5.3. Правове регулювання некомерційної господарської діяльності

На суб’єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливос­тей її здійснення різними суб’єктами господарювання, які визна­чаються цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Враховуючи те, що некомерційне господарювання є різнови­дом господарської діяльності, ця діяльність суб’єктів господарювання має здійснюватися згідно із загальними правовими вимогами до заняття нею суб’єктами гос­подарської діяльності. Різноманіття організаційно-правових форм некомерційної господарської діяльності спричиняє встановлення ряду особливостей для відповідних суб’єктів господарювання. Специфіка діяльності таких суб’єктів визначається як Господар­ським кодексом України, так і спеціальним законодавством про некомерційні (неприбуткові) організації – суб’єкти некомерційного господарювання, які здійснюють неприбуткову господарську діяльність.

Господарський кодекс встановлює спеціальні правила відносно діяльності торгово-промислових палат і організацій роботодавців (ст. 21 ГК), казенних підприємств (ст.ст.76,77 ГК), комунальних некомерційних підприємств (ст. 78 ГК), кооперативів (за винят­ком виробничих кооперативів) (глава 10 ГК, ст. 112 ГК), кредитних спілок (ст. 130 ГК), благодійних організацій (ст. 131 ГК), товарних бірж (ст. 279 ГК) і ряду інших суб’єктів господарювання.

Податкове законодавство, наприклад, визначає для неприбут­кових установ і організацій в ряді випадків особливий механізм оподатковування. Він поширюється, зокрема, на сплату податку на прибуток такими установами й організаціями відповідно до п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку під­приємств» від 28.12.94 р. (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку під­приємств» від 22.05.97 р).

При укладенні трудового договору (контракту, угоди) суб’єкт господарювання, що здійснює некомерційну господарську дія­льність, зобов’язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, її оплату не нижчу від визначеного законом мінімально­го розміру, а також забезпечити інші соціальні гарантії, перед­бачені законом.

Спеціальне законодавство також містить аналогічні положен­ня. У ст.17 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» від 16.09.97р. встановлені правила щодо оплати праці в органах благодійної організації: члени виконавчого органу, крім президента (директора), не одержують заробітну плату за свою роботу в цьому органі. Витрати, обумовлені виконанням статут­них обов’язків у цих органах, можуть бути відшкодовані за раху­нок коштів благодійної організації за рішенням правління (ко­мітету). На працівників апарату благодійної організації поши­рюється законодавство України про працю, соціальне забезпечення і соціальне страхування. У відповідності зі ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 р. тор­гово-промислові палати мають право самостійно визначати мето­ди здійснення своєї діяльності, встановлювати структуру, штатний розпис, чисельність працівників, форми і розміри оплати та матеріального стимулювання їх праці згідно із законодавством України. Детально відповідні положення передбачені в Законі України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.91 р., розділ V якого містить положення щодо трудової діяльності в релігійних організаціях та на їх підприємствах. У ст.26 цього Закону встановлено, що на громадян, які працюють у релігійних організаціях та створених ними підприємствах, добродійних закладах на умовах трудового договору, поширюється дія законодавства про працю, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, оподатковування. Крім цього, громадяни, які працюють у релігійних організаціях, створених ними підприємствах, закладах на умовах трудового договору, а також церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних поса­дах, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на умовах і в порядку, встановлених законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Релігійні організації, їх підприємства та заклади, а у випадках, передбачених законом, також і працівники цих організацій, підприємств, закладів сплачують страхові внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещас­них випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працезда­тності, а також збір на обов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України в порядку і розмірах, встановлених законодавством. Усім громадянам, які працюють у релігійних ор­ганізаціях, їхніх підприємствах і закладах, державна пенсія призначається і виплачується на загальних підставах відповідно до законодавства (див. ст. 28 зазначеного Закону в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 16.01.2003р.).

Податкове законодавство також враховує дані положення. Так, відповідно до підпункту 7.11.8 ст. 7 Закону України «Про опода­ткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. доходи або май­но неприбуткових організацій, за винятком неприбуткових орга­нізацій, визначених у абзацах «а» (органи державної влади Укра­їни, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів) та «в» (пенсійні фонди, кредитні спілки, утворені у по­рядку, визначеному законом) підпункту 7.11.1, не підлягають роз­поділу між їх засновниками або учасниками та не можуть вико­ристовуватися для вигоди будь-якого окремого засновника або учасника такої неприбуткової організації, її посадових осіб, крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи.

Питання для самоконтролю:

1. Визначте поняття некомерційної господарської діяльності.

2. Перелічите основні ознаки некомерційної господарської діяльності.

3. Чим відрізняється підприємництво від некомерційної господарської діяльності?

4. Назвіть організаційно-правові форми некомерційної господарської діяльності.

5. Що є критерієм поділу організаційно-правових форм некомерційної господарської діяльності?

6. Хто є суб’єктами некомерційної господарської діяльності?

7. Правові основи здійснення некомерційної господарської діяльності.