8. Власні оборотні кошти, їх роль і значення. Шляхи збільшення величини і частки власних коштів в обороті на підприємствах різних форм власності.

Власні оборотні кошти - це власний і прирівняний до ньо­го капітал, авансований на формування оборотних вироб­ничих фондів і фондів обігу.

До власних оборотних коштів відноситься статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал (за вирахуванням залишко­вої вартості основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, неоплаченого і вилученого капіталу), резервний капітал і нерозподілений прибуток.

До власних оборотних коштів умовно прирівнюються тимча­сово вільні кошти спеціальних фондів, резерви майбутніх витрат і платежів, доходи майбутніх періодів (за вирахуванням витрат майбутніх періодів).

Фактична наявність власних коштів в обороті визначається за даними балансу за формулою:

ВОК = ВК + ЗНВП + ДЗ + ДМП - НА ВАШ, (7.1)

де ВОК - власні оборотні кошти;

ВК - власний капітал (І розділ пасиву);

ЗНВП забезпечення наступних витрат і платежів (II розділ пасиву);

ДЗ - довгострокові зобов'язання (III розділ пасиву);

ДМП доходи майбутніх періодів (V розділ пасиву);

НА -- необоротні активи (І розділ активу);

ВМП - витрати майбутніх періодів (III розділ активу).

За рахунок власних оборотних коштів (ВОК) формується ро­бочий капітал підприємства (РК). Відтак робочий капітал за своєю вартісною величиною дорівнює величині власних оборотних коштів, авансованих па його формування (РК = ВОК).

Робочий капітал - це оборотні активи, сформовані за ра­хунок власних коштів, їх величина може бути визначена за формулою:

РК = ОА~ПЗ, (7.2)

де О А - величина оборотних активів на дату складання балансу (II розділ активу балансу);

ПЗ - величина поточних зобов'язань на дату складання балан­су (IV розділ пасиву балансу).

Оскільки за величиною РК = ВОК, то за цією ж формулою (більш простим методом) можна визначити фактичну наявність власних оборотних коштів на відповідну звітну дату.

Ппотрібно зауважити, що робочий капітал, створює переду­мови фінансової стійкості. Наявність власних оборотних коштів в розмірі не менше 50 % планової потреби в оборотних засобах, необхідних для безперервної господарської діяльності підприєм­ства, ефективне їх розміщення в активах є однією із основних умов забезпечення фінансової стійкості та ліквідності поточних борго­вих зобов'язань. Власні оборотні кошти служать джерелом покриття нормованих оборотних коштів. Первісне формування їх відбувається в момент створення організації й утворення її статутного капіталу. Джерелом власних оборотних коштів на цій стадії є інвестиційні засоби засновників організації.

9.Необхідність і методика нормування ОК на підприємствах.

Норматив ОК -це мінімальна величина ОК, яка постійно необхідна в обороті для формування і відновлення планових ОЗ у процесі їх кругообороту протягом усього планового періоду.Ця величина дорівнює нормативу ОЗ і становить загальну потребу торг.орган-ї в сталих джерелах ОК.

Процес нормування ОК включає:

1)розрахунок норм і нормативів 03 і визначення загальної потреби в ОК

2)встановлення нормативу власних ОК Розробка норм і нормативів 03 проводиться методом прямого розрахунку за окремими елементами запасів І по п-ву в цілому.

Мета нормування ОК:визначення оптим.величини ОК, необ. для забезпеч.безперер. кругообороту оборотних вироб.фондів і фондів обігу в процесі в-ва.

Нормування ОК включає в себе такі етапи: 1) визначення І встановлення нормативу ОК- мін, величина ОК, яка постійно необ. В обороті для формув.і відновлення планових 03 в процесі формування їх кругообороту;Н0К=Н03 2) визначення і встановлення нормативу ВОК,-мін, величина ВОК,яка постійно небх.п-ву на плановий період.3) визначення і встановлення відносно сталої кредит.зоборогованості; 4) визначення потреби в коротше.кредиті, 5) збалансування потреби в ОК з реальними джерелами їх формування і на підставі цього складання балансу.

Нормування ОЗ полягає в розробці норм по видах товарно-матеріальних цінностей і в-т, а також заходів, що сприяють підвищенню еф-сті викор-ня ОЗ.

Нормуються наступні елементи оборотних засобів:• виробничі запаси;

• незавершене виробництво;• витрати майбутніх періодів;• готова продукція на складі підприємства;• засоби в касі на збереженні.

За способами планування та нормування ОЗ поділяються на нормовані та ненормовані. Нормовані ОЗ забезпечують мінімум обігових засобів, необхідний для безперебійного функціонування п-ва. Ненормовані ОЗ являють собою додаткові засоби, що направляються, як правило, на розширення в-ва. Таким чином, до нормованих належать оборотні фонди п-ва, а до ненормованих - фонди обігу..

Застосовують наступні основні методи нормування ОК:

Метод прямого рахунка. Цей метод полягає в тому, що спочатку визначається розмір авансування оборотних коштів у кожний елемент, потім їхнім підсумовуванням визначається загальна сума нормативу.

Аналітичний метод. Він застосовується в тому випадку, коли в планованому періоді не передбачено істотних змін в умовах роботи підприємства в порівнянні з попереднім. У цьому випадку розрахунок нормативу оборотних коштів здійснюється укрупнено, з урахуванням співвідношення між темпами росту обсягу виробництва і розміру нормованих оборотних коштів у попередньому періоді.

Коефіцієнтний метод. При цьому методі новий норматив визначається на базі старого шляхом внесення в нього змін з урахуванням умов виробництва, постачання, реалізації продукції (робіт, послуг), розрахунків.

На практиці найбільш доцільне застосування методу прямого рахунка. Перевагою цього методу є вірогідність, що дозволяє зробити найбільш точні розрахунки частого і сукупного нормативів.

10.Еф-сть викор-ня ОК: показники, чинники впливу, шляхи підвищення. Роль економіста – фінансиста в раціональному викор-ні ОК

Підвищення еф-сті викор-ня ОК забезпечується прискоренням їх оборотності на всіх стадіях кругообігу.

Значні резерви підвищення еф-сті викор-ня ОК закладені безпосередньо в самому п-ві. У сфері в-ва це відноситься до виробничих запасів. Ефективна організація виробничих запасів є важливою умовою підвищення еф-сті викор-ня ОК

Еф-сть викор-ня ОК х-ся швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат п-ва; по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення в-ва.

Шляхи підвищення еф-сті викор-ня ОК:1)оптимізація запасів ресурсів і незавершеного в-ва;2)скорочення тривалості вир-го циклу;3)поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення;4)прискорення реалізації товарної продукції.

Загальну оцінку еф-сті викор-ня ОК можна дати з доп. таких пок-ків, як коеф-т віддачі і рентабельність ОК.

Коеф-т віддачі ОК (КВ_ок), авансованих на формування оборотних засобів (ОЗ), характеризує величину сукупного обороту (ХО) за звітний період (рік, квартал) в розра­хунку на одну гривню (тисячу грн) середньої величини оборот­них засобів (ОЗ) за звітний період (ОЗ) і визначається за формулою:

КВ_ок = Сума О/ОЗ

Рентабельність ОК (Рок) х-є величи­ну прибутку в розрахунку на 1 грн (тисячу грн) авансованих в середньому за звітний період оборотних коштів і визначається за формулою:

Рок = П/ОК

де П - прибуток від операційної діяльності підприємства.

За доп. коеф-тів віддачі і рентабельності ОК можна дати загальну оцінку еф-сті викор-ня ОК п-в як в цілому, так і в галузевому аспекті за звітний період і в динаміці.

Для поглибленого аналізу та оцінки еф-сті викор-ня ОК і прийняття управлінських рішень вживають показники, що х-ть раціональність їх розміщення і викор-ня на стадіях кругообороту оборотних засобів. До них відносяться: коеф-т завантаження обороту, коеф-т обо­ротності ОЗ і оборотність ОЗ в днях.

Коеф-т завантаження обороту ОЗ (Кз)

Х-є величину вкладених (авансованих) в оборот коштів (ОК) на формування оборотних засобів (03) в розрахунку на оди­ницю (гривню, тисячу грн) сукупного обороту (2(9) і визначаєть­ся за формулою:

Кз = ОЗ/суму О

Це обернена величина коеф-та віддачі оборотних засобів (коштів) і може бути визначена також за формулою:

Кз = 1/КВ_оз

Коеф-т оборотності ОЗ (К₀) х-є, скільки разів оновились ОЗ за звітний період (рік) і визначається за формулою:

К₀₌сумаО/ОЗ Оборотність ОЗ в днях (О_д) х-є три­валість одного обороту в днях і може бути визначена:

О_д = Д/К_о

Оборотність ОЗ в днях може бути обчислена як в цілому по п-ву, виходячи із загальної суми запасів ОЗ і сукупного одноденного обороту, так і в розрізі галузей д-сті з подальшим розчленуванням тривалості од­ного обороту за елементами оборотних засобів (сировина, мате­ріали, незавершене виробництво, готова продукція, товари тощо).