Синтаксичні одиниці у сфері мови і мовлення

Одиниці синтаксису є одиницями не лише мовлення, а й мови. Кожне конкретне речення і словосполучення будується за певним зразком. Наприклад, словосполучення слухає музику, вжите в реченні Композитор спухає музику, складається з двох словоформ:

форми третьої особи однини теперішнього часу дієслова слухати (головний компонент), форми знахідного відмінка іменника музика (залежний компонент).

Лексема слухати в мовленні може використовуватися у різних формах: слухати музику, слухай музику, слухаючи музику тощо. Це є підставою для висновку, що вихідне словосполучення слухає музику побудоване за правилом, яке передбачає, що словосполучення поєднує слово (лексему) слухати, яке може в цьому сполученні вживатися у будь-якій формі, і форму знахідного відмінка слова музика.

Отже, за конкретним мовленнєвим поєднанням двох словоформ перебуває зразок поєднання слова (слухати) з певною формою (знахідного відмінка) іншого слова (музику).

Зіставивши словосполучення слухати музику з такими словосполученнями, як бачити поле (луг, дитину, місто, річку), можна зробити висновок, що такий зразок словосполучення властивий не тільки словам слухати і музика. За ним можна побудувати словосполучення з багатьох слів. Отже, за словосполученням з конкретним лексичним наповненням стоять абстраговані зразки, що є одиницями мови і в мовленні мають широкі можливості заповнення різними лексичними одиницями: співати пісню, писати статтю, косити траву, копати криницю, любити природу, кохати дівчину, пам'ятати добро та н.

За всіма простими і складними реченнями теж закріплені абстраговані зразки (структурні схеми, моделі, формули речень).

44

Синтаксичні зв'язки і семантико-синтаксичні відношення, їх типи.

Синтаксис як наука - розділ граматики, що вивчає систему синтаксичних одиниць і правила їх функціонування.

Предметом синтаксису в сучасному мовознавстві є система синтаксичних одиниць, їх структура і семантика, синтаксичні зв'язки і семантико-синтаксичні відношення тощо.

Компоненти синтаксичних одиниць-конструкцій пов'язуються відповідним синтаксичним зв'язком і перебувають у змістових зв'язках - семантико-синтаксичних відношеннях, формально репрезентованих синтаксичним зв'язком. Синтаксичний зв'язок - формальний зв'язок між компонентами синтаксичної одиниці (словосполучення, простого речення, складного речення), виражений відповідними мов­ними засобами.

Одиниці вищого і нижчого рангів по-різному поєднуються у словосполученні і реченні. Цей зв'язок буває однорівневим і різнорівневим В однорівневих структурах він поєднує мінімальні синтаксичні одиниці, прості речення, складні речення. У різнорівневих конструкціях наявні різні комбінації поєднання синтаксичних одиниць: мінімальної синтаксичної одиниці і словосполучення, мінімальної синтаксичної одиниці і простого речення, простого речення і складного речення.

Згідно з функціональним підходом в україністиці останнім часом виділяють такі типи синтаксичних зв'язків:

- предикативний (у простому і частково в складному реченнях);

- підрядний (у словосполученні, простому і складному реченнях);

- сурядний (у словосполученні, складному і простому реченнях).

Диференційною ознакою розмежування типів синтаксичних зв'язків є напрямок синтаксичної залежності: двобічний (взаємозв'язок) властивий предикативному зв'язку, однобічний - підрядному, відсутність залежності – сурядному.

Предикативний зв'язок - зв'язок між підметом і присудком, що формує стриктурну основу простого двоскладного речення.

Підрядний зв'язок - синтаксичний зв'язок, що вказує на граматичну залежність одного компонента від іншого в реченні чи словосполученні.

Сурядний зв'язок - синтаксичний зв'язок, що поєднує граматично рівноправні компоненти в словосполученні, простому та складному реченні.

Семантико-синтаксичні відношення

Семантико-синтаксичні відношення - відношення, що відображають стосунки предметів і явищ дійсності, вказують на значеннєві стосунки поєднаних певним синтаксичним зв'язком синтаксичних одиниць. У семантично простому елементарному реченні семантико-синтаксичні відношення спрямовані від предиката (передусім дієслівного) до непредикатних (субстанціальних) синтаксем. При цьому виділяють такі різновиди субстанціальних відношень:

- суб'єктні: наступило мовчання,

- об'єктні: Крутило куряву,

- адресатні: Про це я вам скажу відверто;

- інструментальні: Батько затарабанив ножем по столу ;

- локативні: Вона з гнівом кинула талон на підлогу і пішла до виходу.

Первинними є семантико-синтаксичні відношення у складних реченнях, які є похідними в простих реченнях, напр.: Хлопці прокинулись, бо гриміло -> Хлопці прокинулись від грому; Коли настав вечір, ми вийшли на прогулянку -> Увечері ми вийшли на прогулянку. У складних реченнях семантико-синтаксичні відношення встановлюються між предикативними одиницями і мають свою специфіку залежно від типу складного речення.

45