
- •Українська літературна мова як унормована форма загальнонародної мови. Роль Тараса Шевченка у становленні норм української літературної мови
- •Писемна і усна форми сучасної укр. Літ. Мови. Функціональні стилі укр. Літ. Мови.
- •Фонологія. Поняття фонеми. Інваріант /основний вияв/ і варіанти фонем: позиційні, комбінаторні, факультативні. Фонетична і фонематична транскрипції.
- •Система фонем сучасної укр. Літ. Мови, їх класифікація. Варіанти голосних і приголосних фонем.
- •Закономірності сполучуваності звукових одиниць. Палаталізація приголосних. Асиміляція приголосних. Дисиміляція приголосних. Спрощення в групах приголосних.
- •Чергування голосних фонем (з історичним поясненням).
- •Чергування приголосних фонем (з історичним поясненням).
- •Склад, типи складів. Наголос в українській мові.
- •Українська орфоепія. Суспільне значення орфоепічних норм. Сучасні орфоепічні норми.
- •Графіка й орфографія. Принципи української орфографії.
- •Слово як основна одиниця лексичної системи. Слово і поняття. Поняття лексеми. Типи лексичних значень слів в укр. Мові.
- •Моносемія і полісемія. Пряме і переносне значення слів. Типи перенесення значень слів. Розширення і звуження значень слів.
- •Омоніми, їх тип. Синоніми, їх типи. Пароніми. Антоніми.
- •Лексика сучасної української літературної мови з погляду її походження.
- •Активна і пасивна лексика української сучасної мови. Архаїзми, історизми, неологізми, їх стилістичне використання.
- •Лексика сучасної укр, літ. Мови з експресивно-стилістичного погляду (загальновживана, міжстильова, розмовно-побутова, книжна, термінологічна, експресивно-емоційна лексика). Жаргонізми, арготизми.
- •Українська фразеологія. Класифікація фразеологічних одиниць. Стилістичні функції фразеологізмів.
- •Українська лексикографія. Типи словників. Характеристика найважливіших словників укр. Мови.
- •Морфемна структура слова в українській мові. Поняття морфеми. Типи морфем.
- •Словотвір як розділ мовознавства. Поняття про твірну основу і словотворчий формант. Словотвірне значення. Словотворчий тип як основна одиниця класифікації похідних слів.
- •Основні способи творення слів у сучасній українській літературній мові.
- •Граматика, її розділи. Граматичне значення, граматична форма, граматична категорія. Способи вираження граматичних значень слова в українській мові.
- •Іменник. Лексико-граматичні розділи іменників.
- •Граматичні категорії іменника.
- •Відмінювання іменників. Принципи поділу іменників на відміни і групи. Невідмінювані іменники. Система закінчень іменників і відміни (в історичному освітленні).
- •Відмінювання іменників першої відміни. Відмінкові форми іменників першої відміни Тверда група
- •Відмінкові форми іменників другої відміни
- •Відмінкові форми іменників четвертої відміни
- •Система закінчень іменників II відміни в історичному освітлені.
- •Множина
- •Система закінчень іменників іii-іv відміни в історичному освітленні. Словотвір іменників.
- •Множина
- •Множина
- •Словотвір іменників
- •Прикметник. Значеннєво-граматичні розряди прикметників. Словозміна прикметників. Способи прикметникового словотвору.
- •Числівник. Значеннєві розряди числівників. Словозміна числівників.
- •Відмінювання числівників
- •3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівники на -дцять і –десят:
- •5. Відмінювання числівників двісті - чотириста та числівників на -сот:
- •Займенник. Розряди займенників за значенням та за співвідношенням з іншими частинами мови. Відмінювання займенників.
- •2. Зворотний займенник
- •3. Присвійні займенники
- •4. Вказівні займенники
- •5. Означальні займенники
- •6. Питальні (відносні) займенники
- •Дієслово. Система дієслівних форм сучасної української літературної мови. Інфінітив як початкова форма дієслівної парадигми.
- •Категорія виду дієслова. Творення видових пар дієслів. Способи дієслівної дії.
- •Категорія перехідності-неперехідності. Дієслівна категорія стану.
- •Категорія способу. Дійсний, умовний і наказовий способи дієслів, їх значення і утворення (в історичному освітленні). Вторинні значення форми способу, їх стилістичне використання.
- •Історія форм умовного способу
- •Історія форм наказового способу
- •Категорія часу дієслова. Форми теперішнього, минулого і майбутнього, їх значення і творення (в історичному освітленні).
- •Творення форм минулого і давноминулого часу
- •Історія особових форм теперішнього часу
- •Історія форм минулого часу.
- •Категорія особи, числа і роду дієслів. Безособові дієслова.
- •Дієприкметник, дієприслівник, предикативні форми на -но –то (в історичному освітленні).
- •Прислівник. Значеннєві розряди прислівників. Словотвір прислівників.
- •Означальні прислівники
- •Обставинні прислівники
- •Безособово-предикативні прислівники
- •Прийменник. Принципи класифікації прийменників, їх семантичні типи. Сполучник. Поділ сполучників за структурою і способом уживання. Синтаксичні функції сполучників.
- •Частки. Структурні і функціональні різновиди часток. Вигуки. Розряди вигуків. Інтер'єктивація.
- •Предмет синтаксису. Типи синтаксичних одиниць. Аспекти вивчення синтаксису. Синтаксичні одиниці у сфері мови і мовлення.
- •Синтаксичні одиниці у сфері мови і мовлення
- •Синтаксичні зв'язки і семантико-синтаксичні відношення, їх типи.
- •Проблеми словосполучення. Типи синтаксичних словосполучень.
- •Речення як основна одиниця мови і мовлення, його основні ознаки. Парадигма речення.
- •Комунікативна організація речення. Актуальне членування. Тема і рема. Типи речень за метою висловлювання.
- •Типи речень за метою висловлювання
- •Позиційна структура речення. Головні члени речення. Семантико-синтаксична структура елементарного речення. Типи предикатів. Субстанціальні синтаксеми.
- •Другорядні члени речення, їх типи. Субстанціальні і вторинні предикатні синтаксеми, із співвідношення з другорядними членами речення.
- •Односкладні речення, їх типи.
- •Неповні речення, їх типи. Слово-речення. Приєднувальні конструкції. Перервані структури.
- •Речення з однорідними членами і відокремленими другорядними членами.
- •Однорідні присудки
- •Однорідні і неоднорідні означення
- •Речення із вставними і вставленими конструкціями. Звертання і вокативні речення.
- •Складне речення як синтаксична одиниця. Засоби зв'язку частин складного речення. Формально-синтаксична, семантико-синтаксична і комунікативна організація складного речення.
- •Складносурядні речення, їх типи
- •Складнопідрядні елементарні речення, їх структурно-семантичні особливості. Принципи класифікації складнопідрядних речень. Логіко-граматична класифікація.
- •Складнопідрядні речення з підрядною означальною і з'ясувальною частинами.
- •Складнопідрядні речення з підрядними детермінантними частинами.
- •Складнопідрядні речення з підрядними часу
- •Складнопідрядні речення з підрядними причини.
- •Складнопідрядні речення з підрядними способу дії, міри і ступеня
- •Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •Складнопідрядні речення з підрядними допустовими
- •Порівняльний зворот
- •Складнопідрядні багатокомпонентні речення.
- •Складне безсполучникове речення.
- •Складні речення з різними видами зв'язку (сполучниковим, безсполучниковим; сурядним, підрядним).
- •Пряма, непряма і невласне пряма мова. Основи сучасної української пунктуації.
Основні способи творення слів у сучасній українській літературній мові.
Класифікацію способів словотворення схематично можна зобразити так:
Морфологічні способи словотвору:
Префіксальний спосіб - спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів: заходити - ходити, перенавантаження - навантаження, прехороший - хороший, безвідповідально - відповідально.
Суфіксальний спосіб - спосіб творення слів за допомогою словотворчих суфіксів: холодненький - холодний, дубок - дуб, вітерець - вітер, читання - читати, молодість - молодий.
Префіксально-суфіксальний спосіб - спосіб творення слів шляхом одночасного приєднання до твірної основи словотворчих префіксів і суфіксів: надбрівний - брова, безмежний - межа, затишок - тиша.
Постфіксальний спосіб - спосіб творення слів шляхом приєднання до твірної основи словотворчих постфіксів: битися - бити, миритися -мирити. Безафіксний спосіб (відкидання значущих частин) - це спосіб творення спів шляхом укорочення (усічення) твірного слова: відхід - відходити, закид - закидати, зелень - зелений.
Основоскладання - спосіб творення слів шляхом поєднання твірних основ кожного зі слів, що входять до базової сполуки - підрядної чи сурядної. Наприклад: хмарочос - хмари чесати, життєпис - життя писати, хвилеріз - хвилі різати, лісостеп - ліс і степ, синьо-жовтий - синій і жовтий, кисло-солодкий - кислий і солодкий. Словотворчим афіксом у таких випадках виступає інтерфікс - морфема, яка сполучає твірні основи. Цей спосіб творення - морфема, яка сполучає твірні основи. Цей спосіб творення може супроводжуватися суфіксацією: правосторонній - права сторона, однобічний - один бік, сільськогосподарський - сільське господарство. Потрібно пам'ятати, що прикметники, утворені на базі сурядної сполуки слів, пишуться через дефіс (блакитно-синій, студентсько-викладацький, науково-технічний, мовно-літературний), а прикметники, утворені на базі підрядної сполуки - разом (народногосподарський, лівобережний, важкоатлетичний, західноукраїнський). Складання може відбуватися і без інтерфікса (всюдихід - всюди ходити). Окремо виділяють складання слів: батько-мати - батько і мати, хліб-сіль - хліб і сіль, мед-пиво - мед і пиво, срібло-золото - срібло і золото, туди-сюди - туди і сюди. Слова, утворені способом складання, називаються складними.
Одним із різновидів складних слів є складноскорочені слова (абревіатури). Вони можуть утворюватися:
а) складанням частин кожного із твірних слів, що входять до базового словосполучення: завмаг - завідуючий магазином,
б) складанням частини твірного слова і цілого твірного слова: держадміністрація - державна адміністрація, медсестра - медична сестра,
в) складанням назв початкових букв твірних слів: УТН - Українські телевізійні новини, ЛПУ - Ліберальна партія України,
г) складанням початкових звуків твірних слів: рацс - реєстрація актів цивільного стану, ДЕК - державна екзаменаційна комісія;
д) складанням початкових частин і звуків, букв, цифр тощо: облвно - обласний відділ народної освіти, СУ-15 (Сухий - прізвище конструктора).
Морфолого-синтаксичний спосіб - це спосіб творення слів, при якому нове слово утворюється внаслідок переходу з однієї частини мови в іншу. Наприклад: операційна (перехід прикметника в іменник), завідуючий (перехід дієприкметника в іменник), коло хати (перехід іменника в прийменник).
Лексико-синтаксичний словотвір - похідні слова можуть з'являтися внаслідок поступового зрощення синтаксичного словосполучення в одне слово. Так, унаслідок зрощення складених числівників утворилися числівники одинадцять, сімдесят, двісті, обидва. Прислівники горілиць, втридорога, чимдуж - приклади зрощень кількох слів словосполучень.
Лексико-семантичний словотвір - похідне слово може з'являтись і семантичним шляхом - через розщеплення багатозначного слова і поступове утворення омонімів. Наприклад, слово перо (знаряддя для писання), супутник (апарат, запущений на орбіту планети) мотивуються давно відомими словами: перо (гусяче), супутник (людина, що йде поряд у житті). Словотвірне значення цих похідних слів виражається в контексті через співвідношення омонімії (перо - пір'я, перо - знаряддя для писання; супутник - людина; супутник - апарат). Лексико-семантичним способом утворюються переважно іменники.
23