Розділ 3 методика експериментального дослідження

3.1 Організація експериментального дослідження

З метою перевірки ефективності використання дидактичних ігор для формування загальнонавчальних умінь і навичок у школярів початкових класів нами було проведено формувальний експеримент Експериментальна робота проводилася на базі 4-их класів Красилівської ЗОШ № 1 протягом місяця. Були вибрані два класи – експериментальний та контрольний (4‑А і 4‑Б класи). Експериментальний (4-А) і контрольний (4-Б) класи визначено за рівнем навчальних досягнень учнів.

У контрольному класі навчання проводилось традиційно, за сталою структурою і порадами методичних посібників. Для вчителя експериментального класу нами були підготовлені методичні рекомендації, які включали ігрові завдання і вправи, дидактичні ігри, що сприяли формуванню загальнонавчальних умінь і навичок, розвитку особистості.

Уроки читання за розкладом проводилися чотири рази на тиждень. Тривалість кожного уроку 40 хв.

В експериментальному класі на кожному уроці дидактичним іграм відводилося 10-15 хв. на початку або в кінці уроку, що залежало від сприймання учнями навчального матеріалу.

Наводимо добірку ігор (додаток Г) із вказівками щодо місця їх використання у структурі уроку та вимогами до їх проведення, які використовувалися на уроках читання вчителем експериментального класу.

Під час вивчення теми «Усна народна творчість» будо запропоновано такі дидактичні ігри:

− гра «Кмітливці»;

− гра «Шифрувальники».

Для проведення гри «Кмітливці» клас розподіляли на 4 команди. Кожна команда отримувала картки з однаковим завданням або із різними завданнями. Завдання: прочитати прислів’я, зашифроване у колограмі, пояснити зміст. Перемагала команда, яка швидше і правильніше виконувала завдання. Для цього пропонувалося чотири групи карток. До кожної є ключ: потрібно прочитати букви в певному порядку.

Завдання гри «Шифрувальники» полягало в тому, щоб у кожному рядку знайти «зайві» літери, скласти з них слова. Із зайвих слів кожного рядка скласти прислів’я, пояснити їх зміст. Для виконання завдання клас можна поділити на команди, яким також можна роздати різні або однакові картки.

Під час вивчення теми «Як не любити той край» пропонувалися дидактичні ігри:

− «Шифрувальники»;

− «Назви одним словом».

Смисл гри «Шифрувальники» в тому, щоб відгадати на картках слово. Для цього клас можна поділити на команди, яким роздаються однакові або різні групи карток.

Гра «Назви одним словом» проводилася у вигляді вікторини.

3.2 Результативність експериментальної методики

З метою визначення ефективності експериментальної методики у 4‑А і 4‑Б класах Красилівської ЗОШ № 1 на початку і в кінці експерименту проводились контрольні зрізи, що дозволили виявити рівень сформованості в учнів провідних загальнонавчальних умінь і навичок. Контрольні зрізи дозволили дійти висновку про те, що у дітей експериментального класу рівень сформованості зазначених новоутворень, а також рівень знань вищий, ніж в учнів контрольного класу.

Оскільки саме у початкових класах закладаються основи подальшого навчання дітей, формуються організаційні, загальномовленнєві, загальнопізнавальні та контрольно-оцінні навички, то завдання добиралися таким чином, щоб за їх виконанням можна було судити про рівень сформованості вказаних компонентів.

Перевірка організаційних навичок проводилась методом спостереження за роботою учнів на уроці, хронометражу, бесіди з учителями і вихователями груп продовженого дня. У зв’язку зі зниженням віку дітей, які йдуть до школи, формування організованості потребує особливої уваги. Ці діти, як правило, емоційніші, їхня поведінка зумовлена і дуже залежить від актуальних потреб. Дитина прагне відразу поділитися своїми враженнями, привернути до себе увагу, заслужити схвалення вчителя. Так от, під час фронтальної роботи у контрольному класі чимало школярів не завжди адекватно реагували на вказівки вчителя, звернені до класу, а починали працювати лише після особистого звернення. В експериментальному класі молодші школярі швидко включалися у навчання, діяли цілеспрямовано, орієнтувалися в часі, заздалегідь обдумували послідовність і способи виконання завдання. Не роздивлялися на всі боки, не перепитували, довго не вагалися і починали діяти одразу після вказівки вчителя.

Ми пропонували учням прокоментувати власні дії під час виконання завдань. Результати опитування показали, що учні контрольного класу очікують на вказівки вчителя, тоді як основна частина учнів експериментального класу (60%) поставили такі запитання: Що я зроблю спочатку?, Що потім?, Чим закінчу?, А що в результаті?

Уміння слухати і відповідати вивчалось шляхом відтворення незнайомого, але доступного дітям даного віку тексту, сприйнятого на слух. Рівень сформованості уміння запитувати ми перевіряли за допомогою завдань на формулювання запитань до окремих речень, мовленнєвих ситуацій, тексту. Враховуючи той факт, що в основі уміння міркувати лежать уміння логічно мислити, правильно і точно висловлювати свої думки, для контрольних зрізів ми використовували завдання на доповнення речень словами, логічно зв’язаними за змістом; на добір об’єктів, які відповідають даним ознакам; на порівняння казок.

На уроках учням доводиться працювати з різними текстами. І найпоширенішими видами роботи з ними є складання плану і переказ прочитаного. Учителі добре знають, як важко дається молодшим школярам стислий переказ прочитаного. Тому розігрування на уроках уривків тексту допомагало учням експериментального класу краще усвідомити його елементи, а не сприймати суцільний текст. Коли учні контрольного класу просто перечитували текст, то учні експериментального читали з аналізом, вони сортували матеріал: знаходили те, що незрозуміло, що найбільше вразило, про що дізнався вперше тощо. Тобто, уже на етапі читання відбувається аналіз тексту.

Також учням обох класів було запропоновано скласти план до казки. Результати перевірки показали, що більшість учнів контрольного класу (58%) придумували будь-яку назву або брали перше-ліпше речення з уривка і вважали його пунктом плану. Учні експериментального класу (70%) насамперед визначали основну думку уривка і аж тоді придумували пункт плану.

Відомо, що ефективність контролю значною мірою залежить від володіння конкретними його способами, тому ми пропонували учням завдання із визначенням способів перевірки. Уміння взаємоконтролю вивчалось шляхом взаємоперевірки виконаних робіт. Внесені зміни дозволяли судити про рівень сформованості взаємоконтролю.

З метою дослідження уміння висловлювати оцінні судження учням пропонувалося оцінити виконану роботу (свою чи однокласника) за поданим планом.

Порівняльний аналіз одержаних даних показав, що в результаті експериментального навчання найкраще сформувалося уміння організувати робоче місце. Близько 70% учнів самостійно готуються до уроку, правильно добирають необхідне навчальне приладдя, підтримують порядок на парті протягом уроку. У контрольному класі такий показник на 24% нижчий. Серед учнів експериментального класу (4‑А) таких не було, які не змогли організувати робоче місце навіть з допомогою вчителя.

Таким чином, кожна із запропонованих методик спрямована на вивчення окремої групи загальнонавчальних умінь і навичок, але, оскільки вказані уміння формувалися взаємопов’язано, з орієнтацією на уміння вчитися як цілісну якість особистісного розвитку учнів, у цілому рівні сформованості загальнонавчальних умінь і навичок були визначені в результаті застосування всього комплексу методик, а їхня узагальнена якісна характеристика складена на основі ознак рівнів, виділених за окремими групами умінь. При цьому застосовувався такий підхід: учень самостійно і правильно виконує завдання – високий рівень; допускає незначні помилки – достатній; виправляє помилки з допомогою вчителя – середній; не може виконати завдання навіть з допомогою вчителя – низький.

Якщо порівняти досягнення на уроках читання в учнів експериментального та контрольного класів до і після застосування методики, то можна констатувати, що % успішності в експериментальному класі став вищий.

Таблиця 3.1

Клас	% успішності
	До застосування методики	Після застосування методики
Експериментальний	35	67
Контрольний	35	35 (методика не застосовувалась)

На рис. 3.1. показано графічно як змінився % успішності у експериментальному класі, де застосовувалась методика використання дидактичних ігор під час навчання − % успішності набагато вищий, ніж в контрольному класі, де навчання проходило за стандартними методами за допомогою підручника і вказівок вчителя.

Рис. 3.1. Контроль за якістю знань

Аналіз діаграми показує, що в результаті експериментального навчання спостерігається помітно вищий рівень оволодіння учнями загально–навчальними уміннями і навичками. Експериментальне навчання позитивно вплинуло на загальний розвиток школярів, бажання і уміння вчитися та на оволодіння предметними уміннями. Наші спостереження і відгуки вчителів показали, що учні стали більш зібраними, дисциплінованими, самостійними.

Таким чином, у дипломній роботі ми розкрили можливості використання гри у літературно-творчій діяльності молодших школярів.

Констатувальний етап дозволив нам створити типологію ігор, класифікувати їх, дати характеристику окремим типам і видам, розкрити їх методичне застосування.

На формувальному етапі експерименту нами була поставлена мета – перевірити можливості гри, якщо вона використовувалась як система, а не як епізод.

У ході формувального експерименту велись спостереження за діяльністю учнів на уроці, їх ставленням до гри і ігрових вправ та завдань, до різних за формою проведення ігор, за впливом гри на подальшу працю.

Дослідне навчання переконало, що гра допомагає засвоєнню найскладніших проблем твору,значно підвищує творчу активність учнів, всебічно розвиває їх читацькі можливості. Водночас пересвідчились, що в умовах і правилах гри учні можуть самі щось змінити, самостійно знайти способи і форми вирішення окремих проблем, а в ході самої гри спроможні змінити характер спілкування між учень – учитель, учень – учень. Учні стають більш уважними один до одного, доброзичливішими, співпереживають, а звідси – підвищується їх почуття відповідальності.

Активність школярів на уроці-грі фіксувалась нами за такими показниками: співучасть – бажання грати і перемагати; участь у грі – виконання тих чи інших ігрових функцій; творча участь – особистісне сприйняття образів, оригінальність трактовки ігрових ролей, самостійне знаходження форм і способів проведення гри тощо.

Динаміка включення школярів у гру була такою (присутніми були 24 учні 4-А класу та 26 учнів 4-Б класу):

Таблиця 3.2

Етапи уроку	Показники активності			Клас
	Співучасть	Участь	Творча участь
1.Мотивація навчальної діяльності – підготовка до гри	100% - 24 100% - 26	100% - 24 100% - 26	100% - 24 100% - 26	4-А 4-Б
2.Цілепокладання – ознайомлення з правилами гри, їх виконання	100% - 24 100% - 26	71% - 17 68% - 18	29% - 7 32% - 8	4-А 4-Б
3.Виконання плану навчальної діяльності, оригінальність, самостійність	83% - 20 85% - 22	58% - 14 50% - 13	25% - 6 35% - 9	4-А 4-Б
4.Підсумок: гра – конкурс	75% - 18 77% - 20	50% - 12 46% - 12	25% - 6 31% - 8	4-А 4-Б

Дані таблиці засвідчують, що всі учні 4-х класів готові брати активну співучасть у грі і виконувати її правила. Особлива активність засвідчена на етапі мотивації і цілепокладання (100% активність). Дещо знижується активність співучасті і участі у грі на етапах, коли треба проявити самостійність і оригінальність під час виконання навчальної діяльності (85-75%), у грі – конкурсі на творчу активність, перенос ігрових дій на інші форми діяльності (30-25%).

Отже, під час обробки одержаних даних виявлено закономірний зв’язок активності учнів з використанням на уроках читання гри як технології методу навчання. В експериментальному класі активність і самостійність сягала 90-95%. Тоді як у контрольному класі відзначається пасивність учнів особливо під час перевірки домашнього завдання, поглибленого аналізу та вибору самостійної діяльності. Таке явище мало місце на всіх відвіданих нами уроках (10-20% активності, понад 50% пасивних).

Звідси, не можна недооцінювати необхідність активізації навчальної діяльності через дидактичну (літературну) гру.

Отже, зважаючи на результати досліджень, ми з’ясували, що коли вчитель проводить урок-гру чи використовує елементи дидактичної гри на уроці (цікавинки, кросворди, загадки тощо), то ефективніше проходить процес формування загальнонавчальних умінь і навичок, а навчання перетворюється на захоплюючий процес. Тому потрібно органічно включати гру у структуру уроку; посилити розвивальну спрямованість дидактичної гри; вміло керувати процесом ігрової діяльності. До кожної теми уроку, з будь-якого предмету, можна підібрати гру, яка б покращувала сприймання дітьми навчального матеріалу, та сприяла зміцненню знань учнів.