5.2. Організаційно-правові форми здійснення некомерційної господарської діяльності

Некомерційна господарська діяльність може здійснювати­ся суб’єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, які визначаються власником або відповідним органом управління чи органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Організаційно-правові форми здійснення господарської ді­яльності визначаються власником майна, виділеного для цієї мети, відповідним органом управління або органом місцевого само­врядування відповідно до Господарського кодексу і спеціальних законів. Законодавство передбачає різноманіття організаційних форм суб’єктів некомерційної господарської діяльності. Вони можуть утворюватися у формі об’єднання громадян, громадської організації, неприбуткової організації, членської благодійної організації, благодійного фонду, благодійної установи, інших благодійних організацій (фундації, місії, ліги тощо). Конкретна організаційно-правова форма некомерційного суб’єкта господарювання визначається Законом і залежить від виду некомерційного гос­подарювання, цілей діяльності, правового режиму майна суб’єкта господарювання.

Частина 1 статті 53 ГК визначає також майнову основу заняття господарською діяльністю некомерційними суб’єктами господарювання. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб’єктами господарювання на основі права влас­ності або права оперативного управління (див. главу 14 ГК). При­чому, право оперативного управління визначено як речове право, на основі якого здійснюється суб’єктами господарювання виключно некомерційна господарська діяльність (ст. 137 ГК).

Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реор­ганізації та ліквідації суб’єктів господарювання окремих орга­нізаційних форм некомерційної господарської діяльності визна­чається цим Кодексом та іншими законами.

Загальні положення щодо порядку створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації і ліквідації суб’єктів господа­рювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, закріплені в главі 6 ГК. Особливості створення, реєстрації, реорга­нізації і ліквідації окремих організаційних форм некомерційної господарської діяльності встановлені також окремими статтями 21, 76, 78, 111, 112, 130, 131, 279 ГК і спеціальними Законами.

Так, згідно із ст. 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 р. торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об’єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до зако­нодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об’єднання. Торгово-промислова палата набу­ває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації. Де­тально порядок реєстрації визначений у Положенні про поря­док державної реєстрації торгово-промислових палат, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 08.06.98 р. № 35/5. Державна реєстрація Торгово-промислової палати Ук­раїни провадиться Міністерством юстиції України, Торгово-промислової палати Автономної Республіки Крим – Головним уп­равлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, інших регіональних торгово-промислових палат відповідно – обласними, Київським та Севастопольсь­ким міськими управліннями юстиції. Після державної реєст­рації торгово-промислової палати засновникам видається свідоцтво про реєстрацію за встановленим зразком. Відомості про державну реєстрацію заносяться до державного реєстру тор­гово-промислових палат, що ведеться реєструючим органом, та оприлюднюються в офіційних виданнях.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» від 16.09.97 р. благодійна організація набуває права юридичної особи з моменту її державної реєстра­ції. Державна реєстрація всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій здійснюється Міністерством юстиції України, а місцевих благодійних організацій, а також відділень (філій, пред­ставництв) всеукраїнських, міжнародних благодійних організа­цій – відповідними місцевими органами виконавчої влади (див. також інформаційний лист Вищого арбітражного суду України «Про Закон України «Про благодійництво та благодійні органі­зації» від 14.01.98 р. № 01-8/9). Умови і порядок державної ре­єстрації всеукраїнських, місцевих та міжнародних благодійних організацій, а також відділень, філій, представництв всеукраїнсь­ких та міжнародних благодійних організацій детальніше визна­чені в Положенні про порядок державної реєстрації благодійних організацій, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів Укра­їни від 30.03.98 р. № 382. Після державної реєстрації благодій­ної організації, відділення всеукраїнської, міжнародної благодій­ної організації засновникам (засновнику) видається свідоцтво про державну реєстрацію за встановленим зразком, а про реєстрацію філій, представництв всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій засновник повідомляється в письмовій формі. Зареєстрована благодійна організація (відділення всеукраїнської, міжнародної благодійної організації) вноситься до Єдиного державного реєстру об’єднань громадян і благодійних організацій, що ведеться органом, який здійснив державну реєстрацію. Положення про Єдиний державний реєстр об'єднань громадян та благодійних організацій затверджено наказом Міністерства юстиції України від 14.12.98р. № 66/5.

Об’єднання громадян в обов’язковому порядку повинні бути легалізовані відповідно до ст. 14 Закону України «Про об’єднання громадян» від 16.06.92 р. У разі реєстрації об’єднання грома­дян набуває статус юридичної особи. Положення про порядок ле­галізації об’єднань громадян затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.93 р. № 140.

У разі якщо господарська діяльність громадян або юридич­ної особи, зареєстрованої як суб’єкт некомерційного господарю­вання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення господарського кодексу та інших законів, якими регулюється підприємництво.

Державна реєстрація як суб’єкта некомерційного господарю­вання тягне за собою поширення на діяльність такого суб’єкта правових приписів щодо некомерційно­го господарювання. Дія даного законодавства визначається змістом і специфікою діяльності, якою займається суб’єкт господарю­вання. Якщо господарська діяльність суб’єкта господарювання не підпадає під визначення, сформульоване в ч. 1 ст.52 ГК і має ознаки господарської комерційної діяльності (підприємництва), то відповідно до ч. 3 статті, що коментується, стосовно діяльності такого суб’єкта господарювання будуть поши­рюватися правові положення не глави 5 ГК, а правила про госпо­дарську комерційну діяльність (підприємництво).