4.Види, операції банків як вплив на їхню фінансову діяльність.

Доходи, видатки та прибуток комерційного банку Вся господарська діяльність комерційного банку – здійснення банківських угод - має назву статутна діяльність. Її проведення вимагає від комерційного банку значних витрат,але крім витрат виникають доходи, як результат діяльності комерційного банку. Результатом співставлення доходів та витрат є фінансовий результат статутної діяльності, який виступає у вигляді прибутку чи збитків. Поняття доходності комерційного банки відображає позитивний сукупний результат діяльності банку у всіх сферах його господарсько-фінансової і комерційної діяльності. За рахунок доходів банку покриваються усі його операційні видатки, включаючи адміністративно-управлінські, формується прибуток банку, розмір якого визначає рівень дивідендів, збільшення власних коштів і розвиток пасивних і активних операцій. Для оцінки доходів та видатків необхідно розрахувати загальну суму доходів банку, отриманої їм за період, із наступним поділом її на види доходів, що надійшли від проведення різноманітних видів банківських операцій. Валові доходи банку прийнято розділяти на процентні і непроцентні. До процентних доходів банку відносяться:* нараховані й отримані відсотки по позичках у гривневому виразі;* нараховані й отримані відсотки по позичках в іноземній валюті. Структура процентних доходів банку може бути подана також у вигляді:* процентних доходів, отриманих по міжбанківських позичках;* процентних доходів, що надійшли по комерційних позичках. Непроцентні доходи складають:* доходи від інвестиційної діяльності (дивіденди по цінних паперах, доходи від участі в спільній діяльності підприємств і організації й ін.);* доходи від валютних операцій; * доходи від отриманих комісій і штрафів;* інші доходи. Також доходи можна розділити на банківські і небанківські. Банківські доходи – це ті, що безпосередньо пов’язані з банківською діяльністю. Небанківські – ті, які не відносяться до основної банківської діяльності, але забезпечують іі здійснення.

Активи та активні операції банку.

Фінансовий потенціал комерційного банку характеризується обсягом і структурою його необоротних та оборотних активів, що формуються за рахунок готівкових фінансових ресурсів (як власних, так залучених і позичених). Обгрунтоване оптимальне розміщення фінансових ресурсів під час здійснення активних операцій є одним з найважливіших принципів забезпечення фінансової стабільності, платоспроможності та ліквідності банку.

Активні операції являють собою розміщення банками власного капіталу та залучених ресурсів з метою отримання прибутку, забезпечення діяльності та підтримання необхідного рівня ліквідності. До активних операцій банків відносять:

— операції з вкладення банківських ресурсів у грошові кошти в готівковій і безготівковій формі з метою підтримання ліквідності банку;

— розрахункові операції, пов'язані з платежами клієнтів;

— касові операції з приймання і видавання готівки;

— інвестиційні операції з вкладення банківських ресурсів у цінні папери;

— фондові операції з купівлі-продажу цінних паперів;

— валютні операції з купівлі-продажу іноземної валюти на внутрішньому і міжнародному валютних ринках;

— депозитні операції з розміщення тимчасово вільних ресурсів банку в депозити в НБУ та інших комерційних банках;

— операції з купівлі-продажу банківських коштовних металів на внутрішньому і міжнародному валютних ринках.

Наведена вище класифікація банківських операцій не є винятковою і не має чітких безумовних меж, адже багато операцій можуть одночасно виступати в ролі як активних, так і пасивних.

Наприклад, залучення коштів на депозит вважається пасивною операцією, оскільки збільшує ресурсну базу банку. Разом з тим отримані на депозит кошти розміщуються у вигляді залишку на кореспондентському рахунку в центральному банку або в операційній касі банку, що є активною операцією. Таким чином, розподіляти банківські операції на суто активні чи пасивні доцільно й економічно можливо під час аналізу підсумкових результатів здійснення цих операцій, що відображаються у змінах сум відповідних статей у певних розділах банківського балансу.

Пасиви та пасивні операції банку

Пасивні операції це операції, що пов¢язані з формуванням банківських ресурсів. Вони відіграють первинну і вирішальну роль по відношенню до активних операцій, для яких необхідною умовою є достатність ресурсів. Саме, в результаті пасивних операцій банки отримують додаткові ліквідні кошти.

Банківські ресурси це сукупність коштів, що знаходяться в розпорядженні банків і використовуються ними для проведення активних операцій.

Виходячи з джерел формування, кошти комерційного банку поділяються на власні і залучені

Власні ресурси комерційного банку, тобто його власний капітал, є основою для залучення коштів інших суб¢єктів ринку і необхідною умовою розвитку діяльності банку. Власні кошти утворюються за рахунок коштів акціонерів, учасників банку або з відрахувань від поточного прибутку. В банківському балансі власні кошти знаходяться в різних фондах банку.

Статутний фонд формується за рахунок пайових внесків власників банку (якщо це приватне підприємство), або шляхом мобілізації коштів від випуску і розміщення акцій (якщо це акціонерне товариство).

Резервний фонд утворюється за рахунок щорічних відрахувань з прибутку, розмір яких визначається загальними зборами акціонерів банку.

Нерозподілений прибуток це частина прибутку, що залишається у розпорядженні банку після сплати податків, виплати дивідендів акціонерам та відрахувань до резервного фонду.

Власний капітал комерційного банку виконує три основні функції: захисну, оперативну і регулюючу. Захисна функція полягає у реалізації інтересів вкладників і кредиторів шляхом виплати їм компенсацій у випадку винекнення збитків або банкрутства банку. Її значення пов¢язане з продовженням діяльності банку незалежно від загрози винекнення збитків. Оперативна функція полягає у забезпеченні фінансової основи діяльності банку, тобто адекватного росту його активних операцій. Регулююча функція пов¢язана із встановленням центральним банком для комерційних банків певних нормативів щодо дотримання належної величини власного капіталу з метою нормального функціонування банків.

Головним джерелом ресурсів комерційних банків є залучені кошти, основну частину яких складають депозити.

Під депозитом прийнято розуміти грошові кошти, що віддані на зберігання у фінансово-кредитну установу з відповідним режимом їх використання, що регулюється банківським законодавством. Усі депозити поділяються на три основні види: депозити до запитання, строкові депозити та ощадні депозити.