Тема 11. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності

11.1. Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності. Законодавство про зовнішньоекономічну діяльність

11.2. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності

11.3. Види зовнішньоекономічної діяльності

11.4. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності

11.5. Компетенція органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

11.6. Правове становище торгово-промислових палат

11.7. Міжнародні правила ІНКОТЕРМС, що використовуються в сфері зовнішньоекономічної діяльності

11.1. Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності. Законодавство про зовнішньоекономічну діяльність

Зовнішньоекономічна діяльність – одна з сфер господарської діяльності, пов’язана з міжнародною виробничою і науково-технічною кооперацією, експортом та імпортом товарів і послуг, виходом підприємств і організацій на зовнішній ринок.

Основним законодавчим актом, що регулює зовніш­ньоекономічну діяльність, є Закон України від 16 квітня 1991 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність», який визначає прин­ципи зовнішньоекономічної діяльності, окреслює коло її суб’єктів, називає види зовнішньоекономічної діяльності, закріплює основи її регулювання, передбачає встановлення спеціальних правових режимів зовнішньоекономічної діяльності, містить норми щодо відповідальності учасників зовнішньоекономічної діяльності та захисту їх прав і інтересів.

Згідно закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (ст. 1), зовнішньоеко­номічна діяльність – це діяльність суб’єктів господарської діяль­ності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Організація та правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється у відповідності з названим Законом України з метою:

• забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку Україні;

• стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв’язків суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

- створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її набли­ження до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» закрі­плює принципи, якими керуються українські та іноземні суб’єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності:

Принцип суверенітету народу України у здійсненні зовніш­ньоекономічної діяльності. Цей принцип полягає у:

- виключному праві народу України самостійно та незалеж­но здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України;

- обов’язку України неухильно виконувати всі договори і зобов’язання України в галузі міжнародних економічних відносин.

Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:

- праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв’язки;

- праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності здійсню­вати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України;

- обов’язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономіч­ної діяльності порядку, встановленого законами України;

- виключному праві власності суб’єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоеко­номічної діяльності.

Принцип юридичної рівності і недискримінації. Він полягає у:

- рівності перед законом всіх суб’єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі дер­жави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

- забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб’єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;

- неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб’єктів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Принцип верховенства закону, що полягає у:

- регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки за­конами України;

- забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;

Принцип захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяль­ності, який полягає у тому, що Україна як держава:

- забезпечує рівний захист інтересів всіх суб’єктів зовніш­ньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності на її території згідно із законами України;

- здійснює рівний захист усіх суб’єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права;

- здійснює захист державних інтересів України як на її те­риторії, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнарод­ного права.

Принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства, як зазна­чається в п. 9 ст. 92 Кон­ституції України, регу­люється відповідними законами України. Чільне місце серед цих законів по­сідає, звичайно, Конституція України, де зокрема, зазначено, що виключно законами визначаються засади зовнішньоекономічної діяльності, а в п. 8 ст. 116 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів Ук­раїни організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономіч­ної діяльності.

Крім Конституції України та вище названого закону, важливе значення для регулювання окремих видів зовнішньо­економічної діяльності також мають:

- Цивільний кодекс Україн­и;

- Господарський Кодекс України;

Закони України:

- «Про інвестиційну діяльність»;

- «Про захист іноземних інвестицій на Україні»;

- «Про міжнародний комерційний арбітражний суд»;

- «Про режим іноземного інвестування»;

- «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон»;

- «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах»;

- «Про регулювання товарообмінних (бартер­них) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»;

- «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»;

Укази Президента України:

- «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів»;

- «Про облік окремих видів зовнішньоеконо­мічних договорів (контрактів) в Україні»;

- Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»;

Постанови Кабінету Міністрів (спільно з Національним банком України):

- «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних до­говорів (контрактів) та типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті»;

- «Про по­рядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоеко­номічної діяльності»;

- Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.01 №201 «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних контрактів»

- нормативно-правові акти Міністер­ства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі і Міністерства еко­номіки та з питань європейської інтеграції України.