові форми іменників четвертої відміни
- •Система закінчень іменників II відміни в історичному освітлені.
- •Множина
- •Система закінчень іменників іii-іv відміни в історичному освітленні. Словотвір іменників.
- •Множина
- •Множина
- •Словотвір іменників
- •Прикметник. Значеннєво-граматичні розряди прикметників. Словозміна прикметників. Способи прикметникового словотвору.
- •Числівник. Значеннєві розряди числівників. Словозміна числівників.
- •Відмінювання числівників
- •3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівники на -дцять і –десят:
- •5. Відмінювання числівників двісті - чотириста та числівників на -сот:
- •Займенник. Розряди займенників за значенням та за співвідношенням з іншими частинами мови. Відмінювання займенників.
- •2. Зворотний займенник
- •3. Присвійні займенники
- •4. Вказівні займенники
- •5. Означальні займенники
- •6. Питальні (відносні) займенники
- •Дієслово. Система дієслівних форм сучасної української літературної мови. Інфінітив як початкова форма дієслівної парадигми.
- •Категорія виду дієслова. Творення видових пар дієслів. Способи дієслівної дії.
- •Категорія перехідності-неперехідності. Дієслівна категорія стану.
- •Категорія способу. Дійсний, умовний і наказовий способи дієслів, їх значення і утворення (в історичному освітленні). Вторинні значення форми способу, їх стилістичне використання.
- •Історія форм умовного способу
- •Історія форм наказового способу
- •Категорія часу дієслова. Форми теперішнього, минулого і майбутнього, їх значення і творення (в історичному освітленні).
- •Творення форм минулого і давноминулого часу
- •Історія особових форм теперішнього часу
- •Історія форм минулого часу.
- •Категорія особи, числа і роду дієслів. Безособові дієслова.
- •Дієприкметник, дієприслівник, предикативні форми на -но –то (в історичному освітленні).
- •Прислівник. Значеннєві розряди прислівників. Словотвір прислівників.
- •Означальні прислівники
- •Обставинні прислівники
- •Безособово-предикативні прислівники
- •Прийменник. Принципи класифікації прийменників, їх семантичні типи. Сполучник. Поділ сполучників за структурою і способом уживання. Синтаксичні функції сполучників.
- •Частки. Структурні і функціональні різновиди часток. Вигуки. Розряди вигуків. Інтер'єктивація.
- •Предмет синтаксису. Типи синтаксичних одиниць. Аспекти вивчення синтаксису. Синтаксичні одиниці у сфері мови і мовлення.
- •Синтаксичні одиниці у сфері мови і мовлення
- •Синтаксичні зв'язки і семантико-синтаксичні відношення, їх типи.
- •Проблеми словосполучення. Типи синтаксичних словосполучень.
- •Речення як основна одиниця мови і мовлення, його основні ознаки. Парадигма речення.
- •Комунікативна організація речення. Актуальне членування. Тема і рема. Типи речень за метою висловлювання.
- •Типи речень за метою висловлювання
- •Позиційна структура речення. Головні члени речення. Семантико-синтаксична структура елементарного речення. Типи предикатів. Субстанціальні синтаксеми.
- •Другорядні члени речення, їх типи. Субстанціальні і вторинні предикатні синтаксеми, із співвідношення з другорядними членами речення.
- •Односкладні речення, їх типи.
- •Неповні речення, їх типи. Слово-речення. Приєднувальні конструкції. Перервані структури.
- •Речення з однорідними членами і відокремленими другорядними членами.
- •Однорідні присудки
- •Однорідні і неоднорідні означення
- •Речення із вставними і вставленими конструкціями. Звертання і вокативні речення.
- •Складне речення як синтаксична одиниця. Засоби зв'язку частин складного речення. Формально-синтаксична, семантико-синтаксична і комунікативна організація складного речення.
- •Складносурядні речення, їх типи
- •Складнопідрядні елементарні речення, їх структурно-семантичні особливості. Принципи класифікації складнопідрядних речень. Логіко-граматична класифікація.
- •Складнопідрядні речення з підрядною означальною і з'ясувальною частинами.
- •Складнопідрядні речення з підрядними детермінантними частинами.
- •Складнопідрядні речення з підрядними часу
- •Складнопідрядні речення з підрядними причини.
- •Складнопідрядні речення з підрядними способу дії, міри і ступеня
- •Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •Складнопідрядні речення з підрядними допустовими
- •Порівняльний зворот
- •Складнопідрядні багатокомпонентні речення.
- •Складне безсполучникове речення.
- •Складні речення з різними видами зв'язку (сполучниковим, безсполучниковим; сурядним, підрядним).
- •Пряма, непряма і невласне пряма мова. Основи сучасної української пунктуації.
Складнопідрядні речення з підрядними умови
Підрядні речення умови вказують на умову, за якої відбувається чи могла б відбуватися дія головного речення, і відповідають на питання обставин умови (за якої умови?).
Підрядні речення умови до головною звичайно приєднуються за допомогою сполучників підрядності якщо, якщо б, якщо... то, якщо... тоді. якби, коли, коли б, як, аби, раз, тільки, хай тільки, чим... тим, що... то: Якщо справді все описане для майбутнього фільму не підійде, тоді давайте краще першу частину кінокартини почнемо з пісні.
Складнопідрядні речення з підрядними допустовими
Підрядні допустові речення вказують на умову, всупереч якій відбувається дія, що про неї йдеться в головному реченні, і відповідають на питання обставин допустовості (незважаючи на що? всупереч чому?). До головного речення підрядне допустове приєднується сполучниками підрядності хоч, хоч і, хоч... але, хоч... проте, хай... але, незважаючи на те що, дарма що та сполучними словами із заперечною часткою як не, скільки не, куди не, де не, коли не, хто не, що не. День був душний, незважаючи на те що краплі учорашнього рясного дощу іскрились на траві.
Складнопідрядні речення з підрядними наслідковими.
Підрядні наслідкові речення вказують на наслідок того, про що повідомляється в головному реченні. Підрядні наслідкові речення до головного приєднуються за допомогою сполучника так що, який не розчленовується: Теплий туман слався по полю і налив балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому.
Порівняльний зворот
Порівняльний зворот належить до стилістичних засобів мови. Порівняльний зворот, порівнюючи одні предмети з іншими, образно характеризує їх Наприклад, у реченні Друзі, висівайте доброту, бо вона, як хліб, потрібна людям доброта порівнюється з хлібом за допомогою порівняльного звороту як хліб. Порівняльні звороти вводяться в речення за допомогою слів як, мов, немов, немовби, немовбито, наче, начеб, начебто, неначе, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто, ніж і под.
Складнопідрядні речення з підрядними місця
Підрядні речення місця замінюють або уточнюють обставину місця головного речення і відповідають на питання обставин місця (де? куди? звідки? яким шляхом?).
Підрядні речення місця до головного приєднуються за допомогою сполучних слів де, куди, звідки і звичайно пояснюють у ньому вказівні прислівники тут, там, туди, звідти, всюди, скрізь, наприклад: Де воля родиться, там загиба невіра
59
Складнопідрядні багатокомпонентні речення.
Складнопідрядні багатокомпонентні речення - речення що складаються з одного головного і не менше двох підрядних речень.
Вони становлять центральний тип у системі складник багатокомпонентних речень сучасної української мови. За характером синтаксичного зв'язку підрядних компонентів з головними та між собою виділяють три основні моделі цих конструкцій:
- речення з неоднорідною супідрядністю;
- речення з послідовною підрядністю;
- речення з однорідною супідрядністю.
Периферійну ланку становлять контаміновані речення, в яких по-різному комбінуються однорідна і неоднорідна супідрядність та послідовна підрядність.
Складнопідрядні речення з неоднорідною супідрядністю - конструкції, у яких підрядні речення різного типу пояснюють один і той самий член або ж усе головне речення чи підрядні реченні будь-яких типів пояснюють різні члени головної частини.
Коли за Омеляном зачинилися двері, ми ти підійшла до доньки, припала до її грудей, як колись, у дитинстві, донька припадала до неї У багатьох реченнях саме такий порядок розміщення компонентів: підрядне речення - головне речення підрядне або ж підрядні, якщо вони стосуються різних членів, розривають головне речення
Виділяють три різновиди цих конструкцій: із причленною (прискладною) супідрядністю, з різночленною супідрядністю і з комбінованою супідрядністю.
Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю - такі конструкції, у яких лише перша підрядна частина перебуває в прямому, безпосередньому зв'язку з абсолютно незалежною у синтаксичному плані головною частиною, а кожне наступне підрядне синтаксично залежить від попереднього. Залежно від підрядних засобів зв'язку виділяють: сполучникові, сполучнослівні (відносні), сполучниково-сполучнослівні.
Речення з однорідною супідрядністю - конструкції, в яких усі підрядні частини однаково пояснюють головну частину або якийсь член головної частини: На березі хвилястої Десни, де білі піски й дерева зелені, де слід віків обкопували вчені, стояло місто, оповите в сни.
Залежно від характеру використання сурядних і підрядних сполучних засобів виділяють такі варіанти речень цієї групи:
- речення з наявними при всіх підрядних частинах сурядними і підрядними сполучниками чи сполучними словами;
- речення, у яких підрядний сполучник чи сполучне слово стоїть лише на початку першого підрядного, наступні ж поєднуються між собою сполучниками сурядності;
- комбінованого характеру, напр.: Директор говорить, що вони з радістю приймають молодого колегу в свої ряди, що буде він викладати мову й літературу в дев'ятих і десятих класах, а в одному з класів буде й вихователем.
До контамінованих структур належать такі, в яких по-різному комбінуються однорідна супідрядність, неоднорідна супідрядність і послідовна підрядність. Це речення з неоднорідною супідрядністю і послідовною підрядністю; з послідовною підрядністю і неоднорідною супідрядністю; з подвійною супідрядністю; з однорідною супідрядністю і послідовною підрядністю; з послідовною підрядністю і однорідною супідрядністю; з подвійною супідрядністю і послідовною підрядністю; з послідовною підрядністю і подвійною супідрядністю.
60