
- •Тема 1. Мова і мовлення в житті людини............................................................ 5
- •Тема 2. Документ – основна форма функціонування офіційно-ділового стилю. Роль документів у професійній діяльності........................................... 40
- •Тема 3. Робота з морфологічними засобами
- •Тема 4. Культура мовлення і професійна діяльність........................................ 86
- •Тема 1. Мова і мовлення в житті людини
- •1.1. Мова. Функції мови План
- •1.1.1. Українська мова – національна мова українського народу, її місце серед мов світу
- •1.1.2. Особливості розвитку української мови у різні періоди
- •1.1.3. Поняття про мову та мовлення. Літературна мова
- •1.1.4. Український правопис. Принципи українського правопису
- •Особливості офіційно-ділового та наукового стилів План
- •1.2.2. Функціональні стилі сучасної української літературної мови
- •1.3.2. Значення слова. Однозначність і багатозначність
- •1.3.3. Лексика сучасної української літературної мови за походженням
- •1.3.4. Лексика української мови за вживанням
- •Тема 2. Документ – основна форма функціонування офіційно-ділового стилю. Роль документів у професійній діяльності
- •2.1.2. Класифікація документів
- •2.1.3. Реквізити документів та правила їх оформлення
- •2.2.2. Типи наукових текстів
- •2.2.3. Структура наукового тексту
- •Розділ 1 Назва
- •2.2.4. Цитування. Виноски.
- •2.2.5. Правила оформлення бібліографії
- •2.3. Текст – основний реквізит документа План
- •Текст. Елементи тексту.
- •Вимоги до тексту документа
- •2.3.1.Текст. Елементи тексту
- •2.3.2. Вимоги до тексту документа
- •Тема 3. Робота з морфологічними засобами
- •3.1. Труднощі при використанні граматичних форм слів
- •3.1.1. Поняття про морфологію та синтаксис
- •3.1.2. Морфологічні особливості наукового та офіційно-ділового стилів
- •3.2.2. Віддієслівні іменники
- •3.2.3. Розщеплення присудка
- •3.2.4. Труднощі з узгодженням
- •3.2.5. Складні випадки керування
- •4.1.2. Комунікативні ознаки культури мовлення
- •4.1.3. Усне ділове спілкування. Види усного ділового мовлення
- •4.1.4. Ораторське мистецтво і ділове мовлення
3.2.4. Труднощі з узгодженням
Йдеться насамперед про узгодження присудка з підметом. Тут є кілька правил:
1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21, 151, 2001 та ін.), то присудок при такому підметі ставиться у формі однини.
2. Якщо числівник у підметі закінчується на два, три, чотири, присудок ставиться у множині. Однина тут можлива тільки тоді, коли повідомлення фіксує певний факт як підсумок або коли повідомленню надається безособового характеру (було переведено три працівники). Такі конструкції в ділових паперах цілком доречні.
3. При підметах типу п’ять чоловік, сто п’ятнадцять тонн, сімнадцять агрегатів та інших присудок може стояти як в однині, так і в множині. Однина підкреслює внутрішню нерозчленованість, цілісність; вона надає висловленню безособового характеру, виділяє загальний підсумковий результат; однина тут може ще позначати пасивність предметів. При позначенні великої кількості предметів теж обирається форма однини.
4. Підмети зі словами більшість, меншість, ряд, части на, багато, кілька в діловому стилі вимагають від присудка форми однини. Множина з’являється лише тоді, коли підмет або присудок – однорідні члени, коли підмет і при судок відділені другорядними членами речення або підряд ним реченням; коли підмет стоїть перед присудком. Ось один із можливих прикладів: “
більшість абітурієнтів, які більшість абітурієнтів, які успішно склали вступні іспити, будуть зараховані на стипендію та забезпечені гуртожитком”. Порівняймо це речення без підрядного:
більшість абітурієнтів буде зарахована на стипендію та забезпечена гуртожитком.
5. Слід рахуватися з тим, що форма однини присудка більш відповідає традиціям книжно-писемного мовлення, тому відступи від неї повинні бути обов’язково вмотивовані.
6. Для української мови правильними є вислови типу: останні два квартали і останніх два квартали. Для ділових паперів типовим є вживання першого варіанта: тільки за останні два тижні прийнято на сесії вісім законів; нові поправки внесено у дві діючі угоди та ін.
7. При підметі, вираженому займенником хто, присудок звичайно ставиться у формі однини {усі, хто не пройшов реєстрації, повинні з’явитися…).
8. При підметі, вираженому займенником ніхто, ніщо, дехто та іншими, присудок теж ставиться в однині (дехто з присутніх на сесії участі у голосуванні не брав).
9. Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок у цих випадках узгоджується в роді з підметом, а не з прикладкою. Не завжди легко встановити, де в словосполученні типу музей–садиба, вагон–лабораторія, блок–майстерня, школа–інтернат, секретар–друкарка та інших підмет, а де прикладка (тобто означення, яке дає підмету нову назву). Вважається, що прикладкою є поняття вужче, видове, а підметом – ширше, родове поняття (виставка, вагон, музей, блок, школа, секретар).
10. Коли підмет – символічна або умовна назва, присудок треба узгоджувати із загальною, родовою назвою при цій умовній, символічній та видовій. Для ділового стилю неправильним є написання:
“Світанок” уклав угоду на постачання... Тут мало б бути: об’єднання “Світанок” уклало угоду на постачання.
11. Присудок ставиться в однині ще в таких випадках: коли однорідні підмети тематично близькі; коли при перерахуванні перед однорідними підметами повторюються слова весь, кожний, ніякий, особливо в тих випадках, коли висловленню надається підкреслено безособовий характер; зі словами частина, кількість, ряд, число та іншими, що мають при собі означення (значна частина, велика кіль кість, цілий ряд, деяка сума) і об’єднують однорідні під мети (значна частина верстатів і механізмів), присудок ставиться в однині (значна частина врожаю значна частина врожаю жита й пшениці була відправлена).
12. Як правильно: півтора карбованця чи півтора карбованці? Існує таке правило: числівник півтора звичайно поєднується з родовим відмінком іменників. Тому півтора карбованця, півтора мільйона, півтора метра та ін.