Висновки

Отже, можемо зробити висновки.

1. Гра є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для молодших школярів. У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей. Гра – творчість, гра – праця.

2. Дослідження, пов'язані з розробкою і впровадженням нових технологій навчання, в основу яких покладено застосування ігор, свідчать про наявність у них значних можливостей щодо підвищення ефективності підготовки спеціалістів.

3. Правильно організована навчальна діяльність пізнавально-пошукового типу при використанні ігор на заняттях, продумане керівництво нею з боку педагога викликає в учнів інтерес до навчального процесу, розвиває активність і самостійність. Самостійно і свідомо сприймаючи явища дійсності, учні вчаться робити власні висновки. Це формує в них міцні, глибокі знання, елементи наукового світогляду.

4. Структура розгорнутої ігрової діяльності включає такі ігрові компоненти:

• спонукальний – потреби, мотиви, інтереси, прагнення, які визначають бажання дитини брати участь у грі;

• орієнтувальний – вибір засобів і способів ігрової діяльності;

• виконавський – дії, операції, які дають можливість реалізовувати ігрову мету;

• контрольно-оцінний – корекція і стимулювання активності ігрової діяльності.

5. У дитячих іграх вільна ігрова діяльність виступає переважно як самоціль. У дидактичних іграх, створених педагогікою (в тому числі й народною), ігрова діяльність спеціально планується і пристосовується для навчальних цілей. Дидактичні ігри – різновид ігор за правилами.

6. Дидактичні ігри, які використовуються в початковій школі, виконують різні функції: активізують інтерес та увагу дітей, розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, увагу, закріплюють знання, вміння і навички, тренують сенсорні вміння, навички тощо. Правильно побудована дидактична гра збагачує процес мислення індивідуальними почуттями, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини.

7. На уроці доцільно використовувати такі дидактичні ігри, організація яких не потребує багато часу на приготування обладнання, запам’ятовування громіздких правил. Перевагу слід віддавати тим іграм, які передбачають участь у них більшості дітей класу, швидку відповідь, зосередження довільної уваги. На уроках читання це, зокрема ігри: „ Використай задані слова”, „ Уяви себе...”, „ Відсутня буква О ”, „ Письменник − не письменник ”, „Відгадай задумане слово”.

8. Правильно організована навчальна діяльність пізнавально-пошукового типу при використанні ігор на заняттях, продумане керівництво нею з боку педагога викликає в учнів інтерес до навчального процесу, розвиває активність і самостійність. Самостійно і свідомо сприймаючи явища дійсності, учні вчаться робити власні висновки. Це формує в них міцні, глибокі знання, елементи наукового світогляду. Наявність ігорової діяльності в навчально-виховному процесі початкової школи є необхідною для навчання.

9. Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання. Розвивальні ігри добираються відповідно до програми.

10. Для успішного проведення дидактичної гри на уроці читання вчителю необхідно: знати психологію учня і вміти використати ці знання на уроці як активну дієву силу; творчо опанувати методику використання ігор на уроці як раціональний засіб опрацювання літературного твору; вміти визначати ступінь необхідності гри на певних етапах уроку; бути впевненим у досягненні позитивних результатів у навчанні читання та виховного впливу на учнів; усвідомлювати жанрові особливості, зміст літературного матеріалу.

11. Кількість ігор на уроці має відповідати принципу доцільності. Доречно продумати і поетапний їх розподіл: на початку уроку гра має допомогти зацікавити, організувати дитину; в середині уроку гра повинна націлити на засвоєння теми, наприкінці уроку – може мати пошуковий характер. Тому у пошуках ефективної методики застосування ігрових технологій ми дібрали і розробили серію ігор, що надають змогу опановувати основами грамоти, читання і літературознавчої пропедевтики, граматичними поняттями і уявленнями.

12. Дослідне навчання переконало, що учні експериментальних класів, де гра була суцільною навчально-виховною лінією на уроці, значно випереджають своїх ровесників з контрольного класу (див. таблиці) у повноцінному засвоєнні змісту твору, його поглибленому аналізі, вмінні висловлювати посильні оцінні судження, у творчій активності. Водночас, у ході самої гри вони самі спроможні змінити характер спілкування, внести щось своє, більш оригінальне.

13. Формувальний експеримент підтвердив висунуту гіпотезу доцільності використання дидактичних ігор у навчально-виховному процесі літературного читання як методу.

14. Дослідження проблеми використання дидактичної гри як методу навчальної діяльності не вичерпує всіх аспектів розглянутої у дипломній роботі проблеми. Подальші наукові розвідки можуть бути спрямовані на дослідження методів і прийомів керівництва грою, використання ігрової діяльності як методу розв’язання конкретних педагогічних завдань.