ВСТУП

Трансформація відносин власності в Україні, розвиток різноманітних організаційно-правових форм господарювання, перехід від планово-розподільчої доринкової економіки зумовлюють необхідність нових підходів до нормативно-правового регулювання господарської діяльності.

На сучасному етапі розвитку економічної системи України все більше відчувається необхідність в кадрах, здатних синтезувати економічні й правові знання по всьому циклу необхідних у практичній діяльності дисциплін, підвищується значущість правової підготовки фахівців економічного профілю.

Молодий фахівець після закінчення навчання стає причетним до господарської діяльності – або він буде займатися такою діяльністю безпосередньо сам, або буде стикатися з нею при виконанні своїх службових обов’язків.

Це означає, що знання правової основи господарської діяльності необхідні всім випускникам вищих навчальних закладів. Тому метою вивчення дисципліни «Господарське законодавство» є формування у майбутніх фахівців знань, умінь та навичок з питань: хто має право займатися підприємниць­кою діяльністю; які види підприємництва дозволені в Україні; яка передбачається відповідальність за незаконне зайняття підприємницькою діяльністю; про правові основи оподаткуван­ня; правові засади ведення зовнішньоекономічної діяльності; державне регулювання підприємництва.

З правовою основою господарської діяльності нерозривно пов’язане життя всіх громадян країни. Адже кожен із нас має право, при дотриманні певних прав, в будь - який час розпочати свою справу і тим самим стати повним господарем своєї долі.

Крім того, кожен громадянин, часто сам того не усвідомлюючи, постійно вступає в контакти з різними підприємцями при задоволенні своїх повсякденних потреб у зв’язку з цим правові знання допомагають нам краще охороняти свої пра­ва споживача, а у випадках їх порушення – більш упевнено і дієво їх захищати.

В навчальному посібнику, на основі чинного законодавства, у стислій та доступній для сприйняття формі розкрито зміст основних нормативних актів господарського законодавства та розкрита їх роль у регулюванні суспільних відносин. За тематикою він відповідає вимогам стандартів МОН України щодо ВНЗ не юридичного профілю.

Об’єктом вивчення дисципліни «Господарське законодавство» є правові основи організації і функціонування підприємницьких структур, некомерційної діяльності, державне регулювання цих процесів, особливості захисту прав суб’єктів господарювання та споживачів тощо.

Основною метою курсу «Господарське законодавство» є формування у студентів сучасного правового мислення, здатності орієнтуватися у складному правовому контексті господарської діяльності, усвідомлення важливості постійної уваги до правового забезпечення комерційної діяльності.

Завдання методичних вказівок щодо самостійного вивчення основних тем курсу «Господарське законодавство» полягають у тому, щоб: розглянути правовий статус учасників господарської діяльності; розглянути коло основних проблем, пов’язаних із нормативним регулюванням господарської діяльності; надати характеристику правовідносин у сфері підприємництва; технологій функціонування базових інститутів; надати загальні уявлення про основні сфери, масштаби та функції правового регулювання комерційної діяльності; сприяти формуванню у студентів сучасного рівня правового мислення, який характеризується вмінням системно підходити до аналізу феноменів права, враховувати відповідні нормативні вимоги під час практичної діяльності; продемонструвати взаємозв’язок та взаємозалежність економічного розвитку та правового його забезпечення; сформувати стійкі навички самостійної роботи із законодавчими та іншими нормативними актами, а також вміння формувати відповідну інформаційно-правову базу для успішного розгортання комерційної діяльності в тих чи інших конкретних галузях.

Методологія вивчення дисципліни базується на взаємозв’язку теоретичних знань і практичних навичок, які студенти отримують під час слухання лекцій, написання рефератів, само­стійної підготовки документів з організації підприємств, питань трудових відносин і оподаткування, а також при підготовці до семінарських занять, заліку або іспиту.

Тема 1. Господарське право як галузь права та його роль у системі права України

1.1. Поняття, предмет та система господарського права України.

1.2. Господарське право та державне управління економікою.

1.3. Господарські правовідносини. Методи господарського права.

1.4. Господарське законодавство – інститут господарського права.

1.1. Поняття, предмет та система господарського права України

На сучасному етапі розвитку системи права України господарське право є самостійною галуззю права яка регулює суспільні відносини у сфері економіки та господарювання.

Формування цієї галузі права проходило у складних умовах розвитку економіки України як самостійної держави. Після набуття Україною самостійності та перебудови різноманітних суспільних відносин, реформування та формування нових суспільно-економічних відносин, виникнення різних негативних процесів в економіці і функціонування великої кількості роздрібнених законодавчих актів, що регулювали господарські відносини, обумовили необхідність систематизації цього законодавства і формування окремої галузі права, яка повинна була стабілізувати і регулювати ці процеси.

Господарське право є комплексною галуззю права, тому що воно містить в собі правові норми цивільно-правового, адміністративного та фінансово-правового характеру, які регулюють господарську діяльність та господарські правовідносини, що виникають між фізичними та юридичними особами. Господарське право у системі права України виступає важливим інструментом регулювання державою різноманітних економіко-господарських процесів у суспільстві, здійснення підприємницької та некомерційної діяльності суб’єктами господарювання. Воно відрізняється від інших галузей права специфікою предмету, методу регулювання, суб’єктом правовідносин тощо.

Як галузь права, господарське право набуло певної завершеності після прийняття Верховною Радою України 16 січня 2003 року Господарського кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року¹ і виступає одним із основних джерел цієї галузі права. Так, у фабулі цього документу зазначено, що «Господарський кодекс України встановлює у відповідності з Конституцією України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності».

Предметом господарського права є правовідносини, які виникають в процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Зміст предмета господарського права складається з двох понять: «організація господарської діяльності» та «здійснення господарської діяльності». Це означає, що господарське право вивчає та регулює широкий комплекс суспільних відносин, які виникають під час організації та здійснення господарської діяльності суб’єктами підприємництва, державними, приватними, кооперативними, громадськими організаціями та установами, які наділені відповідно до чинного законодавства певними повноваженнями, правами і обов’язками та юридичною відповідальністю за свої дії.

Метою правового регулювання цих відносин є забезпечення зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цих засадах підвищення ефективності суспільного виробництва, затвердити відповідний суспільний господарський порядок в економічній системі України та сприяння її гармонізації з іншими економічними системами¹.

Таким чином, господарське право – це галузь права, яка являє собою сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері державного управління економікою, а також організації та здійснення господарської діяльності суб’єктами господарювання.

Господарське право має власну систему. Система господарського права – це внутрішня побудова цієї галузі, яка характеризується послідовним розміщенням основних елементів – правових норм та інститутів, що її утворюють. Вона складається із двох частин – загальної та особливої.

Загальна частина господарського права об’єднує норми що визначають предмет правового регулювання, закріплюють основні принципи господарської діяльності та її державного регулювання, визначають правове становище суб’єктів господарських правовідносин та їх майнову основу господарювання, форми та види господарської діяльності, загальний порядок створення, функціонування та припинення діяльності суб’єктів господарювання, а також визначають їх види, регулюють договірні відносини у господарській діяльності та порядок юридичної відповідальності суб’єктів господарських правовідносин за правопорушення у сфері господарювання.

Особлива частина господарського права містить норми, що регулюють правові відносини в окремих галузях господарювання, визначають загальні положення зовнішньоекономічної господарської діяльності та порядок здійснення господарської діяльності у зонах зі спеціальними режимами господарювання.

Зміст загальної та особливої частин господарського права полягає у їх взаємозалежності і складає єдине ціле. Тобто, норми загальної частини застосовуються до всіх інститутів особливої частини і саме вони визначають загальний порядок функціонування суб’єктів господарських правовідносин в усіх галузях і напрямках господарської діяльності.

Система господарського права складається, також, з господарсько-правових інститутів. Господарсько-правовий інститут – це сукупність правових норм, що регулюють однорідні суспільні відносини, тісно пов’язані з господарськими правовідносинами (наприклад, біржова діяльність, художні промисли, інноваційна діяльність тощо).

Як комплексна галузь права, господарське право має тісний зв’язок з іншими, суміжними галузями права. Визначення цих зв’язків важливо для характерис­тики соціальної ролі і особливостей господарського права, шляхів його вдосконалення та підкреслює комплексність цієї галузі права.

Господарське право досить тісно пов’язане з конституційним правом, яке становить основу всіх галузей права, включаючи й господарське. Предметом конституційного права є передусім суспільні відносини, які складаються у зв’язку із здійсненням функцій держави, діяльністю органів державної влади, реаліза­цією конституційних прав громадян і т. ін. Конституційні поло­ження закріплюють роль держави та її органів виконавчої влади в управлінні економікою, підстави взаємовідносин у господарській діяльності держави та суб’єктів господарювання, важливі принципи їх формування і діяльності. Таким чином, приписи норм конституційного права слугують вихідною основою для норм господарського права, які регулюють різноманітну і повсякденну господарську діяль­ність усіх суб’єктів господарських правовідносин. В нормах господарського права розвиваються і деталізуються положення Конституції Украї­ни та інших джерел конституційного права щодо державного управління економікою, організації та здійснення господарської діяльності учасників господарських відносин.

Найбільш тісний зв’язок спостерігається між господарським правом і цивільним пра­вом, передусім тому, що ці галузі регулюють відносини майнового характеру. Проте норми цивільного права стосуються майнових відносин, в яких сторони є рівноправними, а норми господарського права у майнових відносинах передбачають і положення, коли сторони не є рівними (наприклад, майнові відносини між орендодавцем та орендарем).

Господарське право межує з фінансовим правом, яке регу­лює відносини, що складаються у процесі фінансової, кредитно-фінансової, податкової діяльності держави та інших суб’єктів господарювання. Для регулювання цих відносин використовуєть­ся метод владного припису (прямого наказу), який також використовується і господарським правом. Однак фінансове право визнане самостійною галуззю, оскільки регулювання мобілізації, розпо­ділу та використання грошової маси в державних інтересах має ве­лике значення і характеризується специфічними особливостями.

Господарське право пов’язане з низкою норм кримінального права та норм ад­міністративного права, які передбачають відповідальність за правопорушення у сфері господарської діяльності.

Відмежування господарського права від інших галузей, що так чи інакше з ним пов’язані, характеризує його самостійне значен­ня і, водночас, співвідношення господарського права з іншими суміжними галузями права свідчить про їх взаємозв’язок в єдиній системі права.