
- •77. Утв. Кнр та політика Мао Цзедуна.
- •51. Реформи Генріха іі в хіІст
- •74 Утворення візантійської держави. Суспільний устрій країни
- •79Утворення та державний устрій дуалістичної австро-угорської імперії 1867
- •80 Утворення та діяльність Паризької Комуни 1871
- •81 Утворення та характеристика речі посоплитої
- •82 Характеристика «нового курсу» Рузвельда в сша
- •85 Характерні риси і особливості країн стародавнього сходу
- •88 Цивільний та кримінальний кодекси Наполеона Бонапарта
80 Утворення та діяльність Паризької Комуни 1871
У лютому-березні 1871 р. в Парижі та інших містах Франції склалася революційна ситуація. 18 березня 1871 р. Національна гвардія та робітники підняли повстання проти антинародної й антинаціональної політики уряду А. Т'єра. Владу буржуазії в Парижі було повалено. Вона перейшла до Центрального комітету Національної гвардії. Були проведені вибори до Паризької комуни, котрій 28 березня 1871 р. передано всю владу — стала одночасно законодавчим і виконавчим органом. Програмним документом Паризької комуни стала декларація "До французького народу" (19 квітня 1871 р.), яка проголошувала республіку єдиною формою правління, гідною людини, а принципом політичного режиму - повну автономію комун на всій території Франції. Вищим органом у Парижі стала Виконавча комісія, котрій підпорядковувалися 10 галузевих комісій з функціями колишніх міністерств (виконавча; військова; продовольча; фінансів; юстиції; громадської безпеки; праці; промисловості й обміну; громадських служб; зовнішніх відносин; освіти). Скасовано привілеї посадовців і введено їхвиборність. Церкву відокремили віддержави, ввели робітничий контроль над виробництвом, безкоштовну обов'язкову освіту, заборонили незаконні обшуки, арешти, реквізиції тощо. Старий суд замінили народним судом. Комуна діяла в умовах постійної боротьби з урядом А. Т'єра, якому надавали пряму допомогу прусські інтервенти. Контрреволюційні сили, що зосередилися у Версалі, 21 травня 1871 р. вдерлися до Парижа. Падіння Комуни прискорилось її помилками (тактикою пасивної оборони, страхом роззброїти контрреволюційну буржуазію, | нерішучістю в боротьбі з агентами та поплічниками ворога та ін.).
81 Утворення та характеристика речі посоплитої
У 1569 р. в Любліні відбувся об'єднаний польсько-литовський сейм. За Люблінським трактатом Польща і Літва утворювали нову державу - Річ Посполиту - зі спільним королем, сеймом, сенатом, спільною зовнішньою політикою. Окремими залишалися виконавча влада, фінанси та законодавство, До Польщі приєднувались Волинь, Поділля та Київщина. Король видав місцевій православній шляхті гарантії рівності прав з католиками, рівноправ'я мов та ін. Та це виявилось порожньою декларацією. Найвищим законодавчим органом держави був з’їзд шляхти — сейм або сойм, що обирав короля. В період між сеймами король управляв державою разом і за згодою з обраною сеймом Радою резидентів. Під час прийняття рішень сеймом існувало право “ліберум вето” - кожний з учасників сейму міг накласти вето на прийняття певного рішення вимовивши слова "Не позвалям" (Не дозволяю) Велике князівство Литовське зберігало певну автономію у складі Речі Посполитої (мало свої органи адміністративного управління, військо, фінанси, судочинство велося на основі Литовських статутів). Річ Посполита акінчила своє існування під час третього поділу Польщі у 1795 році.
82 Характеристика «нового курсу» Рузвельда в сша
Новий курс ( — заходи із запровадження централізованого планування і стимулювання економіки США, які здійснювались адміністрацією президента США Франкліна Рузвельта задля подолання Великої депресії в період між 1933 і 1940 рр
В березні 1933 був прийнятий банківський закон. Було заборонено вільний оббіг золота в країні. Під страхом позбавлення волі на 10 років і штрафу в $100,000 американців примусили обміняти золото на паперові купюри за встановленим державою курсом. За ініціативою президента була створена Національна Адміністрація Відновлення Промисловості (НАРА), якою були запроваджені «Кодекси чесної конкуренції». Основна умова «Кодексів чесної конкуренції» полягала в забороні продажу товарів нижче встановлених «Кодексами» цін. Закон передбачав встановлення мінімуму заробітної платні, максимум тривалості робочого дня, укладення колективних договорів, право на створення профспілок, надання допомоги багатомільйонній армії безробітних.
Для виходу з сільськогосподарської кризи був прийнятий в травні 1933 р. закон про допомогу фермерам і установлена Адміністрація з регулювання сільського господарства. Цей орган регулював ціни на сільськогосподарські продукти, встановлював обсяг виробництва. Заохочувалося скорочення фермерами посівних площ.
В цілому заходи скоротили безробіття з 24,9% в середині 1933 р. до 20,1% в середині 1935 р.