4. Речові докази

Речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 65 ЦПК України). Вони сприймаються візуальним шляхом або їх зміст може бути пізнаним за допомогою експертизи. Похідні (опосередковані, копії) речові докази використовуються в обмежених випадках як копії, зліпки, відбитки зовнішніх, поверхневих властивостей первинних речових доказів, що можуть бути відтворені шляхом відбитків пальців, взуття, протектора автомобільних покришок тощо. Отже, у речових доказах поєднуються, як правило, процесуальна форма і джерело відомостей про факти. Так, ч. 2 ст. 65 ЦПК України відносить до речових доказів магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.

Речові докази у судовій практиці у цивільних справах використовуються обмежено і в основному є предметами спору. Це — докази у справах, у яких оспорюється якість їх виготовлення за договором підряду, у справах про відшкодування завданої шкоди псуванням майна тощо, їх місцезнаходження матиме доказове значення при розгляді вендикаційних позовів.

У багатьох випадках не допускається можливість використання речових доказів без фіксації їх зовнішніх ознак у письмових доказах. Наприклад, у комерційному акті, що складається організацією залізничного транспорту для підтвердження псування вантажу зазначаються відомості про пломби, пошкодження яких також фіксується в акті як у письмовому доказі.

Подання та витребування речових доказів і вирішення питання про відповідальність за їх неподання провадиться у порядку, встановленому статтями 131, 137 ЦПК України. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та огляд доказів (ч. 2 ст. 133 ЦПК України). Зберігаються речові докази у справі або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів. Речі, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за місцем їх знаходження; вони мають бути докладно описані і опечатані, а в разі потреби — сфотографовані. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані (ст. 139 ЦПК України). Передбачений порядок застосовується, якщо речовими доказами є продукти та речі, що швидко псуються. Вони негайно оглядаються судом з повідомленням про призначений огляд осіб, які беруть участь у справі. Для огляду речових доказів може бути залучено свідків, перекладачів, експертів, спеціалістів, а також здійснено фотографування і відеозапис (ч. 2 ст. 141 ЦПК України). Після огляду вони повертаються особам, від яких були одержані.

Досліджуються речові докази у судовому засіданні шляхом особистого огляду судом (іпsресtіоп осulаrіs), а також пред'явлення для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а у необхідних випадках — також експертам, спеціалістам і свідкам. Залучення свідків до участі в огляді речових доказів викликано необхідністю встановлення належності їх до справи і достовірності підтверджуючих ними обставин. Але, якщо для встановлення змісту речового доказу необхідні спеціальні знання (неякісне виготовлення, псування тощо), суд може залучити до їх огляду експерта. Особи, яким пред'явлені для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до журналу судового засідання (ст. 187 ЦПК України). Огляд речових доказів, які не можуть бути доставлені до суду, провадиться за місцем їх знаходження судом, що розглядає справу, або іншим судом у порядку виконання доручення щодо збирання доказів (ст. 132 ЦПК України). Про проведення огляду повідомляються особи, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках — свідки, спеціалісти і експерти. Про наслідки проведення огляду на місці і про зміст процесуальних дій, що виконувалися, складається протокол. який підписується усіма особами, які беруть участь в огляді До протоколу додаються разом з описом усі вкладені або завірені під час огляду плани, креслення, знімки тощо.

Об'єктивність протоколу забезпечується правом осіб, які беруть участь в огляді на місці, робити свої зауваження щодо протоколу огляду (ч. 5 ст. 140 ЦПК України). У судовому засіданні при оголошенні протоколу огляду речових доказів на місці особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів (ч. 2 ст. 187 ЦПК України).

Оцінка речових доказів провадиться за правилами ст. 212 ЦПК України. Повернення речових доказів особам, від яких вони були одержані, і передання особам, за якими суд визнав право на речі, провадиться після набрання рішенням у справі законної сили. Якщо речовими доказами були предмети, які за законом не можуть бути у володінні громадян, вони передаються відповідним державним установам або організаціям. В окремих випадках речові докази після огляду та дослідження їх судом можуть бути до закінчення справи повернуті особам, від яких вони були одержані, якщо останні про це просять і якщо задоволення такого клопотання можливе без шкоди для розгляду справи (ст. 142 ЦПК України). Відтворення звукозапису, демонстрація відеозапису і їх дослідження здійснюється у порядку, передбаченому ст. 188 ЦПК України.