- •Назвіть основні дисципліни, пов’язані з психологією праці опосередковано (через інші сфери науки, практики, мистецтва).
- •Розкрийте зміст поняття «професійна придатність».
- •Виділіть сфери практичної діяльності і наукові дисципліни, з якими буде пов’язана психологія праці в майбутньому.
- •Перелічити шляхи профілактики і корекції несприятливих функціональних станів та «професійного вигоряння» працівника.
- •6.Назвіть позитивні умови становлення професіоналізму суб’єкта праці.
- •7.Як зв’язана структура мотивації праці і кваліфікація суб’єкта.
- •8.Назвіть періоди найактивнішого розвитку психології праці.
- •9.Перелічити психологічні умови підвищення ефективності трудової діяльності.
- •10.Розкрити зміст відмінностей понять «штати», «кадри», «персонал», «людські ресурси».
- •11.Складіть перелік службових обов’язків психолога в організації.
- •12.Перелічіть і поясніть основні структурні елементи трудової адаптації.
- •13. Поясніть, як впливає на трудову адаптацію темперамент людини.
- •Охарактеризуйте основні принципи класифікації професій.
- •Приведіть приклади типології професій.
- •Назвіть негативні умови становлення професіоналізму суб’єкта праці.
- •17. Розкрийте зміст феномена «акмеологічні інваріанти професіоналізму».
- •18. Перерахуйте періоди якнайменш активного розвитку наукової дисципліни
- •19. Дайте визначення і охарактеризуйте зміст поняття «трудовий пост».
- •Назвати і пояснити зміст основних видів трудової адаптації, її сутність.
- •21 Назвіть механізми і умови, що ускладнюють повноцінне формування і розвиток професійної самосвідомості суб’єкта.
- •22 Які явища, процеси, закономірності відносяться до психологічних механізмів адаптації людини до трудової діяльності в організації.
- •23.Дайте визначення і охарактеризуйте зміст поняття «робоче місце».
- •Розкрийте вміст феномена «стрес» в контексті практичних задач, вирішуваних психологією праці.
- •25. Дайте визначення і охарактеризуйте зміст поняття «професія».
- •26. Розкрити основні рівні трудової адаптації і показати взаємозв’язок і взаємодію між ними.
- •27. Дайте визначення і охарактеризуйте зміст поняття «предмет праці» та «засіб праці».
- •34. Опишіть вимоги професії типу «людина-техніка» на підставі особових профілів успішних професіоналів.
- •35. Опишіть вимоги професії типу «людина-знак» на підставі особових профілів успішних професіоналів.
- •36. Розкрийте зміст підстав, використовуваних для типології кар’єри різними авторами
- •37. Опишіть вимоги професії типу «людина-образ» на підставі особових профілів успішних професіоналів.
- •39. Опишіть вимоги професії типу «людина-природа» на підставі особових профілів успішних професіоналів.
- •У чому полягає схожість і відмінність акмеологічного і традиційних психологічних підходів до проблеми у трудовій діяльності суб’єкта?
- •Охарактеризуйте цілі та задачі ергономіки.
- •42. Опишіть вимоги професії типу «людина-людина» на підставі особових профілів успішних професіоналів.
- •43. Назвіть основні детермінанти розвитку психології праці.
- •44. У чому полягають ергономічні основи конструювання робочих місць.
37. Опишіть вимоги професії типу «людина-образ» на підставі особових профілів успішних професіоналів.
Нашим сучасникам Леонардо в першу чергу відомий як художник.
Завдяки його роботам мистецтво живопису перейшло на якісно новий етап свого розвитку. Попередні Леонардо художники Ренесансу рішуче відмовлялися від багатьох умовностей середньовічного мистецтва. Це було рухи у бік реалізму і багато вже було досягнуто у вивченні перспективи, анатомії, більшої свободи в композиційних рішеннях. Але в плані живописності, роботи з фарбою, художники були ще доволі умовні і скуті. Лінія на картині чітко обкреслювала предмет, і зображення мало вид розфарбованого малюнка. Найбільш умовним був пейзаж, який грав другорядну роль. Леонардо усвідомив і втілив нову живописну техніку. У нього лінія має право на розмитість, тому що так ми її бачимо. Він усвідомив явища розсіяння світла в повітрі і виникнення сфумато — серпанку між глядачем і зображеним предметом, яке пом'якшує колірні контрасти і лінії. У результаті реалізм в живописі перейшов на якісно новий ступінь.
Ми бачимо профіль Леонардо да Вінчі як профіль яскравого представника професії типу людина – образ. У класифікації Баклицького зазначено: «Якщо провідним предметом праці є художні образи, умови їх побудови, то перед нами тип X "людина — художній образ"», що говорить про те, що да Вінчі повністю підходить під цей тип, адже він був живописцем і людиною яка мислить образами і творить певні образи на полотні.
38. Як змінюється розуміння змісту феномена «професійне самовизначення» суб’єкта залежно від історичних умов організації суспільного виробництва, технологій трудової діяльності,професійної кваліфікації працівника?
М.Р.Гінзбург виділяє такі структурні компоненти особистісного самовизначення: психологічне теперішнє і психологічне майбутнє, кожне з яких двопланове, тобто володіє ціннісно-смисловим (вертикальна складова) і просторово-часовим аспектами (горизонтальна складова). Автор підкреслює, що особистісне самовизначення можна визначити як змістовне конструювання людиною свого життєвого поля, яке включає в себе як сукупність індивідуальних цінностей і смислів, так і простір реальної дії. Тобто охоплює минуле, теперішнє та майбутнє. Таким чином особистісне самовизначення включає професійне, але не зводиться до нього.
Професійне самовизначення – це багатомірний процес, в якому відбувається виділення завдань суспільства і формування індивідуального стилю життя, частиною якого є професійна діяльність. Професійне самовизначення можна розглядати як серію завдань, які суспільство ставить перед особистістю і які вона повинна послідовно вирішити протягом певного періоду часу; процес поетапного прийняття рішень, за допомогою яких формується баланс між своїми вподобаннями та схильностями, з одного боку, та потребами існуючої системи суспільного поділу праці – з іншого; процес формування індивідуального стилю життя, частиною якого є професійна діяльність (І. С. Кон).
В розробленій Пряжніковим Н.С. змістово-процесуальній моделі професійного самовизначення центром визнається ціннісно-моральний аспект, розвиток самосвідомості (рефлексія, самопізнання) і потреба в професійній компетентності. Основу професійного самовизначення складають наступні психологічні чинники: усвідомлення цінності суспільно корисної праці, загальна орієнтація в соціально-економічній ситуації в країні, усвідомлення необхідності загальної і професійної підготовки для повноцінного самовизначення і самореалізації, загально орієнтація в світі професійної праці, виділення подальшої професійної цілі (мрії), зіставлення мрії з іншими важливими життєвими цілями, знання про обранні цілі, внутрішні перепони, які ускладнюють досягнення обраної цілі та ін. .