- •Фінансова діяльність домогосподарств.
- •Фінансова діяльність держави як суб’єкта господарювання
- •4.Види, операції банків як вплив на їхню фінансову діяльність.
- •5..Доходи, витрати, прибуток банку.
- •6. Фінансова діяльність небанківських фінансових установ.
- •9.Прибуток та оподаткування страхової компанії.
- •10.Кредитні спілки, кредитні бюро
- •11.Фінансова діяльність недержавних пенсійних фондів.
- •12.Факторингові компанії.
- •13. Лізингові компанії.
- •14. Особливості фінансової діяльності фізичних осіб-підприємців та приватних підприємств.
- •15. Особливості фінансової діяльності ат, тов, тдв, командитних та повних товариств.
- •16.Види, передумови та особливості реорганізації підприємств.
- •17.Власний капітал підприємства, його функції, складові, процедура формування.
- •20.Емісійна політика підприємства.
- •21.Внутрішні джерела фінансування підприємств.
- •22.Дивідендна політика підприємств.
- •24.Фінансові (банківські) кредити, комерційні кредити. Застава, гарантії, поручительства
- •26.Облігації підприємств. Варанти та їх роль у залученні позичкового капіталу.
- •27.Фінансові інвестиції підприємств: сутність, види, цілі, об’єкти, методи оцінки.
- •28.Оцінка вартості підприємств. Вартість структури капіталу.
- •29.Особливості фінансової діяльності підприємств у сфері зовнішньоекономічних відносин.
- •30.Фінансові аспекти приватизації підприємств.
- •25.Фінансування підприємств за рахунок позичкового капіталу: ознаки, складові, умови та порядок залучення.
10.Кредитні спілки, кредитні бюро
Здебільшого кредитні спілки виділяють споживчі позички. В банківській справі цей кредит вважають найризикованішим. Саме тому банки вкрай неохоче надають такі послуги. Ризик полягає в тому, що одержувач позички може її не повернути, не зважаючи на всі попередні домовленості й угоди. Аналіз споживчих кредитів, проведений у США, засвідчив, що такий кредит є найдорожчим видом вкладень на один долар.
Кредитні спілки задовольняють попит на споживчі позички різних соціальних прошарків. Особи з вищим рівнем освіти та доходів беруть у борг частіше. Вони розглядають кредитування як інструмент досягнення бажаного рівня життя, а не як спосіб подолання тимчасових фінансових труднощів. Усі кредитні спілки орієнтовані на різні категорії позичальників.
Засади чи правила, яких дотримується кредитна спілка, коли в особі членів правління та кредитного комітету приймає внески, надає кредити і забезпечує їх повернення, складає її кредитну політику. Вона ґрунтується на потребі забезпечення інтересів кредиторів і позичальників з урахуванням фінансової ситуації в країні.
Кредитна спілка має забезпечувати рівновагу двох протилежних інтересів. Адже по один бік стоять кредитори спілки, які хотіли б одержати найвищий відсоток за користування вкладеними коштами, а по другий - позичальники, що хотіли б сплачувати найнижчі відсотки за надані кредити. Правління має постійно стежити за фінансовою ситуацією в країні і, в разі потреби, швидко приймати рішення про зміну не тільки ставки, а й розмірів кредиту та терміну його видачі.
Сучасна кредитна система виконує дуже багато функцій, саме тому її структура надзвичайно різноманітна і включає в себе різні інститути. Нажаль ринок цінних паперів в Україні слабо розвинений, тому наша кредитна система не така досконала, як у країнах з розвиненою ринковою економікою.
Бюро кредитних історій працюють у всіх розвинених країнах світу. Мати хорошу кредитну історію зацікавлені, в першу чергу, добросовісні учасники ринку, бо це розширює можливості доступу до фінансових послуг за більш низькою процентною ставкою. Але вони так само потрібні і кредиторам, бо інформація кредитного бюро дозволяє оцінити ступінь ризику при наданні кредиту або продажу товарів чи послуг з відстрочкою платежу.
У чому ж секрет популярності кредитні бюро? У тому, що вони:
Сприяють підвищенню поінформованості кредиторів про потенційних позичальників і дають можливість більш точно спрогнозувати повернення кредитів,
Дозволяють ефективно визначити ціну кредиту, знизивши ризик несприятливого вибору позичальника,
Зменшують витрати на пошук і перевірку інформації про потенційного позичальника і відповідно сприяють здешевленню кредитів,
Дозволяють знизити кількість відмов у наданні кредитів добросовісним позичальникам,
Сприяють стабільності роботи фінансового сектора та зменшенню ризику виникнення проблеми несприятливого вибору;
Розширюють доступ до фінансових послуг для суб’єктів малого та середнього бізнесу та фізичних осіб через створення їхньої “кредитної історії”.
