- •Тема 1. Господарське право як галузь права та його роль у системі права України
- •1.1. Поняття, предмет та система господарського права України
- •1.2. Господарське право та державне управління економікою
- •1.3. Господарські правовідносини. Методи господарського права
- •1.4. Господарське законодавство – інститут господарського права
- •Тема 2. Підприємництво як спосіб здійснення господарської діяльності
- •2.1. Господарська діяльність, як основа підприємництва
- •2.2. Види господарської діяльності
- •2.3. Поняття та ознаки підприємництва
- •2.4. Суб’єкти підприємницької діяльності
- •Тема 3. Правове становище підприємств
- •3.1. Поняття і види підприємства як організаційної форми господарювання
- •3.2. Класифікація підприємств
- •3.3. Організаційна структура та управління підприємством
- •3.4. Припинення діяльності підприємства
- •Тема 4. Правовий статус господарських товариств
- •4.1. Поняття господарського товариства
- •4.2. Види господарських товариств
- •4.3. Управління господарським товариством
- •Тема 5. Правове становище некомерційних суб’єктів господарювання
- •5.1. Поняття та головні ознаки некомерційної господарської діяльності
- •5.2. Організаційно-правові форми здійснення некомерційної господарської діяльності
- •5.3. Правове регулювання некомерційної господарської діяльності
- •Тема 6. Правове регулювання відносин власності в Україні
- •6.1. Поняття права власності та його значення у господарській діяльності
- •6.2. Форми права власності
- •6.3. Види права власності
- •6.4. Способи набуття і припинення права власності
- •6.5. Момент виникнення права власності
- •7.1. Поняття, зміст та класифікація господарських зобов’язань. Підстави виникнення та припинення господарського зобов’язання
- •7.2. Поняття і зміст договірних відносин у господарській діяльності. Види господарських договорів.
- •7.3. Поняття та підстави господарсько-правової відповідальності.
- •7.4. Функції відповідальності
- •7.5. Види господарсько-правової відповідальності
- •Тема 8. Правове регулювання банкрутства
- •8.1. Поняття та ознаки банкрутства
- •8.2. Суб’єкти у відносинах банкрутства
- •8.3. Провадження у справах про банкрутство
- •8.4. Мирова угода у справах про банкрутство
- •Тема 9. Правовий захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання
- •9.2. Підвідомчість справ господарським судам. Підсудність справ
- •9.3. Захист прав та законних інтересів суб’єктів господарювання
- •9.4. Досудове врегулювання господарських спорів
- •9.5. Порядок розгляду господарських спорів господарськими судами
- •9.6. Розгляд господарських спорів третейськими судами
- •Тема 10. Правові засади обмеження монополізму в економіці України
- •10.1. Законодавство про захист економічної конкуренції. Види порушень законодавства про економічну конкуренцію
- •10.2. Правове становище Антимонопольного комітету
- •10.3. Контроль за концентрацією суб’єктів господарювання
- •10.4. Відповідальність за порушення законодавства про захист
- •10.5. Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції
- •Тема 11. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •11.1. Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності. Законодавство про зовнішньоекономічну діяльність
- •11.2. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •11.3. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •11.4. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •11.5. Компетенція органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •11.6. Правове становище торгово-промислових палат
- •11.7. Міжнародні правила інкотермс, що використовуються в сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 12. Правові основи банківської діяльності та кредитно-розрахункових відносин
- •12.1. Правове регулювання банківської діяльності в Україні
- •12.2. Порядок створення банків
- •12.3. Порядок відкриття рахунків у банках
- •12.4. Правове регулювання розрахункових відносин
- •12.5. Порядок та форми розрахунків у господарському обігу
- •12.6. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
- •Тема 13. Правові основи біржової діяльності в Україні
- •13.1. Поняття, ознаки та види бірж
- •13.2. Функції, права та обов’язки біржі
- •13.3. Види біржових угод і порядок їх укладання
- •13.4. Правила біржової торгівлі
- •13.5. Правовий статус фондової біржі
- •Тема 14. Правові основи безпеки господарської діяльності
- •14.1. Конституційні основи правопорядку сфері господарювання та захисту комерційної таємниці
- •14.2. Державні гарантії права на інформацію
- •14.3. Комерційна таємниця (інформація) як об’єкт правової охорони
- •14.4. Неправомірне збирання інформації, розголошення та використання комерційної таємниці
- •14.5. Юридична відповідальність за порушення комерційної таємниці (інформації)
- •Тема 15. Правові основи забезпечення якості продукції та захисту прав споживачів
- •15.1. Законодавство про захист прав споживачів
- •15.2. Права споживачів та їх захист
- •15.3. Контроль у сфері захисту прав споживачів
- •15.4. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів
Тема 13. Правові основи біржової діяльності в Україні
13.1. Поняття, ознаки та види бірж.
13.2. Функції, права та обов’язки біржі
13.3. Види біржових угод і порядок їх укладання
13.4. Правила біржової торгівлі
13.5. Правовий статус фондової біржі
13.1. Поняття, ознаки та види бірж
Визначення поняття біржі узагальнене в законодавстві України. Біржі є важливими учасниками ринку. Біржі – це організації, створювані для здійснення торгівлі. Існують два види бірж – товарні біржі, призначені для регулювання угод з товаром і фондові біржі, які створюються для організації торгівлі цінними паперами.
Згідно з ч. 1 ст. 279 Господарського кодексу – товарна біржа є особливим суб’єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов’язаним з ним торговельним операціям.
Отже, біржа є господарською організацією, яка виконує ринкові регулятивні функції в економіці внаслідок виявлення товарних цін, попиту та пропозиції. Основною метою її діяльності є сприяння зведенню в одному місці попиту і пропозиції на певні товари, обслуговування їх обороту.
Аналогічні функції виконують і ярмарки, але від ярмарку біржа відрізняється тим, що:
- вона є постійним місцем взаємодії попиту і пропозиції, в той час як ярмарок лише періодично виконує цю функцію;
- біржа має постійний контингент клієнтів і відвідувачів, а ярмарок за загальним правилом відкритий для всіх;
- товарооборот, якому повинна сприяти біржа, здійснюється поза нею, тому що безпосередньо біржа товар не виставляє, а оперує інформацією про них, а ярмарок є місцем товарообігу, тому що це ринок, де безпосередньо виставляються на продаж товари.
Особливістю діяльності біржі є те, що її регулювання в значній мірі визначається локальними нормативно-правовими актами, які приймаються нею, – установчими документами, правилами біржової торгівлі, типовими договорами, положеннями про структурні підрозділи тощо.
Основним локальним нормативно-правовим актом, що регулює діяльність товарної біржі, є її статут, що затверджується засновниками біржі.
Закон України «Про товарну біржу» містить основні положення, які повинні бути відображені у статуті біржі: найменування та місцезнаходження біржі; склад засновників; предмет і цілі діяльності біржі; види фондів, що утворюються біржею, та їхні розміри; органи управління біржею, порядок їх утворення та компетенція, організаційна структура біржі; порядок прийняття у члени біржі та припинення членства; права та обов’язки членів біржі і біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами; порядок і умови застосування санкцій; майнова відповідальність членів біржі; порядок припинення біржі.
У статуті можуть передбачатися й інші положення, що стосуються створення та діяльності товарної біржі. Так, у статуті біржі може бути визначений розмір статутного фонду, перелік і порядок формування фондів, максимальна кількість членів біржі; порядок вирішення спорів між учасниками біржової торгівлі за біржовими угодами, діяльності біржі, її філій та інших відокремлених підрозділів.
Товарна біржа створюється на основі добровільного об’єднання заінтересованих суб’єктів господарювання. Засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.
Товарна біржа є юридичною особою, діє на засадах самоврядування і господарської самостійності, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням. товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. Отже, біржу слід віднести до некомерційних юридичних осіб.
Віднесення в законодавстві України біржі до числа некомерційних організацій відповідає сформованому у світовій практиці визнанню бірж некомерційними організаціями, метою яких є не одержання прибутку, а обслуговування учасників біржової торгівлі, сприяння задоволенню їхніх потреб, що виникають при підготовці, укладенні та виконанні договорів. Тому біржову діяльність не можна вважати підприємницькою діяльністю, що здійснюється з метою одержання прибутку.
Класифікація товарних бірж здійснюється за різними критеріями. Товарні біржі класифікуються та поділяються на види залежно від таких критеріїв та ознак:
За характером асортименту товарів:
- вузькоспеціалізовані – предметом договорів на таких біржах є один вид товарів;
- спеціалізовані – предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів;
- універсальні – предметом торгівлі є широкий асортимент товарів;
За характером біржових угод:
- біржа реального товару – на яких предметом купівлі-продажу є реальний товар;
- ф’ючерсні біржі – на яких здійснюється торгівля не реальними товарами, а контрактами на них;
- опціонні біржі – предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів, або прав на купівлю в наступному періоді;
- комплексні біржі – на яких укладаються угоди щодо реального товару, а також ф’ючерсні та опціонні угоди;
За ступенем відкритості товарні біржі поділяються на:
- відкриті – на яких, крім членів біржі, в торгах можуть брати участь і відвідувачі біржі;
- закриті – на яких право участі в біржових торгах та укладанні біржових угод мають лише члени цієї товарної біржі.
Згідно з ч. 1 ст. 360 ГК, фондова біржа – це акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно з вимогами господарського кодексу, інших законів, а також статуту і правил фондової біржі.
Отже, діяльність фондової біржі спрямовується виключно на організацію укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Фондова біржа не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.
Засновниками фондової біржі є особи, які в порядку, встановленому законом торгують цінними паперами і утворюється ними саме для забезпечення організації та функціонування ринку цінних паперів.
Фондова біржа – це біржа, що оперує цінними паперами, тобто грошовими документами, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходів у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
Основними задачами та функціями фондової біржі є:
надання місця для ринку, організація публічних біржових торгів за визначеними правилами;
допуск до торгів обмеженої кількості кваліфікованих учасників;
розробка біржових контрактів та їх умов;
створення надійної системи розрахунків за біржовими угодами;
утворення системи біржового арбітражу (системи вирішення суперечок між учасниками торгів) та гарантування виконання угод, укладених на біржі та за біржовими правилами;
визначення і регулювання біржових цін, забезпечення високого рівня ліквідності та можливості прогнозування цін завдяки терміновим угодам;
забезпечення можливості хеджування для учасників біржової торгівлі від несприятливих коливань цін;
створення можливості для спекулятивної діяльності та переносу ризику на тих, хто прагне дістати прибуток від ризикованих операцій;
створення системи біржової інформації;
розробка етичних стандартів, певного кодексу поведінки учасників біржової торгівлі.
Питання правового становища та діяльності фондової біржі регулюються розділом II Закону України «Про цінні папери та фондову біржу», відповідно до яких фондова біржа – це організаційно оформлений постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Фондова біржа являє собою підприємство у формі акціонерного товариства, яке зосереджує попит та пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу.
