Прислівник. Значеннєві розряди прислівників. Словотвір прислівників.

Прислівник - це повнозначна незмінювана частина мови, що виражає ознаку дії, стану чи ознаку якості або предмета. Прислівник - незмінювана частина мови; це означає, що прислівники не мають морфологічних значень роду, числа, відмінка, часу, особи і под.

Прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: Дорога все глибше (як?) врізалась в ущелину, зверху (звідки?), зі скель, покачувало. Може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки якості у ролі обставини міри, ступеня: Ось зовсім (наскільки?) близько з води вихопилась гостра скеля. Рідше прислівник входить у зв'язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення: Карлос вибрав шлях (який?) направо, Гвідо вибрав шлях (який?) наліво. За значенням і синтаксичною роллю в реченні прислівники поділяються на три розряди: означальні, обставинні та безособово-предикативні.

Означальні прислівники

Означальні прислівники виражають якісні ознаки дії або стану (швидко бігти, міцно спати) та спосіб вияву їх, міру або ступінь (піклуватися по-батьківськи, занадто вразлива натура). Означальні прислівники поділяються на три групи: 1) якісно-означальні; 2) способу або образу дії; 3) кількісно-означальні. 1. Якісно-означальні прислівники дають якісну характеристику дії або стану, відповідаючи на питання як? Вони творяться від основ якісних прикметників за допомогою суфіксів -о або -є, наприклад: гарно, розумно, вдало, гаряче, добре. Якісно-означальні прислівники утворюють форми вищого і найвищого ступенів порівняння, наприклад: легко - легше - найлегше; гірко - гіркіше - найгіркіше. 2. Прислівники способу або образу дії вказують на спосіб дії і відповідають на питання яким способом? (гуртом, уплав, по-нашому, по-материнському). 3. Кількісно-означальні прислівники виражають ступінь інтенсивності дії або міру чи ступінь вияву якісної ознаки і відповідають на питання скільки? наскільки? якою мірою? як багато? (двічі, утричі, дуже, надзвичайно).

Обставинні прислівники

Обставинні прислівники виражають різні обставини, за яких відбувається дія, тобто характеризують дію або процес за часовими, просторовими, причиновими відношеннями, рідше - за метою її виконання. Обставинні прислівники поділяються на чотири групи: 1) прислівники часу; 2) прислівники місця; 3) прислівники причини; 4) прислівники мети. 1. Прислівники часу характеризують дію за часовими , відношеннями і відповідають на питання коли? відколи? як довго? доки? (тепер, колись, віддавна, щороку, завжди) 2. Прислівники місця характеризують дію за просторовими відношеннями і відповідають на питання де? куди? звідки? (угорі, вниз, здалеку, праворуч). 3. Прислівники причини виражають причину дії і відповідають на питання чому? через що? з якої причини? (зопалу, згарячу, здуру, знічев'я). 4. Прислівники мети виражають мету дії і відповідають на питання для чого? нащо? з якою метою? (умисне, наперекір, напоказ).

Безособово-предикативні прислівники

Безособово-предикативні прислівники (їх ще називають словами категорії стану) виражають: а) стан природи (тихо, ясно, тепло, темно. холодно); б) психічний або фізичний стан людини (легко, весело, радісно, сумно, душно); в) зумовленість, необхідність, доцільність дії в оцінці людини (треба йти, необхідно викопати, потрібно сказати).

Прислівники від прикметників утворилися в основному трьома способами:

а) за допомогою суфіксів -о, -є: радісний - радісно, щоденний - щоденно;

б) злиттям прийменника з короткою формою прикметника в різних відмінках: здалека, стиха, дочиста, замолоду;

в) злиттям прийменника по з повним прикметником: по-українському, по-рідному.

Прислівники, утворені від прикметників за допомогою суфіксів -о, -є, повністю зберігають усі особливості творення й написання цих прикметників: туманний - туманно.

Частина прислівників утворилася від застиглих відмінкових форм іменників.

Більшість відіменникових прислівників утворилася внаслідок злиття прийменників з іменниками в непрямих відмінках, а саме:

а) прийменників без, від (од), до, з (с). за, з-під з іменниками в родовому відмінку однини: безвісти, безперестанку, відразу, докупи, дотла, зранку, зісподу, зарання, спідлоба;

б) прийменників в (у), на, за, над, під, по, о з іменниками в знахідному відмінку однини: вдень, украй, убрід, набік;

насилу, навиворіт, заміж, надвечір, надміру, підряд, поверх, повік, обік, осторонь;

в) прийменників з (с). за з іменниками в орудному відмінку однини;

г) прийменників в (у), на, по з іменниками в місцевому відмінку однини: вранці, вночі, нарешті, надворі, наостанку, напередодні, наприкінці, попереду, позаду, поволі.

Нечисленні прислівники, утворені від дієслівних основ, мають такі форми:

а) форму з префіксом нав- і суфіксом -ки: навсидячки, навстоячки, навприсядки;

б) форму колишніх дієприслівників: нехотя, перегодя, загодя;

в) форму сучасних дієприслівників: нехотячи, сидячи, стоячи, лежачи;

г) форму активних дієприкметників середнього роду в називному відмінку: захоплююче.

Відчислівникових прислівників в українській мові небагато.

Два з них двічі і тричі утворені без префіксів за допомогою суфікса -чі Похідні від них - подвічі, потричі. удвічі, утричі.

Інші прислівники виникли внаслідок злиття прийменників із відмінковими формами числівників, а саме:

а) прийменників в (у), на, по із збірними числівниками в знахідному відмінку: удвоє, утроє, учетверо, надвоє, натроє, начетверо, по двоє, по троє;

б) прийменників в (у), по, за з числівниками середнього роду в знахідному відмінку: вперше, вдруге, по-перше, по-друге, водно, заодно;

в) прийменника в (у) з кількісними числівниками в місцевому відмінку удвох,утрьох, учотирьох.

41